ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

10 квітня 2017 року Справа № 808/906/17 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС України, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання вимоги незаконною, бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії й стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2017 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, яка встановлює обов’язкові вимоги до позовної заяви.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначається ім’я/найменування позивача та відповідача, поштові адреси, а також номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: в позові не зазначено адрес електронної пошти сторін у справі чи про відсутність відомостей про такі.

Також, згідно з п.4. ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Проте, всупереч вищенаведеній нормі КАС України, в позові відсутнє нормативне обґрунтування позовних вимог до Київської міської митниці ДФС України приписами законодавства з питань митної справи.

Також, відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позову на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не додано наступних доказів: митної декларації №100260006/2015/480005 від 09.02.2015; рішення Київської міської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-100000000-0017-2015; рішень ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» №173з-01/131/5, 173з-01/131/6, №173з-01/131/7 від 07.04.2015; митної декларації №100260006/2016/245573 від 08.10.2016; листа «Про повернення автомобілів» від 09.12.2016.

Згідно з ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 3520 гривень. Проте розмір сплаченого судового збору є недостатнім виходячи із такого: за визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пп. 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подачі позову становить 1600 гривень.

Таким чином, станом на дату звернення до суду із даним позовом ставка судового збору за подання немайнового позову фізичною особою складає 640 (1600 : 100 х 40 = 640) гривень.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Отже, ч.ч. 4, 5 ст.105 КАС України містять формулювання позовних вимог, що може використати позивач, звертаючись до суду про захист прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Перелік позовних вимог не є вичерпним.

Стаття 162 КАС України визначає, які рішення суд може прийняти, вирішуючи такі вимоги. Зокрема, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів... . Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вимагають положення п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 05.02.2016 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»).

Враховуючи вищевикладене, суддя зазначає, що в позові об’єднано дві позовні вимоги немайнового й дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: 1) про визнання незаконною вимоги про оплату витрат митного органу за зберігання товарів; 2) про визнання протиправною бездіяльності Київської міської митниці ДФС та 3) про зобов’язання Київську митницю ДФС вчинити певні дії (ці дві позовні вимоги фактично є однією позовною вимогою, оскільки позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності є передумовою для застосування такого засобу відновлення порушеного права як зобов’язання вчинити певні дії); 4) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління ДКС України у м. Києві на користь ОСОБА_1 завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 224418,31 гривень; 5) про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Останні дві позовні вимоги за своєю сутністю є позовними вимогами майнового характеру, адже їх вирішення може вплинути на майновий стан позивача.

Один відсоток від 224418,31 гривень складає 2244,18 гривень, а оскільки 1 відсоток від 10000 гривень складає 100 гривень, що є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2017 року, ставка судового збору за подання даного позову із такою позовною вимогою складає 640 гривень.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» і те, що в позові об’єднано дві позовні вимоги не майнового й дві майнового характеру, ставка судового збору за подання до адміністративного суду даного позову складає 1280 (640 х 2) гривень за вимоги не майнового характеру, 2884,18 (2244,18 + 640) гривень за дві вимоги майнового характеру. Тобто, загальна сума судового збору за подання даного позову повинна складати 4164,18 гривень. Враховуючи вищевикладене, позивачу належить доплатити 644,18 (4164,18 - 3520) гривень судового збору за подання даного позову.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС України, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання вимоги незаконною, бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу термін до 27 квітня 2017 року (з урахуванням строку на пересилання поштою) для усунення недоліків заяви.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду уточненого позову з зазначенням адрес електронної пошти сторін у справі чи то про відсутність інформації про такі, з нормативним обґрунтуванням позовних вимог до Київської міської митниці ДФС України приписами законодавства з питань митної справи; наступних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги: митної декларації №100260006/2015/480005 від 09.02.2015; рішення Київської міської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-100000000-0017-2015; рішень ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» №173з-01/131/5, 173з-01/131/6, №173з-01/131/7 від 07.04.2015; митної декларації №100260006/2016/245573 від 08.10.2016; листа «Про повернення автомобілів» від 09.12.2016; документу про сплату судового збору у розмірі 644,18 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п’ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш