У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДем'яносова М.В.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб Ольга Євгенівна, реєстраційна служба Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, про визнання договору іпотеки та додаткового договору до нього недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 10 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що 28 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11376553000, згідно з умовами якого останній надано кредит у розмірі 78 300 доларів США на строк до 27 липня 2015 року, який позичальник зобов'язалася щомісячно повертати у терміни та в обсязі, встановлені графіком погашення кредиту.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника 28 липня 2008 року із ним було укладено договір іпотеки № 90980, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 2115, та передано в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку, площею 629 кв. м, та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 203,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

28 лютого 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 450.

Вказував, що на підставі зазначених договорів нотаріус внесла відповідні записи про заборону відчуження іпотечного майна в Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державний реєстр іпотек.

Однак, ні договір іпотеки від 28 липня 2008 року № 90980, ні додатковий договір від 28 лютого 2011 року до договору іпотеки він не підписував.

Просив визнати недійсними: договір іпотеки від 28 липня 2008 року № 90980, укладений між ним та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 2115, та додатковий договір від 28 лютого 2011 року до нього, укладений між ним та ПАТ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 450; припинити заборони відчуження іпотечного майна, шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек відповідні записи щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки, земельної ділянки, загальною площею 629 кв. м, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6810800000:06:005:0005, та житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 203,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2015 року позов задоволено. Визнано договір іпотеки № 90980, укладений 28 липня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 2115, додатковий договір до договору іпотеки від 28 липня 2008 року № 90980, посвідчений 28 липня 2008 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 450, недійсними та виключено їх з державного реєстру іпотек в Україні. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 10 грудня 2015 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи від 30 березня 2015 року № 1561/1562/15-32 встановлено, що позивач оспорені договори не підписував, тому вони є недійсними згідно з вимогами ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд керувався тим, що судом першої інстанції не було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи, зокрема щодо збереження об'єктів дослідження, чим порушено ч. 2 п. 3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Згідно з висновком експертів від 20 листопада 2015 року № 559/560/15-22 за результатами проведення комплексної (судово-почеркознавчої та ТЕД) експертизи, призначеної на підставі ухвали апеляційного суду, позивач оспорювані договори підписував.

Судами встановлено, що 28 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11376553000, згідно з умовами якого останній надано кредит у розмірі 78 300 доларів США строком до 27 липня 2015 року, які позичальник зобов'язалася щомісячно повертати в терміни та в обсязі, встановлені графіком погашення кредиту (а. с. 11−17, т. 1).

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника 28 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладений договір іпотеки № 90980, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 2115, за яким передано в іпотеку банку належне позивачу на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку, площею 629 кв. м, та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 203,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а .с. 18−21, т. 1).

28 лютого 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за реєстровим № 450 (а. с. 22, 23, т. 1).

У червні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договору іпотеки від 28 липня 2008 року № 90980 та додаткового договору до нього.

Матеріали справи містять протилежні висновки експертів щодо належності підпису позивачу на вказаних договорах.

Так, згідно з ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року (а. с. 201, 202, т. 1) за клопотанням ОСОБА_6 у справі була призначена почеркознавча експертиза, за результатами якої надано висновок експертів КНДІСЕ від 30 березня 2015 року № 1561/1562/15-32 про те, що підпис на договорі іпотеки № 90980 від 28 липня 2008 року та додаткового договору до нього не належить позивачу (а. с. 205−214, т. 1).

Згідно з ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 серпня 2015 року (а. с. 288, т. 1) за клопотанням ПАТ «УкрСиббанк» у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, за результатами якої надано висновок експертів Тернопільського відділення КНДІСЕ від 20 листопада 2015 року № 559/560/15-22, за результатами проведення комплексної (судово-почеркознавчої та ТЕД) експертизи, про те, що підпис на договорі іпотеки від 28 липня 2008 року № 90980 та додатковому договорі до нього належить позивачу (а. с. 94−107, т. 2).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України визначено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Не погоджуючись із висновком експертів Тернопільського відділення КНДІСЕ від 20 листопада 2015 року № 559/560/15-22, представником позивача було надано суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у справі повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та виклик експертів для дачі пояснень щодо їх висновків, яке апеляційним судом було відхилене 10 грудня 2015 року у судовому засіданні (а. с. 123−127, т. 2).

Проте необґрунтована відмова стороні у проведенні повторної експертизи позбавляє цю сторону права на доказування обставин, якими вона обґрунтовує позов чи заперечує проти нього.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», ст. ст. 147, 150 ЦПК України, п. п. 11, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» однією із гарантій правильності експертного висновку є можливість призначення судом повторної експертизи, яка призначається, коли є сумніви в правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, враховуючи, що висновок експерта не є обов'язковим і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами (ст. 212 ЦПК України).

Таким чином, апеляційний суд, на порушення вимог ст. ст. 212−214, 316 ЦПК України, на вищевказане уваги не звернув, не встановив належним чином фактичних обставин справи, відхиливши клопотання представника позивача про призначення повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи, як і клопотання про виклик експертів для дачі пояснень щодо їх висновків, у порушення вимог ст. 10 ЦПК України, не сприяв особам, які беруть участь у справі, у реалізації їхніх прав, та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин рішення апеляційного суду не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 10 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:М.В. Дем'яносов

Судді: Ю.Г. Іваненко

А.В. Маляренко

О.М. Ситнік

О.В. Ступак