Справа №2-1693

                                                                                                                                         2009 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2009 року                                                                 місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                         Бондаренко О.І.

при секретарі                           Волощук І.О.

з участю позивача            ОСОБА_1

відповідача                             ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання на неї права власності , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання на неї права власності , мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2008р. вони з відповідачем уклали угоду про купівлю-продаж земельної ділянки площею 0,0500 га, яка згідно кадастрового плану, виготовленого СГП "Геоатлас", позначена як зона №1 та є частиною земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 0520682803020010060, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 від 19 січня 2005 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстраційний №902, АВІ 984135.

На підставі ст.ст. 11, 46 Закону України "Про третейські суди" сторони звернулися для розгляду їх справи до третейського суду і згідно до рішення третейського судді постійно діючого третейського суду при Товарній Біржі "Товарна Універсальна Біржа "Сальдо" Каспрової Ю.В. позов ОСОБА_1 було задоволено повністю і визнано договір купівлі-продажу від 27.03.2008 р. на вказану вище земельну ділянку, яка зареєстрована за відповідачем дійсним. Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач оплатив кошти за вказану земельну ділянку, а відповідач в свою чергу передав йому її в користування, але зареєструвати на неї право власності він не може, оскільки, рішення є нечинним в зв'язку із змінами в законодавстві, тому сторонам по справі було рекомендовано звернутися до нотаріуса для укладення по новому даної угоди. Позивач звернувся до відповідача із цією пропозицією, але останній ухиляється від цього, пояснюючи, що він передав йому земельну ділянку і нікуди більше ходити не буде, це вже не його проблеми, і в нього немає часу займатися цими питаннями.

Мирним шляхом вирішити даний спір сторони не можуть, тому позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними у позовній заяві, просив їх задоволити.

    Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

    Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого висновку.

Як встановлено по справі, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2008р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали угоду про купівлю-продаж земельної ділянки площею 0,0500 га, яка згідно кадастрового плану, виготовленого СГП "Геоатлас", позначена як зона №1 та є частиною земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 052068280300010060, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана земельна ділянка належить продавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 від 19 січня 2005 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстраційний №902, АВІ 984135 (а.с.10).

На підставі ст.ст. 11, 46 Закону України "Про третейські суди" сторони звернулися для розгляду їх спору до третейського суду і згідно до рішення третейського суду при Товарній Біржі "Товарна Універсальна Біржа "Сальдо" позов ОСОБА_1 було задоволено повністю і визнано договір купівлі-продажу від 27.03.2008 р. на вказану вище земельну ділянку, яка зареєстрована за відповідачем дійсним. Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с.5-7).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 року №1076 -VI  внесено зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди", згідно якої  третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, зокрема,  ч. 2 , не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.

    Вирішуючи даний спір, судом встановлено факт отримання відповідачем ОСОБА_2  60389 грн.  від позивача ОСОБА_1 за продану земельну ділянку.

    В свою чергу відповідач відразу ж передав у власність зазначену земельну ділянку позивачу, при цьому сторони по справі врегулювали всі істотні умови договору купівлі-продажу та ніяких претензій один до одного не мають.

    Даному факту відповідають правовідносини договору купівлі-продажу передбачені  ст. 655 ЦК України. Однак, ОСОБА_2 ухилився від засвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, як того вимагає ст. 657 ЦК України.

    Стаття 220 ЦК України вказує, що в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, вказана стаття говорить і про те, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних  умов договору, що підтверджується письмовим доказом, і відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна з сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

    Відповідно до  ст. 321 ЦК України право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Враховуючи, що сторони досягли домовленості по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є суду доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 90, 131 ЗК України, ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 207, 209, 220, 316, 317, 321, 328, 334, 373, 655 ЦК України, 10, 11, 27, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 27.03.2008 року земельної ділянки площею 0,0500 га, яка згідно кадастрового плану, виготовленого СГП "Геоатлас", позначена як зона №1, та є частиною земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 0520682803020010060, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га, яка згідно кадастрового плану, виготовленого СГП "Геоатлас", позначена як зона №1, та є частиною земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 0520682803020010060, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: