Судове рішення #6343105

                                                                                                                      КОПІЯ


Справа № 11-486 / 2009 року                                                                 Головуюча в 1-й інстанції Сарбей В.Л.

Категорія: ст.ст. 15 ч.2, 152 ч.4,

                     315 ч.1 КК України                                                                           Доповідач  Курдзіль В.Й.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


        2009 року серпня місяця „18” дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

                                                 Головуючого судді     Кульбаби В.М.

                                                 Суддів:                         Курдзіля В.Й., Козачка С.В.

                                                 з участю прокурора    Бардецького О.І.

                                                 захисника                     ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого  ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката  ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 червня 2009 року.


Цим вироком           ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні  неповнолітня дитина,  раніше не судимого,-

засуджено : за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 315 КК України на 2 роки обмеження волі, а в силу ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на 6 років позбавлення волі.

    За ч.1 ст. 120, ч.1 ст. 310, ч.1 ст. 317 КК України ОСОБА_1 виправдано.

           Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати 494, 31 грн.

           Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.

    Засудженого взято під варту із зали суду.

    Строк відбування покарання йому постановлено рахувати з 3 червня 2009 року, з зарахуванням часу тримання під вартою з 17.04.2007 року по 12.05.2008 року включно.

    За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 квітня 2007 року близько 11 год.00 хв., перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння у власній АДРЕСА_1, запропонував ОСОБА_3 вступити з ним в статеві відносини. Після того, як остання відмовилась, ОСОБА_1 із застосуванням фізичного та психічного насилля, яке виразилось у заподіянні ударів долонею по обличчю та висловлюванні погроз на адресу ОСОБА_3, намагався вступити з нею в статеві зносини проти її волі. Не погоджуючись на вимоги ОСОБА_1 та припиняючи його протиправні дії, ОСОБА_3 чинила активний опір, внаслідок чого спричинила ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхньої повіки лівого ока та саден надлопатної ділянки зліва. Продовжуючи умисні дії, спрямовані на зґвалтування ОСОБА_3, ОСОБА_1 із застосуванням насилля затягнув її у ванну кімнату, де між ними виникла бійка, оскільки остання не бажала вступати в статеві відносини добровільно. Під час бійки ОСОБА_1 продовжував погрожувати ОСОБА_3, наніс їй удар рукою по обличчю та обливав водою, порушивши при цьому обстановку у ванній кімнаті. Однак з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 довести свій умисел на зґвалтування ОСОБА_3, не зумів, так як остання постійно чинила активний опір і, вирвавшись від нього, вистрибнула з вікна 8-го поверху (кухні квартири), в результаті чого настала її смерть.

Окрім того, 16.04.2007 року зранку ОСОБА_1, знаходячись разом з ОСОБА_4 у власній АДРЕСА_2, шляхом пропозиції, переконання особистим прикладом схилив останнього до вживання наркотичного засобу - марихуани.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений  ОСОБА_1 просить вирок суду в частині його засудження за  ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 152 КК України скасувати та справу в цій частині закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

На думку апелянта, суд, вірно встановивши фактичні обставини справи дав їм неправильну оцінку і безпідставно засудив його по першому епізоду за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 152 КК України.

Вказує, що ані погроз, ані фізичного чи морального примусу до потерпілої не застосовував і наміру на зґвалтування у нього не було, а два ляпаса він наніс її з мотивів помсти за подряпане обличчя та розбите дзеркало, тобто у його діях відсутня суб’єктивна та об’єктивна сторони злочину. При цьому зазначає, що потерпіла добровільно поїхала з ним до нього додому, цілу ніч перебувала в одній компанії і розпивала спиртні напої, а вранці подзвонила  подружці і сказала, що з нею все гаразд і вона трохи запізниться. Також потерпіла сама зняла одяг для прання і відмовилась від запропонованого ним халату. В доповненнях до апеляції засуджений також зазначає, що його вини у  смерті ОСОБА_3 немає, а це лише нещасний випадок. Також судом не дана оцінка показам  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, потерпілого ОСОБА_4, щодо наведених обставин, а також висновкам  судово – медичної експертизи та актів судово – медичного дослідження.

На аналогічні доводи в своїй апеляції посилається і адвокат ОСОБА_2, який також просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.4, ст. 152 КК України скасувати, а справу закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Зазначає, що у діях засудженого відсутня суб’єктивна сторона злочину, оскільки ні психологічного, ні фізичного примусу до потерпілої останній не застосовував. При цьому зазначає, що ОСОБА_3 добровільно поїхала до ОСОБА_1 додому, цілу ніч перебувала у компанії і розпивала разом з іншими спиртні напої. Зазначає, що два ляпаси по обличчю ОСОБА_1 наніс потерпілій не з метою подолати її опір, а з помсти за подряпину та розбите дзеркало у ванній кімнаті.

На думку апелянта в даному випадку мав місце нещасний випадок в якому вини ОСОБА_1 немає.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на заперечення, засудженого та його захисника на підтримання апеляцій, перевіривши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.

Висновок суду І інстанції про винуватість ОСОБА_1 у замаху на зґвалтування потерпілої ОСОБА_3, що спричинило особливо тяжкі наслідки, самогубство потерпілої ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах.

Так, сам підсудний по суті не заперечував, що дійсно перебуваючи в своїй квартирі, намагався вступити з потерпілою у статевий зв’язок. Проте, потерпіла чинила опір, через що між ними виник конфлікт, під час якого вона його подряпала, а він декілька разів вдарив її по обличчю, облив водою. Підсудний заявив, що не міг передбачити те, що потерпіла викинеться з вікна його квартири, яка знаходиться  на 8-му поверсі будинку.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що 16.04.2007 року вони з ОСОБА_3 вийшли із бару „У Альберта” в с. Карпівці Хмельницького району, до них під’їхав автомобіль і невідомий чоловік покликав ОСОБА_8 їхати з ним. ОСОБА_8 сіла в автомобіль і поїхала. Близько 8.00 год. ранку ОСОБА_8 зателефонувала і попросила, щоб передати майстру, що вона зранку буде лікувати зуби і привезе довідку з лікарні.

Де саме вона знаходилась, не повідомляла, однак сказала, що на обід повернеться. В  другій половині дня зі слів працівників міліції стало відомо, що ОСОБА_8 вистрибнула  з вікна багатоповерхівки.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що близько 23 год. 15.04.2007 року зустрівся з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і поїхали до нього додому, де випили по пляшці слабоалкогольного напою, а після приходу мами ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшли з будинку і поїхали, а він залишився вдома. В обідню пору він дізнався, що ОСОБА_8  вистрибнула з вікна квартири ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 16.04.07 року він із своєю дівчиною ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, хлопцем на ім'я ОСОБА_9 та дівчиною ОСОБА_8 знаходились в барі в с. Карпівці. Після його закриття всі шестеро поїхали до ОСОБА_5 додому, де розпивали спиртні напої. Після повернення мами ОСОБА_5 всі вийшли на вулицю, де ОСОБА_1 запропонував поїхати до нього на квартиру. Між шостою та сьомою годиною ранку він, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 приїхали на вул. Водопровідну до ОСОБА_1, де слухали музику, розпивали горілку. Згодом ОСОБА_1 неодноразово пропонував йому закурити коноплю, на що він зрештою погодився. Після цього він з Вікою пішли в кімнату, а ОСОБА_1 пішов на кухню, куди покликав ОСОБА_8. Знаходячись в кімнаті, він та ОСОБА_6 відразу заснули, а   проснувся від того, що його розбудив ОСОБА_1 і повідомив, що ОСОБА_8 викинулась з вікна. Через вікно в кухні він побачив, що вона лежить на землі, одягнена лише в білизну.

Показання аналогічного змісту дала свідок ОСОБА_6

З показань потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що його сестра ОСОБА_3 проживала в гуртожитку в с. Ружичанка в зв’язку з проходженням практики у швейному цеху. Порушень в психіці, будь – яких відхилень у здоров’ї в ОСОБА_3 не було, наркотичних засобів та алкоголю вона не вживала, будь – яких спроб та думок про самогубство не висловлювала. Матеріальні та моральні збитки йому як потерпілому ОСОБА_1 відшкодовані.

За даними протоколів огляду місць подій від 16.04.2007 року та фототаблицями до них, поблизу третього під’їзду буд. 57 по вул. Водопровідна в м. Хмельницькому було виявлено труп невідомої ( в лівій вушній раковині трупа виявлена частина кільчика), в квартирі № 111 цього будинку виявлено та вилучено одяг та частини кульчика потерпілої, наркотичну речовину канабіс.

( т.1, а.с. 9-16, 17-25).

За протоколом впізнання трупа від 17.04.2007 року ОСОБА_10 у трупі невідомої жінки, яку виявили 16.04.07 року АДРЕСА_3, впізнав свою рідну сестру ОСОБА_3

( т.1, а.с. 51)

Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що була понятою при огляді квартири ОСОБА_1 та вилученні доказів: мокрих речей з ванни та частин кульчика, які були упаковані та опечатані, підписані нею та іншим понятим. На кухні вилучено суху речовину рослинного походження зеленого кольору.

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 показав і розповів обставини події, вказавши, що знаходячись на кухні, намагався вступити в статеві стосунки з потерпілою, а коли вона відмовила, наніс їй удар по лівій щоці, після чого затягнув у ванну кімнату, облив водою із шлангу. Між ними виникла боротьба, в ході якої було розбито дзеркало, зігнуто зливну трубу, частково демонтовано умивальник, розламано душовий розбрискувач, розкидані інші речі. При цьому ОСОБА_1 показав, яким чином знову наніс удар потерпілій в обличчя, виштовхнувши її з ванної кімнати. Вийшовши за нею, побачив її на вікні, з якого вона одразу вистрибнула.

(т.1, а.с. 98- 112)


Згідно висновку СМЕ № 35 від 18.05.07 року, причиною смерті ОСОБА_3 виявилась поєднана травма голови та тулуба. У ОСОБА_3 виявлено ряд ушкоджень голови та тіла, характерних для падіння з висоти, які могли утворитись за обставин, що вказані в постанові, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

( т.1 а.с. 187-189)

Згідно висновку СМЕ № 1153 від 18.05.07 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхньої повіки лівого ока в наружну частину склери, ссаден надлопаткової ділянки зліва, що могли утворитись від дії тупих твердих предметів, якими могли бути нігті рук людини, не виключено, під час та за обставин, зазначених в постанові про призначення експертизи, тобто 16. 04.2007 року та за своїм характером є легкими тілесними ушкодженнями.

( т.1, а.с. 199)

За даними висновку СМЕ № 38 від 24.05.2007 року вбачається, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту китиць рук ОСОБА_3 виявлені сліди крові людини з антигеном Н(О) ізосерологічної системи АВО; отже, кров походить від особи, якій притаманний лише антиген Н(О) ізосерологічної системи АВО. Таким чином, сліди крові в піднігтьовому вмісті ОСОБА_3 могли виникнути за рахунок крові ОСОБА_1, в крові якого міститься антиген Н(0) ізосерологічної системи АВО. В піднігтьовому вмісті ОСОБА_3 виявлені епітеліальні клітини людини з ядрами, що можуть мати лише травматичне походження. При визначенні групової належності даних клітин виявлено антиген Н(0) ізосерологічної системи АВО. Отже, епітеліальні клітини людини в піднігтьовому вмісті китиць рук ОСОБА_3 можуть походити від особи, якій властивий антиген Н(О) ізосерологічної системи АВО, в тому числі і за рахунок клітин ОСОБА_1

( т.1, а.с. 204-206)

Наведені обставини підтверджено також: даними протоколів огляду речових доказів від 30.05.2007 року, а саме частини кульчиків у вигляді трьох ланцюжків з металу коричневого кольору, одягу, належного потерпілій та ОСОБА_1, трьох мотузок для білизни, вилучених з місця події; долучення до матеріалів справи цих речових доказів.

(т.1, а.с. 251 – 252, 253).

Самими речовими доказами – курткою, кофтою, які належали потерпілій ОСОБА_3, частинами кульчиків у вигляді трьох ланцюжків з металу коричневого кольору, касетою з відеозаписом перебігу огляду місця події.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 у зазначеній частині обвинувачення за ст. ст. 15 ч.2, 152 ч.4 КК України.

Що ж стосується доводів апеляцій про недоведеність його вини у вчиненні замаху на зґвалтування потерпілої та її загибель внаслідок „нещасного випадку”, то колегія суддів вважає їх безпідставними і спростованими.

Так, сам ОСОБА_1 під час досудового слідства в своїх поясненнях як підозрюваний та обвинувачений визнавав, що дійсно намагався зґвалтувати потерпілу, проте йому це не вдалося через її активний опір.

При цьому він бив її, обливав водою, затягнув у приміщення з обмеженою площею, ванну кімнату. Це продовжувалось не менше години.

( т.1, а.с. 77-81, 238 – 241, 250)

Наведені обставини об’єктивно підтверджені зазначеними доказами, зокрема даними протоколу огляду квартири ОСОБА_1, де у ванній кімнаті виявлено безлад, речовими доказами, висновками судово – медичних експертиз щодо характерних тілесних ушкоджень на його тілі та слідів на тілі потерпілої, які свідчать про спрямованість дій підсудного саме на подолання опору при замаху на зґвалтування.

Цими доказами спростовані і твердження про нанесення підсудним 2-х ударів по щоках з метою  помсти за подряпини спричинені потерпілою.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені домагання ОСОБА_1 продовжувалися не менше години, він перебував у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння і своїми діями фактично поставив потерпілу у безвихідь, що і змусило прийняти єдине правильне, на її переконання, на той момент, рішення.

Оскільки покарання засудженому призначено з застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів не вважає його суворим.


Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -


ухвалила:


вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого та його захисника ОСОБА_2 – без задоволення.


Головуючий |/підпис/

Судді /підписи/


З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                 В.Й.Курдзіль

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація