КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б тел.284-37-31
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07.09.09 р. № 21/249
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2009 р.
у справі № 21/249 (суддя Тимченко Б.П.)
за позовом Першої міської клінічної лікарні, м. Полтава
до Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи, м. Полтава
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача Управління майном комунальної власності міста міськвиконкому, м. Полтава
про стягнення 2 817, 55 грн.
за участю представників:
від позивача: Пузиревська О.П. –дов. № 1 від 06.01.2009 р.
від відповідача: Топоров А.О. –дов. № 1216 від 17.07.2009 р.
від третьої особи: не з’явився
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.04.2009 р. вимоги Першої міської клінічної лікарні задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи: 4 593, 60 грн. - боргу; 45, 93 грн. - держмита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою б/н б/д (вх. суду № 2-04/2/437/1527 від 15.06.2009 р.) та заявою б/н б/д (вх. суду № 2-04/2/437/1527 від 15.06.2009 р.), просить відновити строк на подачу апеляційної скарги, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2009 р. відновлено Полтавському обласному Центру медико-соціальної експертизи строк подачу апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2009 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору, розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.09.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази, зобов’язано позивача надати суду належним чином засвідчені копії: договору оренди № 93/16 від 03.09.2007 р. та акту приймання –передачі від 12.06.2007 р., листів № 1171 від 15.04.2008 р., № 368 від 12.02.2008 р., № 856 від 25.03.2008 р.; угоди № 1 від 12.06.2007 р.; листів № 2641 від 03.10.2007 р., № 2553 від 25.09.2007 р. Через відділ документального забезпечення від позивача в додаток до супровідного листа № 2207 від 05.08.2009 р. (вх. суду № 2-05/3331 від 13.08.2009 р.) надійшли витребувані ухвалою суду від 13.07.2009 р. документи.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено її розгляд у складі колегії суддів: головуючого судді Мостової Г.І., суддів Ільєнок Т.В. та суддя Чорногуза М.Г.
Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги і вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з підстав зазначених у скарзі.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на викладене у відзиві на апеляційну скаргу № 1930 від 08.07.2009 р. (вх. суду № 2-05/2199/н від 13.07.2009 р.), просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Представник третьої особи в засідання суду апеляційної інстанції не з’явився, однак через відділ документального забезпечення подав клопотання № 01-15/01/09/2116 від 03.07.2009 р. (вх. суду № 2-05/2199/н від 13.07.2009 р.) про розгляд справи без участі уповноваженого його представника, а також відзив на апеляційну скаргу б/д, б/н, з якого вбачається, що Управління майном комунальної власності міста просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін
Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання щодо розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи. Представники позивача та відповідача вважають можливим розглянути справу без участі представника Управління майном комунальної власності міста. Враховуючи зазначене, та подане клопотання про розгляд справи без участі вказаної особи, колегія апеляційного суду вирішила, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням майном комунальної власності міста міськвиконкому (орендодавець), якому повноваження по управлінню майном були делеговані Полтавською міською радою та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 93/16 від 03.09.2007 р. (а.с. 8-10).
Відповідно до умов вказаного договору, а саме:
· п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає на умовах, визначених договором, в оренду нежиле приміщення за адресою: Енгельса, 21 а, яке буде використовуватися під розташування травматологічної МСЕК і знаходиться на балансі першої міської клінічної лікарні. Право на оренду орендар одержав на підставі розпорядження Полтавського міськвиконкому 350-р від 12.06.2007 р.;
· п. 2.1. об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 100 кв. м;
· п. 3.2.3. передбачено обов’язок відповідача (орендаря) укласти договір на експлуатаційні витрати з позивачем (Першою міською клінічною лікарнею) та договори на постачання тепла, води, газу та електроенергії з відповідними підприємствами;
· п. 7.1 договору визначено строк дії договору встановлюється з 12.06.2007 р. по 31.12.2007 р.
У зв’язку із закінченням строку дії договору оренди та відсутністю наміру орендодавця продовжувати дію вказаного договору, рішенням господарського суду Полтавської області від 16.09.2008 р. у справі № 13/161 було встановлено, що відповідач безпідставно знаходиться з займаному приміщенні з 01.01.2008 р.
Вказаним рішенням задоволено позов Управління майном комунальної власності міста до Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи про витребування з незаконного володіння відповідача нежитлового приміщення по вул. Енгельса, 21 а в місті Полтава площею 100 кв.м, шляхом звільнення вказаного приміщення, яке постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. залишено без змін. На виконання рішення місцевого суду від 16.09.2008 р. та постанови суду апеляційної інстанції від 25.11.2008 р. у справі № 13/161 видано наказ від 08.12.2008 р. (а.с.93).
Отже, колегія апеляційного суду встановила, що відповідач в займаному приміщенні з 03.09.2007 р. по 31.12.2007 р. знаходився відповідно договору оренди №93/16 від 03.09.2007 р., а з 01.01.2008 р. –безпідставно.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(надалі по тексту Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ч.ч.2,4 ст.19 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі укладено угоду № від 12.06.2007 р., згідно з п. 2.1, п.п. 2.1.2–2.1.4, 1 якої міська клінічна лікарня зобов’язується: закріпити за Центром МСЕ приміщення площею 100 кв.м. розташованим за адресою: м. Полтава, вул. Енгельса 21а; своєчасно сплачувати експлуатаційні витрати згідно укладеного договору.
Колегією апеляційного суду також встановлено, що договір з відповідними організаціями - виконавцями, виробниками комунальних послуг на постачання відповідачу тепла, води, газу та електроенергії відповідачем не був укладений.
Позивач, на балансі якого знаходиться вказане приміщення (не сторона у вказаному договорі оренди) звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь експлуатаційних витрат за фактичне користування орендованою площею за період з червня 2007 р. по березень 2009 р. у розмірі 4 593,60 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги не виконанням відповідачем свого зобов’язання, передбаченого п.3.2.3. договору оренди, а також: ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст.173,175 ГК України (а.с.106).
Вказаний розмір заборгованості з експлуатаційних витрат підтверджується позивачем рахунками №118 від 28.05.2008 р., №302 від 03.12.2007 р., №84 від 10.04.2008 р., №113 від 05.05.2008 р., №175 від 01.07.2008 р., №202 від 01.08.2008 р., №233 від 01.09.2008 р., №265 від 06.10.2008 р., №268 від 27.10.2008 р., №323 від 01.12.2008 р., №23 від 03.02.2009 р., №53 від 02.03.2009 р. (а.с.16-23,56-67,97-100).
Однак, як вбачається з наданих рахунків до складу експлуатаційних витрат позивачем зараховані послуги з водопостачання, електропостачання, теплопостачання, вивозу сміття, які відповідно до ст.13 Закону належать до комунальних послуг та надання яких можливе виключно у разі наявності договору відповідно ст.19 Закону.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду встановила, що оскільки, між сторонами у справі договір на постачання тепла, води та електроенергії не був укладений та п.3.2.3 договору оренди № 93/16 від 03.09.2007 р. його укладення саме з позивачем не вимагалося, - позивач не учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг. І як наслідок, у останнього відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за комунальні послуги за відсутності договору з посиланням на ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст.173,175 ГК України.
Колегія апеляційного суду звертає увагу, що у цьому випадку, підставою для задоволення позову про стягнення з відповідача експлуатаційних витрат за фактичне користування орендованою площею є можливість завдання позивачу збитків у зв’язку з безпідставним знаходженням відповідача у займаному приміщенні з 01.01.2008 р.
Встановивши, що експлуатаційні витрати за фактичне користування орендованою площею підлягають відшкодуванню, але з інших підстав, ніж стверджує про це позивач, місцевий суд повинен був відмовити в позові з тих підстав, які помилково зазначені позивачем, звернувши увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права з інших підстав, які відповідають цивільно–правовій природі предмету цього спору.
Разом з тим, слід зазначити, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на норми ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст.173,175 ГК України як на підстави своїх вимог про стягнення експлуатаційних витрат за фактичне користування орендованою площею, а колегія апеляційного суду, розглядаючи спір по суті заявлених вимог не може застосувати законодавчу норму, яка відповідає вчиненому відповідачем правопорушенню, оскільки в силу ст.4 ГПК України господарський суд не вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві. Так, відповідно до ст. 22 ГПК України право змінювати підставу позову належить виключно позивачу.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, так як предмет цього спору не відповідає тим правовим підставам, на яких ґрунтується позовні вимоги та вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Невірне посилання позивача на норму матеріального права, яка є підставою позовних вимог, кваліфікується колегією апеляційного суду як неправильне застосування норм матеріального права та є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до п.2 «г» Декрету КМУ «Про державне мито»із апеляційних скарг на рішення господарського суду сплачується державне мито у розмірі 50 відсотків ставки, у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції. Отже, враховуючи, що із позовної заяви в даному випадку сплачується державне мито в сумі 102 грн., розмір державного мита за подання апеляційної скарги повинен складати 51 грн. Оскільки, апелянтом при зверненні до апеляційної інстанції сплачено державне мито у розмірі 60 грн., підлягає поверненню на підставі п. 8 Декрету КМУ «Про державне мито»державне мито у розмірі 9 грн.
Керуючись ст.ст. 99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2009 р. у справі № 21/249 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2009 р. у справі № 21/249 скасувати з прийняттям нового рішення.
3. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з Першої міської клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Енгельса, 27-А (код ЄДРПОУ 01999655) на користь Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Володарського, 7 (код ЄДРПОУ 01204408) 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.
5. На підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»повернути Полтавському обласному Центру медико-соціальної експертизи що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Володарського, 7 (код ЄДРПОУ 01204408) із державного бюджету України державне мито у розмірі 9 (дев’ять) грн., зайво сплачене згідно квитанції 2816.29.3 від 03.06.2009 р.
6. Видачу наказу доручити господарському суду Полтавської області.
7. Матеріали справи № 21/249 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата підписання повного тексту Постанови 21.09.2009 р.
Дата відправки 02.10.09