РІШЕННЯ
Іменем України
11 вересня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ФАЗИКОШ Г.В., КУЦИНА М.М.
при секретарях РОГАЧ І.І., МЕДЯНИК Л.В.
за участю відповідача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника позивача ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 квітня 2009 р. у справі Справа № 22ц-1057/09 Номер рядка статистичного звіту: 43
Головуючий у І-й інстанції КОНЕПУД В.І.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»» в особі Воловецького району електричних мереж до ОСОБА_1. про відшкодування збитків, -
встановив:
ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Воловецького РЕМ 02.03.2009 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування збитків, мотивуючи його тим, що відповідач самовільним підключенням до електромережі та безобліковим споживанням електроенергії за АДРЕСА_1, допустив порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ України № 1357 від 26.07.1999 р. (із змінами, далі - ПКЕЕН), чим завдав позивачу збитки в сумі 5393,52 грн. Так, внаслідок встановлення відповідачем шунтуючої перемички з дооблікового вимикача на автоматичну запобіжну колодку запобіжник вимкнуто, а електролічильник – стоїть, порушення ПКЕЕН було виявлено 20.02.2007 р. Позивач просив збитки та судові витрати стягнути на його користь.
Рішенням Воловецького районного суду від 09.04.2009 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача у відшкодування: збитків – 2700,00 грн., витрат по оплаті судового збору – 51,00 грн., витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 30,00 грн.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові. На його думку, розмір збитків визначено з порушенням встановленого порядку щодо бази розрахунку збитків та строку, за який вони нараховані. Крім того, відповідач ще до виявлення порушення ПКЕЕН повідомив енергопостачальника про пошкодження приладу обліку, а тому збитки не повинні були нараховуватися.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника, які апеляцію підтримали, а також ставили питання про закриття провадження в справі, представника позивача, який просив відхилити апеляцію і залишити рішення суду без змін, обговоривши їх доводи, перевіривши матеріали справи та оглянувши матеріали цивільної справи № 2-73/07, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу у заявленому тим розмірі та необхідності зменшення суми відшкодування з урахуванням матеріального стану відповідача. Проте, повною мірою з цим рішенням погодитись не можна.
У справі встановлено, що споживання електроенергії за АДРЕСА_1 здійснюється ОСОБА_1. на підставі договору про користування електроенергією, укладеного з енергопостачальником 31.05.2001 р., потужність електроустановок зафіксована в договорі як 2,8 кВт (а.с. 5). Тому застосування до даних правовідносин положень § 1 Глави 82 ЦК України є помилковим і всупереч вимогам ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 1 ЦПК України виходить за межі позову, оскільки ці норми регулюють позадоговірні зобов’язання, а позивач ставив питання саме про відшкодування збитків.
Актом № 61242 від 20.02.2007 р., підписаним трьома представниками енергопостачальника та споживачем зафіксовано порушення ПКЕЕН за місцем проживання відповідача, 21.02.2007 р. складено розрахунок за цим актом, відповідно до якого збитки за шестимісячний період до моменту виявлення порушення визначено в розмірі 5393,52 грн. виходячи з роботи електроустановок потужністю 5,5 кВт протягом 24-х годин на добу (а.с. 6-8). Оригінали цих документів оглянуто апеляційним судом. Встановлено, зокрема, що відповідно до акта внаслідок монтажу відповідачем згаданої перемички запобіжник вимкнуто, а електролічильник – стоїть, останній контрольний обхід із зняттям показника лічильника відбувся 04.02.2007 р. Згідно з цими документами, з довідкою про споживання електроенергії за період з 02.2006 р. по 02.2009 р. (а.с. 9-11), з підписаним позивачем актом звірки розрахунків за спожиту електроенергію за період з 20.08.2006 р. по 02.03.2009 р., обходи для фіксації у споживача показників лічильника проводилися щомісячно, а середньомісячне споживання електроенергії у даному шестимісячному періоді становило близько 100 кВт.
Факт самовільного встановлення відповідачем перемички, що була виявлена під час перевірки, ним визнано як письмово (а.с. 37), так і в судовому засіданні. Доводи відповідача про встановлення перемички 17.02.2007 р. внаслідок аварійної ситуації не можуть бути узяті до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами, акт-претензію від 19.02.2007 р., на яку посилається відповідач (а.с. 43), Воловецький РЕМ від нього не отримував, а позовну заяву ОСОБА_1. про визнання недійсним акта № 61242 від 20.02.2007 р. про порушення ПКЕЕН чинною ухвалою судді Воловецького районного суду від 21.03.2007 р. повернуто позивачу (справа № 2-73/07, а.с. 6).
Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо зобов’язань, угод, а також у відповідній частині нормами законодавства про електроенергетику. ЦК України встановлює, що: зобов’язання виникають з дій осіб і з договорів, мають виконуватися належним чином, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.ст. 11-14, 202-204, 509, 526, 626-629); особа вправі вимагати повного відшкодування завданих їй порушенням зобов’язання майнових збитків (ст.ст. 15, 16, 22, 610, 611, 614, 623). Порушення правил користування електроенергією тягне за собою виникнення у особи обов’язку відшкодувати кредитору завдані збитки, що відповідає нормам Закону України “Про електроенергетику” (із змінами) (ст.ст. 26, 27), ПКЕЕН (пп. 2, 42, 48), п.п. 11, 20 вищезазначеного договору.
Власне наявність факту даного порушення ПКЕЕН судом першої інстанції встановлено правильно, проте, суд невірно кваліфікував дії відповідача як заподіяння шкоди, а також прийшов до невірних висновків щодо суми належного позивачу відшкодування. Вирішуючи питання про розмір збитків, апеляційний суд враховує таке.
З огляду на зміст акта про порушення ПКЕЕН, мотивувальну частину позовної заяви (а.с. 3-4) в сукупності з поясненнями учасників процесу, іншими матеріалами справи, доводи позивача про неможливість виявлення змонтованої відповідачем перемички під час контрольної перевірки показників електролічильника необґрунтовані. При регулярній фіксації споживання електроенергії з наростаючим підсумком, зупинка лічильника на час огляду була очевидним приводом для перевірки, що і було зроблено та зафіксовано актом.
Для розрахунку збитків застосовуються п. 3.1. пп. 4 ч. 1, п. 3.3. пп. «а» ч. 1, п. 3.4. ч. 1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562 (Мін’юст № 782/12656 від 04.07.2006 р.) в редакції станом на 20.02.2007 р., заперечення відповідача з цього приводу не спростовані. Застосування для розрахунку потужності електроустановок у 5,5 кВт суперечить зазначеними правилам, тому добовий обсяг споживання електроенергії за розрахунком (24 х 2,8 кВт х 1 х 0,2) становить 13,44 кВт/год. Збитки підлягають стягненню за період з дня, наступного за днем останнього контрольного огляду засобу обліку споживача (05.02.2007 р.), по день виявлення порушення ПКЕЕН (20.02.2007 р.) включно: 13,44 кВт/год. х 0,225 грн. = 3,02 грн. х 16 днів = 48,32 грн.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду першої інстанції (ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції – змінити, стягнути у відшкодування завданих позивачеві збитків 48,32 грн., в решті апеляцію відхилити, рішення суду – залишити без змін, судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України відповідно до прийнятого рішення. Підстав для закриття провадження в справі немає.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд –
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 квітня 2009 р. у даній справі – змінити, позов ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Воловецького РЕМ до ОСОБА_1. про про відшкодування збитків – задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1. на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Воловецького РЕМ у відшкодування завданих збитків 48,32 грн. (сорок вісім гривень 32 коп.), у решті позову – відмовити.
Стягнути: з ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Воловецького РЕМ на користь ОСОБА_1. у відшкодування сплаченого відповідачем з апеляційної скарги судового збору – 25,27 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційним судом справи – 247,77 грн., всього – 273,04 грн. (двісті сімдесят три гривні 04 коп.); з ОСОБА_1. на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Воловецького РЕМ . у відшкодування сплаченого з позову судового збору – 0,48 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 0,27 грн., всього – 0,75 грн.
В решті апеляцію відхилити, рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді