Справа № 703/4130/14-ц

2/703/1/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Калашника В.П.

за участю секретаря Холодняк Л.П.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, та зобов’язання вчинити певні дії,

установив:

8 листопада 2012 року ОСОБА_2 довіреністю уповноважила ОСОБА_4 строком на 6 місяців представляти її інтереси перед третіми особами з питань, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням належного їй автомобіля «Мерседес Бенц» реєстраційний № НОМЕР_1.

Після закінчення строку дії довіреності ОСОБА_2 виявила, що належний їй автомобіль знаходиться на станції технічного обслуговування ОСОБА_5 в м. Сміла.

Посилаючись на те, що за час перебування автомобіля на станції техобслуговування ОСОБА_3 повністю його розукомплектував, знявши майже всі вузли і агрегати, ОСОБА_2 звернулась до нього з позовом про стягнення 230087 грн. вартості відновлювального ремонту з урахуванням зношення. Крім того, позивач просив зобов’язати ОСОБА_5 передати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Оскільки на час розгляду справи в суді вартість відновлювального ремонту збільшилась, позивач збільшила розмір позовних вимог спочатку до 311076 грн., а потім до 438889 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 45000 грн. моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з’явилась, її представники позов підтримали і пояснили, що згідно усної домовленості між позивачем і ОСОБА_4 останній мав забезпечити автомобіль тахографом для можливості експлуатації його за межами України. Під час оформлення довіреності на прохання ОСОБА_4 в якості повірених, крім нього, вказано також ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які за твердженням ОСОБА_4 повинні були супроводжувати його у поїздці. Після закінчення строку дії довіреності ОСОБА_4 повідомив, що автомобіль знаходиться на станції техобслуговування у ОСОБА_5 17 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із проханням повернути автомобіль, однак їй було відмовлено. В подальшому цей автомобіль вилучили працівники Смілянського МВ УМВС України та розмістили на штрафмайданчику. Власнику його повернули 17 квітня 2014 року. За час перебування автомобіля на станції техобслуговування відповідачем було демонтовано двигун в зборі, коробку перемикання передач, карданний вал, радіатор, два топливних баки, дві подушки безпеки, електрична лебідка, двоє задніх коліс, запасне колесо, панель управління, замок запалювання, панель приладів, зсувні аппарели.

Відповідач та його представник позов не визнали і пояснили, що в грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з проханням відремонтувати автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний № НОМЕР_1, у якому «застукав» двигун. ОСОБА_4 доставив автомобіль на станцію техобслуговування у розукомплектованому вигляді. Оскільки ремонт автомобіля потребував значних коштів, яких на той час ОСОБА_4 не мав, останній залишив автомобіль у відповідача, повідомивши, що сам привезе необхідні запасні частини для ремонту автомобіля з-закордону. Всі перелічені позивачем вузли і агрегати на автомобілі на час доставки його до станції техобслуговування вже були відсутні. Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у ОСОБА_5 ніколи не було.

Третя особа просив відмовити в позові і пояснив, що автомобіль «Мерседес Бенц» він придбав за кордоном в січні 2012 року для ОСОБА_5 Розмитненням цього автомобіля займався батько позивача ОСОБА_7 В подальшому ОСОБА_8 переобладнав автомобіль в евакуатор. ОСОБА_7 пообіцяв йому допомогти поставити на облік переобладнаний автомобіль. Автомобіль ОСОБА_7 оформив на свою доньку, пояснивши, що це потрібно для реєстрації. При цьому, ОСОБА_2 видала довіреність на користування та розпорядження цим автомобілем на його ім’я та на ОСОБА_9 і ОСОБА_6 На початку осені 2012 року він на цьому автомобілю поїхав до Німеччини. Повертаючись назад, в автомобіля «застукав» двигун. Приїхавши додому він розібрав автомобіль, знявши двигун разом з коробкою та навісним обладнанням для зручності демонтажу. ОСОБА_9 повідомив, що такий двигун ремонтувати безперспективно. Підрахувавши кошти, які необхідно було витратити на ремонт автомобіля, вирішив привезти з Німеччини новий двигун, оскільки це дешевше. Автомобіль залишив на станції техобслуговування ОСОБА_9 Оскільки автомобіль повністю розукомплектував він особисто, вважає вимоги до ОСОБА_9 необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності з довідкою Управління ДАІ ГУ в м. Києві № 008 від 19 березня 2014 року, відділом реєстраційно-екзаменаційної комісії № 1 підпорядкованим УДАІ ГУМВС України в м. Києві, зареєстровано автомобіль «ОСОБА_10 Спринтер», 2007 року випуску, кузов WDB9061551N315009, державний № НОМЕР_1, власником якого зазначено ОСОБА_2

Згідно з наданою позивачем довіреністю від 8 листопада 2012 року, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представляти її інтереси перед третіми особами – учасниками дорожнього руху, в органах ДАІ, страхових компаніях, на станціях технічного обслуговування, паркувальних майданчиках і місцях автостоянок та в інших органах з питань, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням (з правом керування автомобілем з метою виконання наданих повноважень) належного позивачу автомобіля.

Позивач стверджує, що за час перебування автомобіля «Мерседес-Бенц» на станції техобслуговування, належній ОСОБА_9, з нього зникли двигун в зборі, коробка перемикання передач, карданний вал, радіатор, два топливних баки, дві подушки безпеки, електрична лебідка, двоє задніх коліс, запасне колесо, панель управління, замок запалювання, панель приладів, зсувні аппарели.

Доказом демонтування цього майна саме ОСОБА_9 представник позивач вважає фотознімки автомобіля, які, як він стверджує, зроблені під час перебування автомобіля у відповідача станом на 30 грудня 2013 року і на яких цей автомобіль укомплектований усім необхідним, і зберігальну розписку, за якою її представник отримав автомобіль в Смілянському МВ УМВС від 17 квітня 2014 року та в якій зазначено відсутність вказаних деталей при отриманні автомобіля.

Однак, як вбачається з висновку експерта № 6761/15-35/8776/16-35 від 31 травня 2016 року на фотознімках автомобіль зафіксований на різних ділянках місцевості і встановити чи відповідає вказаний час реальному часу зйомки експертним шляхом неможливо, так як зміна налаштування дати та часу у фотоапараті може здійснюватись до виконання фотозйомки без залишення ознак його змін чи корегувань.

Судом також оглянуто матеріали кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння автомобілем «Мерседес Бенц» державний № НОМЕР_1. У відповідності з описом речей та документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді, 15 січня 2014 року слідчим СВ Смілянського МВ УМВС України у ОСОБА_9 вилучено вказаний автомобіль, в якому був відсутній двигун, трансмісія, частково розукомплектовано передню панель салону, систему охолодження, випуску.

Як вбачається із зберігальної розписки, 17 квітня 2014 року автомобіль передано ОСОБА_7, як представнику ОСОБА_2, який зазначив, що на автомобілі відсутні двигун в зборі, коробка перемикання передач, радіатор, два топливних баки, дві подушки безпеки, електрична лебідка, двоє задніх коліс, запасне колесо, панель управління, замок запалювання, панель приладів, акумулятор, зсувні аппарели.

Стороною позивача не надано суду доказів того, що зазначені позивачем деталі, вузли і агрегати перебували на автомобілі перед тим, як цей автомобіль було залишено у відповідача, та що саме в цей період відповідач чи інша особа за його вказівкою вилучали якесь майно з автомобіля «Мерседес-Бенц».

Допитаний за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_11 щодо розукомплектування автомобіля нічого не пояснив, але підтвердив, що ні він, ні його дружина, а також тесть на ремонт ОСОБА_9 автомобіль не передавали, ніяких договорів на збереження чи його ремонт з ним не укладали.

В судовому засіданні ОСОБА_4 визнав, що саме він розукомплектував автомобіль. Це ж він стверджував і в кримінальному провадженні за зверненням ОСОБА_11, однак, на неодноразові роз’яснення суду позивач не просила залучити його як відповідача.

Разом з тим, ОСОБА_9 підтвердив у суді, що йому ОСОБА_4 давав дозвіл на тимчасове зняття деяких деталей з автомобіля. Це ж підтвердив у засіданні і сам ОСОБА_4

За таких обставин, суд вважає не доведеним факт завдання ОСОБА_9 матеріальної шкоди ОСОБА_2, здійсненої шляхом пошкодження автомобіля.

Як вбачається з ухвали Смілянського міськрайонного суду від 14 січня 2014 року слідчому було надано доступ з можливістю вилучення автомобіля «Мерседес Бенц» та свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу, які знаходяться у ОСОБА_5

В ході виконання даної ухвали слідчим виявлено та вилучено лише автомобіль, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей від 15 січня 2014 року. Свідоцтво виявлено не було.

Доказів на підтвердження того, що це свідоцтво перебуває у відповідача, суду також не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в позові належить відмовити в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 10, 60, 88, 109, 213, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: В. П. Калашник