У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Євпаторійского міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2005 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеним вироком засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  раніше не судимий, -

за ст. 365 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання в основній його частині звільнений з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 77 КК України позбавлений спеціального звання капітана міліції.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що, обіймаючи посаду оперуповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх, 17 жовтня 2003 року близько 23 години, не маючи законних підстав, явно виходячи за межі наданих йому прав, діючи з корисливих спонукань, без складання протоколу, вилучив у ОСОБА_2 і привласнив 150 грн. При цьому ОСОБА_1 знав, що ці гроші не є знаряддям і об'єктом яких-небудь злочинів чи правопорушень. Після цього ОСОБА_1 без складання будь-якої документації, що підтверджує адміністративне затримання, огляд, здійснення якого-небудь правопорушення ОСОБА_2 відпустив останнього, а вилученими в нього грішми в розмірі 150 грн. розпорядився на власний розсуд.

           Своїми навмисними діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам ОСОБА_2, передбаченим ст. 29 Конституції України та  грубо порушив вимоги ст. ст. 12 Закону України «Про міліцію», ч. ч. 2, 5 ст. 264, ч. ч. 1, 3 ст.. 265 КпАП України.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2005 року вирок залишений без зміни.

Зазначеним вироком засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, касаційні скарги від яких не надходили.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочину, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 17.10.2003 року у підземному переході його затримали двоє працівників міліції, які не представились, не пред'являли службових посвідчень, не пояснили причини затримання. При затриманні вони побили його. Після цього його завели у наручниках у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2, де знаходився ОСОБА_1, який запитав, чи є в нього документи, що засвідчують особу, та на мопед, на що він відповів, що документи в гаманці. ОСОБА_3 принизив його, після чого навмисне наніс йому 6-8 ударів кулаками у голову й по тулубу, від чого він упав, а ОСОБА_1 наступив ногою йому на руку. ОСОБА_1 став говорити, щоб він заплатив штраф. І він віддав 180 грн., потім ОСОБА_1 віддав йому 30 грн. і запропонував написати в журналі, що претензій до працівників міліції не має, і заходи фізичного впливу до нього не застосовувалися. Протоколи працівники міліції не складали. Після того, як він підписав що від нього вимагали, його відпустили. 

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили показання ОСОБА_2. Зокрема, показали, що бачили як працівники міліції затримували потерпілого та наносили йому удари.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_2 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження могли утворитись від численних травматичних впливів руками людини, що не суперечить показанням ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_2 показала,  що у сина в день події були при собі 180 грн. і коли він ішов з дому тілесних ушкоджень у нього не було.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Міра покарання призначена з урахуванням вимог ст. 65 КК України.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

С  У  Д  Д  І :

Верещак В.М                           Селівон О.Ф.               Лавренюк М.Ю.