У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4415/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

          Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі, просили пішення суду І інстанції скасувати.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, видами діяльності позивача, зокрема, є оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою (КВЕД 46.24).

ФОП ОСОБА_6 з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. перебував на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, податку на доходи найманих працівників, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску.

Судом встановлено, що відповідно до п. 77.4, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", наказу Вінницької ОДПІ від 06.10.2014 р. № 2836, плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на 4 квартал 2014 р., посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ОСОБА_6 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

Перевірка проводилась з 20.10.2014 р. по 31.10.2014 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2933/1701/НОМЕР_1 від 07.11.2014 р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р."

В акті зафіксовано порушення п. 177.2 ст. 177, п. 177.4 ст. 177, п. 138.6 ст. 138 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 3, п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI. В результаті чого Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.12.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 350993 грн. 46 коп., з яких за основним платежем 233995 грн. 64 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 116997 грн. 82 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0065501701 від 07.11.2014 р. на суму 26535 грн. 06 коп.; рішення форми "Р" №0065511701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.11.2014р., відповідно до якого застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1326 грн. 75 коп.

Згідно акту перевірки встановлено, що перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено порушення п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 ПК України, а саме неналежне ведення обліку доходів і витрат та включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік перекручених даних.

Також перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2013 році, відображеного в розділі III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатку 5 до декларації з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановлено його заниження на суму без ПДВ в розмірі 1069228 грн. 84 коп. (сума з ПДВ – 1146576 грн. 33 коп.).

В порушення вимог п. 177. 2 ст. 177 ПК України ОСОБА_6 не включено до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності у 2013 році суми оплати за реалізовані товарно-матеріальні цінності у формі взаєморозрахунків між ПАТ "Возко" на суму 1069228 грн. 84 коп.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації встановлено їх завищення на загальну суму 307215 грн. 91 коп. за 2013 рік.

В порушення норм п. 177.4 ст. 177, п. 138.6 – 138.9, п.п. 138.10.2, 138.10.4, п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПК України в 2013 році позивачем завищено суму витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів на 1488276 грн. 47 коп.

Також перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_6 занижено суму інших витрат на 1181060 грн. 56 коп.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку 5 до податкової декларації з даними, визначеними в ході перевірки, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1376444 грн. 75 коп. за 2013 рік.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, виявлено розбіжності, а саме: по валовому доходу розбіжність складає 1069228 грн. 84 коп., по валових витратах – 307215 грн. 91 коп., по чистому оподатковуваному доходу – 1376444 грн. 75 коп. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 233995 грн. 64 коп., яка була донарахована податковим органом позивачу.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження самостійно визначеної суми, на яку нараховується єдиний внесок у сумі 76470 грн. 00 коп. за 2013 рік.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, виявлено порушення п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 3, п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", за результатами якої донараховано 26535 грн. 06 коп. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В акті перевірки № 2933/1701/НОМЕР_1 від 07.11.2014 р. зазначено, що ФОП ОСОБА_6 надано до перевірки довідку про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2013 р. за №23 від 20.10.2014 р., а саме шкури ВРХ необроблені в кількості 52775,50 кг на суму 652861 грн. 04 коп. (без ПДВ), в тому числі шкури ВРХ необроблені (бичина) в кількості 39469,80 кг на суму 513102 грн. 98 коп. та шкури ВРХ необроблені (яловка) в кількості 13305,70 кг на суму 139758 грн. 06 коп. (підтверджені актом попередньої документальної планової виїзної перевірки від 09.08.2013 р. за №152/1721/НОМЕР_1).

Згідно первинних бухгалтерських документів, а саме товарних накладних на придбання товару, наданих підприємцем на перевірку встановлено, що ФОП ОСОБА_6 придбано товарно-матеріальних цінностей, а саме шкури ВРХ необроблені на протязі перевіряємого періоду в кількості 728343,20 кг на суму 9570811 грн. 90 коп. (без ПДВ), в тому числі шкури ВРХ необроблені (бичина) в кількості 485351,40 кг на суму 6621551 грн. 10 коп. та шкури ВРХ необроблені (яловка) в кількості 242991,80 кг на суму 2949260 грн. 80 коп.

Відповідно до первинних бухгалтерських документів, а саме товарних накладних на реалізацію товарів, товарних накладних на відвантаження шкури ВРХ на переробку, наданих підприємцем на перевірку встановлено, що ФОП ОСОБА_6 реалізовано товарно-матеріальних цінностей за цінами придбання в 2013 р., а саме шкури ВРХ необроблені в кількості 316855 кг на суму 4015141 грн. 94 коп. (без ПДВ), в тому числі шкури ВРХ необроблені (бичина) в кількості 159757 кг на суму 2156222 грн. 85 коп. та шкури ВРХ необроблені (яловка) в кількості 157098 кг на суму 1858919 грн. 09 коп. та передано шкури ВРХ на переробку ПАТ "Возко" в 2013 р. за цінами придбання, а саме шкури ВРХ необроблені в кількості 421805 кг на суму 5642616 грн. 29 коп. (без ПДВ), в тому числі шкури ВРХ необроблені (бичина) в кількості 338816 кг на суму 4614860 грн. 72 коп. та шкури ВРХ необроблені (яловка) в кількості 82989 кг на суму 1027755 грн. 57 коп. В загальному за 2013 рік ФОП ОСОБА_6 реалізовано та передано на переробку шкури ВРХ необроблені за цінами придбання в кількості 738660 кг на суму 9657758 грн. 23 коп.

Перевіркою встановлено, що залишки товарно-матеріальних цінностей, а саме шкури ВРХ необроблені станом на 01.01.2014 р. становлять 42458,70 кг на суму 565914 грн. 70 коп., в тому числі шкури ВРХ необроблені (бичина) в кількості 26248,20 кг на суму 363570 грн. 51 коп. та шкури ВРХ необроблені (яловка) в кількості 16210,50 кг на суму 202344 грн. 19 коп.

До того ж, в акті перевірки зазначено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів не включаються витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, що відвантажені покупцям, але станом 31.12.2013 р. не оплачені. Згідно довідки про взаєморозрахунки з покупцями № 22 від 20.10.2014 р., наданої ФОП ОСОБА_6 до перевірки встановлено, що сума дебіторської заборгованості по покупцям станом на 01.01.2014 р. становить 676198,53 грн., а саме ТОВ "Агроукр-ресурс" - 114000 грн., ПАТ "Возко" - 560607,33 грн., КТ "Симфа" -1591,20 грн. Витрати на придбання ТМЦ, що відвантажені вищевказаним покупцям становлять 649758,76 грн. (див. додаток № 8 - реєстр реалізованих ТМЦ в 2013 р. по яких не отримано доходу та які не включаються до складу валових витрат). Згідно довідки про вазєморозрахунки з покупцями № 22 від 20.10.2014 р., наданої ФОП ОСОБА_6 до перевірки встановлено, що сума кредиторської заборгованості по покупцям станом на 01.01.2013 р. становить 47811,60 грн., а саме ТОВ "Чибар". Витрати на придбання ТМЦ, що відвантажені ТОВ "Чибар" в 2013 р. становлять 36389,94 грн. (див. додаток № 8 - реєстр реалізованих ТМЦ в 2013 р. по яких не отримано доходу та які не включаються до складу валових витрат) та не включаються до витрат господарської діяльності, оскільки дохід отриманий в 2012 році.

Отже, вартість придбаних ТМЦ, що включаються до витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів становить 8971609,53 грн. (згідно даних декларації платника - 10459886 грн.).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_6 занижено суму інших витрат на 1181060,56 грн. (див. додаток № 9 - реєстр інших витрат).

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що, розрахунок "Собівартості реалізованих і оплачених ТМЦ за цінами придбання" ґрунтується на середньозваженій ціні.

Порядок застосування середньозваженої ціни передбачений Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044.

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Однак, норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Таким чином, на думку представника позивача, норми вищевказаного Положення (стандарту), відповідно до якого визначено методи оцінки вибуття запасів застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами, однак не містять посилань щодо застосування до діяльності фізичної особи-підприємця.

Також, податковим органом в акті зафіксовано розбіжність даних позивача і ДПІ по вартості придбаних товарно-матеріальних цінностях, що реалізовані або використані у виробництві продукції, яка складає 1488276 грн. 47 коп. Також податковий орган зазначає про розбіжність по валових витратах, яка складає 307215 грн. 91 коп.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.6 ст. 138 ПК України cобівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Акт перевірки № 2933/1701/НОМЕР_1 від 07.11.2014 р. повинен відповідати вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПС України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (чинний на час проведення та оформлення результатів перевірки) (далі - Порядок).

У п.п. 5.2 п. 5 Порядку чітко наведено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Однак, зі змісту акта перевірки не можливо встановити яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов подібних висновків. Відсутня чіткість та системність викладу обставин порушення податкового законодавства.

Податковим органом під час перевірки правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2013 році, відображеного в розділі III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатку 5 до декларації з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановлено його заниження на суму без ПДВ в розмірі 1069228 грн. 84 коп. (сума з ПДВ – 1146576 грн. 33 коп.).

Податковий ревізор-інспектор зазначає, що в порушення вимог п. 177. 2 ст. 177 ПК України ОСОБА_6 не включено до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності у 2013 році суми оплати за реалізовані товарно-матеріальні цінності у формі взаєморозрахунків між ПАТ "Возко" на суму 1069228 грн. 84 коп.

Частиною 1 статті 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється заліком зустрічних однорідних вимог, термін виконання яких настав, а також вимог, термін виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.

Між ПАТ "Возко" та ФОП ОСОБА_6 було проведено зустрічну звірку, за результатами якої складено довідку №199/14-06-22-02/00310781 від 03.12.2014 р.

У довідці №199/14-06-22-02/00310781 від 03.12.2014 р. відображено висновки звірки, відповідно до яких зазначено, що реальність здійснення господарських відносин ПАТ "Возко" із ФОП ОСОБА_6 за 2013 рік документально підтверджено. Також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ФОП ОСОБА_6 за 2013 рік.

Згідно протоколів взаємних розрахунків № 4 від 01.04.2013 р., № 5 від 05.04.2013 р., № 6 від 20.06.2013 р. р., № 7 від 30.09.2013 р. між ФОП ОСОБА_6 та ПАТ "Возко" було взаємно зараховано кредиторську заборгованість ФОП ОСОБА_6 перед ПАТ "Возко" в сумі 1146576 грн. 33 коп. за послуги необробленої шкури ВРХ та кредиторську заборгованість ПАТ "Возко" перед ФОП ОСОБА_6 в сумі 1146576 грн. 33 коп. за необроблені шкури ВРХ та шкіряний напівфабрикат ВЕТ БЛУ.

Таким чином, у бухгалтерському обліку при взаємозаліку відбувається залік власної кредиторської заборгованості перед контрагентом за одним договором у рахунок його дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) за іншим договором.

Варто зауважити, що здійснення операції заліку зустрічних однорідних вимог не має наслідків у податковому обліку, оскільки це є другою подією, і у кожного з контрагентів за першою подією податкові наслідки вже відображено у податковому обліку.

Залік зустрічних однорідних вимог виконується не у рамках одного договору, а на підставі як мінімум двох договорів, за одним з яких існує кредиторська заборгованість, а за іншим дебіторська заборгованість та розрахунки за даними договорами провадяться у грошовій формі.

Отже, позивач правомірно не відобразив у податковому обліку доходи на підставі проведеного ним заліку зустрічних однорідних вимог.

За даною справою неодноразово призначалась судово-економічна експертиза, проте із незалежних від суду причин справа поверталась до суду із повідомленням експерта про неможливість проведення експертизи. В матеріалах справи міститься повідомлення про неможливість проведення експертизи від 29.09.2015р. № 3 за результатами судово-економічної експертизи, проведеної по адміністративній справі №802/4415/14-а. В даному повідомленні експерт зазначає, що в акті перевірки не дотримано вимоги порядку оформлення податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 р. Відповідно до п. 5.2 вказаного порядку слідує, що в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти та статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначати первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, вищезазначене повідомлення експерта спростовує висновки Вінницької ОДПІ стосовно завищення ФОП ОСОБА_6 витрат та заниження доходу, в результаті чого неправомірно донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 350993 грн. 46 коп. (в т.ч. основного платежу – 233995 грн. 64 коп., штрафних санкцій – 116997 грн. 82 коп.) та відповідно прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 16.12.2014 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, далі – Закону № 2464-VI (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

В п.4, п.5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Пунктом 3 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Враховуючи те, що сума чистого оподатковуваного доходу правомірно визначена позивачем, висновки податкового органу про донарахування суми єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 26535 грн. 06 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1326 грн. 75 коп. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0065501701 від 07.11.2014 р. на суму 26535 грн. 06 коп. та рішення форми "Р" №0065511701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.11.2014 р. На суму 1326 грн. 75 коп. є протиправними.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8