КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
23.09.09 р. № 14/155-17/41
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Мазур Л.М.,
Агрикової О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Левчук І.Б. –юрисконсульт за дов. № 49 від 15.09.2009 р.;
від відповідача: не з»явився
розглянувши апеляційну скаргу управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2009 року
у справі № 14/155-7/41
за позовом Полтавського виробничо-торгівельного підприємства «Будсервіс»АТ «ПМК-64», м Полтава
до управління капітального будівництва Полтавського виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава
про стягнення 83288 грн. 40 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача 83238 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору закупівлі робіт № 127-юр/06 на капітальний ремонт приміщень по вул. Артема, 11 в м. Полтава в частині розрахунків за виконані підрядні роботи.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2008 у справі № 14/155 скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.08 та рішення господарського суду Полтавської області від 22.05.2008 р. і справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 14-22 том 2).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.06.2009 року зупинено провадження у справі № 14/155-7/41 (суддя Коршенко Ю.О.), призначено судову експертизу виконання підрядних робіт на об’єкті по вул. Артема, 11 в м. Полтава.
Оскаржувана ухвала винесена з посиланням на норми ч. 1 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2009 року.
Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме - ст.ст. 144, 232 ЦПК України; роз’яснення ВАСУ від 11.11.1998 р. за № 02-5/424 та роз’яснення ВГСУ від 27.11.2006 р. за № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судової експертизи».
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.08.2009 року апеляційну скаргу управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2009 р. у даній справі було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з»явився. Відповідач надіслав лист від 31.08.09 за вих. № 01-12/09-1777 «Про виконання ухвали суду», в якому вказав, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить розглянути скаргу без участі уповноваженого представника управління за наявними матеріалами в справі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що апелянт в обґрунтування апеляційної скарги послався на норми Цивільного процесуального кодексу України, тоді як розглядається господарський спір і відповідач повинен керуватися нормами Господарського процесуального кодексу України згідно ст.ст. 4, 22 ГПК України.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що в судовому засіданні 09.06.09 позивач заявляв клопотання про призначення експертизи, проведення якої відповідач заперерчив як недоцільне, але суд зобов»язав сторонни надати до 18.06.09 суду перерлік питань, які необхідно поставити на розгляд експерту.
Однак із змісту протоколу судового засідання від 09.06.2009 року не вбачається, що позивач заявляв клопотання (усно чи письмово) про призначення судової експертизи та про задоволення судом цього клопотання. Судом оголошена перерва в судовому засіданні до 18.06.2009 р.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач у судовому засіданні 18.06.09 подав клопотання за вих. № 35 від 18.06.09 (також без посилання на відповідні норми ГПК України) про залучення у справі експерта Полтавського відділення при Харківському НДІ судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса та просив доручити провести експертизу виконаних підрядних робіт на об’єкті по вул. Атрема,11 і надати кваліфіковану відповідь на наступне питання: чи виконані фактично роботи на об’єкті за адресою вул. Артема, 11 в м. Полтава, перелік та об’єми яких зазначені в Актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень 2007 року на суму 17 786 грн. 40 коп. та на суму 65 502 грн.?
Оплату за виконання експертизи позивач просив покласти на відповідача (а.с. 86 том 2).
Відповідач у листі від 11.06.09 за вих. № 01-12/09-957 заперечив проти проведення судово-будівельної експертизи з огляду на її недоцільність та неефективність для законного вирішення спору. Надав перелік питань, які вважає за необхідне поставити перед експертом (а.с.84-85 том 2).
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа яка проводить судову експертизу (далі –судовий експерт), користується правами і несе обов’язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема - призначення господарським судом судової експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали не було витребувано у сторони –відповідача пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та /або судових експертів, перелік питань. Господарський суд не зв’язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення експертизи і проведення експертного дослідження.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при призначенні експертизи виноситься ухвала, в якій крім відомостей, передбачених частиною другою ст. 86 ГПК України, повинні бути зазначені відомості, зокрема:
вид судової експертизи, яку суд вважає за можливе призначити;
обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;
підстави призначення судової експертизи;
організація або особа, які доручається проведення судової експертизи;
перелік питань, що потребують роз’яснення;
мотиви, за якими відхилено пропозиції іншого учасника судового процесу;
місцезнаходження предметів і документів, які повинні бути дослідженні;
обов’язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою ст. 42 ГПК України;
попередження експерта про кримінальну відповідальність, яка передбачена ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином не застосовані та не вказані в оскаржуваній ухвалі норми процесуального права –ст. 41 ГПК України.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд при винесені оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального та матеріального права - ст. 86 ГПК України, наказ МЮ України №53/5 від 08.10.1998 року, яким затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 11.11.98 р. № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»(із змінами і доповненнями), Закон України «Про судову експертизу».
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-104, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2009 р. у справі № 14/155-7/41 скасувати.
Справу № 14/155-7/41 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий, суддя Т. Разіна
судді: Л. Мазур
О. Арикова
Дата відправки 28.09.09