КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б тел.284-37-31
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21.09.09 р. № 6/069-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2009 р.
у справі № 6/069-09 (суддя Маляренко А.В.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія», м. Вишгород
про стягнення 57 116, 49 грн.
за участю представників:
від позивача: Опрелянська Г.А. –дов. № 20 від 29.01.2009 р.
від відповідача: Брежницька О.С. –дов. № 26/001-21.2 від 19.01.2009 р.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2009 р. вимоги відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»задоволено, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»52 982, 40 грн. –основного боргу, інфляції в сумі 4 218, 28 грн., три проценти річних в сумі 739, 43 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 579, 40 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 535/к01-21.2 від 10.07.2009 р. (вх. суду № 2-04/1/744/1848 від 16.07.2009 р.), в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляції у розмірі 4 218, 28 грн. та трьох процентів річних –739, 43 грн., посилаючись на те, що порушення зобов’язання сталося не з його вини, оскільки джерелом фінансування є бюджетні кошти; враховуючи положення ст. 614 ЦК України, вважає, що вжито всі залежні від нього заходи, щодо належного виконання зобов’язання.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2009 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено її розгляд у складі колегії: головуючого судді Мостова Г.І., суддів Тарасенко К.В. та Шевченка В.Ю.
Представник відповідача в засіданні суду вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на викладене в апеляційній скарзі. Крім того, подав заяву з додатками до неї б/н від 21.09.2009 р. про розстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України на дванадцять місяців. З’ясувавши думку повноважного представника відповідача, дослідивши додані до заяви документи, обговоривши доводи викладені у заяві, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що вказана вище заява представника відповідача задоволенню не підлягає, оскільки є не достатньо обґрунтованою, а обставини викладені в заяві не свідчать про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу № 357 від 18.09.2009 р., який залучено до матеріалів справи в порядку ст.ст.99, 101 ГПК України, та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі видаткових накладних: №№ СТ-003123 від 26.07.2007 р., СТ-003093 від 26.07.2007 р., СТ-003125 від 26.07.2007 р., СТ-002976 від 20.07.2007 р., СТ-0000335 від 30.01.2007 р., СТ-003156 від 27.07.2007 р., СТ-003278 від 01.08.2007 р., СТ-003283 від 01.08.2007 р., СТ-003279 від 01.08.2007 р., СТ-003509 від 03.08.2007 р., СТ-003465 від 07.08.2007 р., СТ-003451 від 07.08.2007 р., СТ-003656 від 14.08.2007 р., СТ-003717 від 15.08.2007 р., СТ-003941 від 23.08.2007 р., СТ-003942 від 23.08.2007 р., СТ-003962 від 28.08.2007 р., СТ-005326 від 10.10.2007 р., СТ-005342 від 11.10.2007 р., СТ-005684 від 23.10.2007 р., СТ-006463 від 22.11.2007 р., СТ-006807 від 05.12.2007 р., СТ-006903 від 07.12.2007 р., СТ-006903 від 07.12.2007 р., СТ-007122 від 18.12.2007 р., СТ-007125 від 18.12.2007 р., СТ-007123 від 18.12.2007 р., СТ-0004446 від 29.09.2008 р., СТ-0004108 від 16.09.2008 р., СТ-0003968 від 09.09.2008 р. та довіреностей на отримання цінностей (а.с.15-62) передав відповідачу продукцію на загальну суму 573 768, 85 грн.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно ст.530 ЦК України якщо строк зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону або із змісту зобов’язання.
Позивач направив відповідачу лист-вимогу № 508 від 03.12.2008 р. (а.с. 63), який отримано останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 23.12.2008 р. (а.с. 64) про погашення дебіторської заборгованості за продукцію. Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується і самим відповідачем розрахунки за передану продукцію ним проведено не в повному обсязі, у зв’язку з чим перед позивачем виникла заборгованість в сумі 55 842, 34 грн.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем проведено часткове погашення заборгованості в сумі 2 859, 94 грн. Позивач звернувся із заявою про зменшення вимог на вказану суму та просить стягнути основний борг в сумі 52 982, 40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 739, 43 грн. та збитків від інфляції в сумі 4 218, 28 грн. (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог № 231 від 10.06.2009 р.), то колегія апеляційного суду встановила наступне.
За правилами ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов’язання, згідно з положеннями ст. 617 ЦК України, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, враховуючи вищевикладене в правових нормах, колегія апеляційного суду вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача покладені в основу апеляційної скарги.
Колегія апеляційного суду, перевіривши правильність та обґрунтованість здійснених розрахунків також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції та 3% річних.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Київської області 11.06.2009 р. у справі № 6/069-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 83, 90, 99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2009 р. у справі № 6/069-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 11.06.2009 р. у справі № 6/069-09 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 6/069-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата відправки 28.09.09