Справа № 522/13504/16-ц

Н.п. 2/522/3440/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення незаконним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

22.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та згідно уточненої позовної заяви просить визнати незаконним та скасувати висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.06.2016р. №01-11/436 про визначення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що дане рішення було винесено з упередженістю та порушенням її прав та інтересів; всупереч Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому КМУ від 24.09.2008р. №866, орган опіки та піклування ухвалив висновок без проведення бесіди з матір’ю та дитиною; матір жодного разу не була повідомлена органом опіки та піклування про зазначення такої бесіди з нею. Крім того позивач зазначає, що не перешкоджала раніше та не перешкоджає зараз спілкуванню сина із батьком, але не впевнена в фізичній та моральній безпеці дитини, бо не має ніякої довіри колишньому чоловікові. Причиною підвищення уваги ОСОБА_2 до виховання дитини стали питання несправедливого на її думку розподілу майна подружжя.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав повністю. Наголосив, що під час визначення порядку участі батька у вихованні дитини з боку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації порушень вимог чинного законодавства допущено не було.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, позов не визнав повністю та надав до суду заперечення, в яких зазначив, що після розлучення позивачка не дозволяла сину спілкуватися з батьком, у тому числі, по телефону, всупереч бажанням малолітнього сина, налаштовувала сина проти батька, висловлюючи в його адресу неправдиві відомості та звинувачення. Тому батько – ОСОБА_2 був вимушений звернутися до служби у справах дітей Одеської міської ради з відповідною заявою про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином та про зобов’язання матері не перешкоджати батьку брати участь у вихованні сина, у спілкуванні з ним, не допускати протиправних (негативних) дій (розмов) стосовно батька. Під час визначення службою у справах дітей порядку участі батька у вихованні дитини обов’язкової бесіди з дитиною п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому КМУ від 24.09.2008р. №866 не передбачено. Крім того, фактично позивач не наводить ніяких конкретних заперечень щодо визначеного Органом опіки та піклування порядку участі батька у вихованні малолітнього сина, не пропонує будь-якого іншого порядку такої участі або зміни якимось чином вже визначеного порядку.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України зазначено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованою Верховною Радою України 28.08.1991р., що набрала чинності для України 27.09.1991р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959р., у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Як встановлено в судовому засіданні за час перебування позивачки ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

(а.с. 14, 15)

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2015 р. у справі №522/10764/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2015 р., шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний. Малолітній ОСОБА_3 залишився проживати разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1.

(а.с. 16, 17 - 18)

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Згідно ч.ч.2,3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За положеннями ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 10 лютого 2016 року звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3: кожна друга субота та неділя місяця з 09-00 год. до 18-00 год. та в день народження дитини з 09-00 год. до 16-00 год., без присутності матері ОСОБА_1; під час шкільних канікул – половину канікул, під час літніх шкільних канікул – 30 календарних днів, без присутності матері ОСОБА_1; та про зобов’язання ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та у спілкуванні з ним, не допускати протиправних (негативних) дій (розмов) стосовно батька.

(а.с. 10)

Згідно ч.1 ст.19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Згідно ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною 2 статті 170 цього Кодексу.

Тому служба у справах дітей Одеської міської ради, враховуючи вік дитини, пояснення матері малолітнього, результати бесіди з батьками, норми чинного законодавства у висновку від 05.04.2016р. №3679/1 зазначила можливим спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з сином кожну другу та четверту суботу та неділю місяця з 09:00 до 19:00, а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків.

(а.с. 9)

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації від 01.06.2016р. №01-11/436, зробленого на підставі висновку служби у справах дітей Одеської міської ради від 05.04.2016р. №3679/1 та наданих документів, ОСОБА_1 було зобов’язано не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; та визначено способи участі батька у вихованні сина шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною кожну другу та четверту суботу та неділю місяця з 09:00 до 19:00, а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків.

(а.с. 8)

Як встановлено у судовому засіданні, безпосередньо проти визначеного органом опіки та піклування порядку участі батька у вихованні сина жодних претензій не заявлялось, ніякого іншого порядку спілкування батька із сином не пропонувалось.

Твердження позивачки про те, що вона жодного разу не була повідомлена органом опіки та піклування про проведення бесіди з нею спростовується матеріалами справи, оскільки вона неодноразово належним чином повідомлялась та запрошувалась до Приморської районної адміністрації для розгляду питань, порушених в заяві ОСОБА_2, але не з’являлась. Таким чином, участь батьків чи одного з них під час здійснення органами опіки та піклування, служби у справах дітей своїх функцій, є їх правом.

Як свідчить висновок служби у справах дітей від 05.04.2016р. №3679/1, ОСОБА_1 через свого представника надала до служби письмові пояснення, особисто приходити до служби у справах дітей відмовилась. В телефонній розмові їй було запропоновано отримати направлення до Одеського обласного інституту удосконалення вчителів з метою з’ясування психоемоційного стану малолітнього ОСОБА_3 та встановлення його особистої прихильності до кожного з батьків, але ОСОБА_1 категорично відмовилась приходити до служби у справах дітей та отримувати направлення.

Відповідно до положень пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому КМУ від 24.09.2008р. №866 у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Отже, обов’язкової бесіди з дитиною під час визначення службою у справах дітей порядку участі батька у вихованні дитини пунктом 73 Порядку №866 не передбачено.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, порушень органом опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради під час ухвалення висновку від 01.06.2016р. №01-11/436 процедури, встановленої ст.ст.19, 153, 158 СК України, Порядком №866, не встановлено, отже будь-яких підстав для визнання його незаконним та скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 141, 153, 157, 158 СК України ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення незаконним та скасування висновку – відмовити.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. 

Суддя:

06 квітня 2017 року