УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Горблянського Я.Д.
Суддів: Бідочко Н.П., Пнівчук О.В.
Секретаря: Довжинської Н.Б.
З участю сторін: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5, селищного голови смт. Солотвино- Гринішака С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 - на ухвалу Богородчанського районного суду від 13 серпня 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
ухвалою Богородчанського районного суду від 13.08.2009 року задоволено заяву ОСОБА_3 Заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії по спорудженню фундаменту та здійснювати будівництво магазину з офісними приміщеннями по вул. Чорновола в смт. Солотвино.
На дану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що в заяві позивача не зазначено жодної обґрунтованої причини необхідності застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони будівництва магазину та офісних приміщень. Ухвала суду неаргументована, в ухвалі не вказано чому суд прийшов до такого висновку і наклав арешт на майно відповідачів. Він здійснює будівництво на орендованій ним земельній ділянці згідно затвердженого проекту, який пройшов комплексну державну експертизу і на яке має всі дозволи. Незрозуміло які права та інтереси позивача порушено. В разі задоволення позову знесення збудованого ним приміщення буде проводитись за його кошти, а тому ніякої загрози утруднення чи невиконання рішення суду немає. Тому просить дану ухвалу скасувати.
___________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1377/2009р. Головуючий у 1 інстанції – Гутич П.Ф.
Категорія 7 Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, колегія суддів вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 подав до суду позов до відповідачів про визнання незаконними рішень Солотвинської селищної ради та зобов’язання знести фундамент об’єкту незавершеного будівництва. Вжиття забезпечення позову позивач мотивує тим, що відповідач після припису Держбудконтролю від 08.10.2008 року умудрився отримати дозвіл на продовження будівельних робіт хоча справа вже знаходилася на розгляді в суді, та почав завозити будівельні матеріали.
Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходу забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття засобів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України суд обрав один з видів забезпечення позову, а саме заборонив відповідачу споруджувати фундамент, здійснювати будівництво магазину та офісних приміщень, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України і є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи і безпідставно заборонив будівництво магазину та офісних приміщень, не відповідають обставинам справи і не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову. Крім цього відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Тому на любій стадії розгляду справи апеллянт вправі звернутися з заявою про скасування обраного судом заходу забезпечення позову.
Колегія суддів вважає що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову – не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Богородчанського районного суду від 13 серпня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в
касаційному порядку не підлягає.
Судді: Я. Д. Горблянський
Н.П. Бідочко
О.В. Пнівчук