Справа №463/2504/16-к

Провадження №1-кп/463/127/17

В И Р О К

іменем України

13 квітня 2017 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю: секретаря судових засідань Миличук У.Р.

прокурора Опанасюка О.Г.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Семко В.В.

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140040001511 від 30 квітня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, із вищою освітою, раніше не судимого, неодруженого, працює директором ТзОВ «Окса Системз», зареєстрований та проживає за адресою:АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

29 квітня 2016 року близько 17-45год. ОСОБА_2 перебуваючи на АДРЕСА_2, під час конфлікту із колишньою дружиною, ОСОБА_5, який виник з приводу їх спільної дитини, знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, умисно з мотивів не поваги та з метою завдання невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний намір, на заподіяння тілесних ушкоджень, повертаючись обличчям до потерпілої, з розвороту наніс один удар кулаком правої руки в праву руку останньої, після чого умисно наніс кулаком правої руки їй удар в ліву щоку. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин, забійна підшкірна гематома нижньої третини правого передпліччя, які відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині винуватим себе не визнав і суду пояснив, що 29.04.2016р. він йшов на побачення із своїм малолітнім сином, як передбачено розпорядженням від 26.06.2015р. «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 з сином ОСОБА_6.». Близько 17-55 год. він побачив потерпілу із сином в магазині на АДРЕСА_2. На виході з магазину, оскільки син його побачив, він взяв його на руки і вони у двох почали повільно відходити щоб перейти дорогу. В цей час потерпіла, почала голосно кричати і підбігла до нього і схопила за рюкзак, який був у нього на плечах. З метою втримати рівновагу зробив рух рукою. В подальшому невідомі особи забрали в нього дитину і відвели в магазин. Після інциденту він спокійно собі пішов, потерпілу не бив.

Не зважаючи на не визнаннясвоєї вини у вчиненому, винність обвинуваченого в інкримінованому йому злочині підтверджується доказами безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 29.04.2016р. близько 17-00 год. вона з малолітнім сином йшла по АДРЕСА_2 і зайшла в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2». В цей час обвинувачений забіг в магазин, схопив дитину і почав втікати. Вже на вулиці вона обвинуваченого догнала і схопила за рюкзак, в це час він розвернувся і вдарив її в руку і обличчя.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7, продавцем магазину ПП «ОСОБА_10», яка пояснила, що потерпіла є її кумою і подругою. 29.04.2016р. ОСОБА_5 прийшла із своїм сином до неї в магазин на закупи. Коли дитина стояла біля виходу з приміщення магазину, забіг обвинувачений схопив дитину і почав втікати. Потерпіла побігла за обвинуваченим і вже на вулиці схопила його за рюкзак, він розвернувся і вдарив ОСОБА_5 в руку та обличчя. Додатково зазначила, що потерпіла намагалась забрати дитину, однак обвинувачений їй у цьому перешкоджав і тримав сина на руках. Лише після втручання сторонніх людей ОСОБА_2 віддав дитину.

З оголошеного в судовому засіданні витягу з кримінального провадження №12016140040001511, згідно якого 30.04.2016 внесено відомості до ЄРДР щодо побиття ОСОБА_5 (а.с.31)

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №890 від 11.05.2016р., згідно якого при обстеженні гр.ОСОБА_5 лікарем травпункту №2 м.Львова у квітні 2016р. було встановлено діагноз: «Забій м'яких тканин, забійна підшкірна гематома нижньої третини правого передпліччя». Вказана травма руки утворилась від дії тупого предмета, могла виникнути 29 квітня 2016р. від удару рукою, як вказує потерпіла, та відноситься до легкого ступеня тяжкості(а.с.33)

З оголошеного в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2016р. та фото таблиці до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 детально відтворила обставини щодо свого побиття обвинуваченим (а.с.35-39).

З оголошеного в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2016р. та фото таблиці до нього, згідно якого обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив покази потерпілої і детально відтворив обставини лише щодо конфлікту з зазначенням того, що не було побиття (а.с.40-43).

Оцінюючи докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об'єктивно і повно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині.

Судом критичнооцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_2, який не визнає вини у вчиненому та вважаються такими, що даються з метою уникнути кримінальної відповідальності і спростовуються переліченими вище доказами.

З приводу показів наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_8 - мати обвинуваченого та ОСОБА_9 - батька обвинуваченого, які зазначили, що у потерпілої жодних тілесних ушкоджень не було, оскільки після конфлікту остання уникала з ними зустрічі і не надавала дозволу на відвідування внука, то такі покази судом критично оцінюються і не беруться до уваги, оскільки зазначені свідки в судовому засіданні підтвердили, що вони не були очевидцями конфлікту. Крім цього, твердження даних свідків про відсутність у потерпілої тілесних ушкоджень є лише їх припущенням і спростовується висновком експерта №890 від 11.05.2016р.

Дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 ККУкраїни стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Особи обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, працює, відсутністю обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125КК України і призначити йому покарання у виді штрафу 50 (п'ятьдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: Р.Я. Головатий