КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
23.07.09 р. № 13/014-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Фаловської І.М.,
Чорногуза М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з»явився,
від відповідача: Дубовик В.Є. –представник за дов. № 10/2009 від 28.04.2009 р., Сушков Р.О. - представник за дов. № 9/2009 від 28.04.2009 р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКБТ»
на рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року (повний текс рішення підписано суддею 23.02.2009 року),
у справі № 13/014-09 (суддя Наріжний С.Ю.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «АКБТ», м. Бровари Київської області,
про стягнення 306 858 грн. 58 коп., -
ВСТАНОВИВ:
20.01.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АКБТ», в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача: основний борг - передоплату у сумі 229 061 грн. 76 коп., пеню в сумі 60 151 грн. 63 коп., інфляційні збитки в сумі 15 009 грн. 41 коп., 3 % річних у сумі 2 635 грн. 78 коп., а всього –308858 грн. 58 коп.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 229061 грн. 76 коп. основного боргу, 30 000 грн. 00 коп. пені, а також 2892 грн. 13 коп. в якості відшкодування державного мита та 111 грн. 21 коп. в якості відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 30 151 грн. 63 коп. пені, 15 009 грн. 41 коп. інфляційних збитків та 2635 грн. 78 коп. –3% річних відмовлено.
Оскаржуване рішення прийняте на підставі ст.ст. 551, 625, 846, 849 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «АКБТ»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.06.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ «АКБТ»на рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 р. у справі № 13/014-09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
20.07.2009 року через відділ документального забезпечення суду представником відповідача подано в порядку ст.ст. 22, 101 ГПК України клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
22.07.2009 року через відділ документального забезпечення суду представником відповідача подано в порядку ст. 22 ГПК України додаткові пояснення.
За розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів –головуючий суддя Разіна Т.І., судді Фаловської І.М., Чорногуза М.Г.
Представник позивача у судових засіданнях заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях відповідача від 22.07.2009 р. та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, та додаткові пояснення, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволення вказаного позову відмовити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2008 р. між ТОВ «Буд Арт Плюс»та ТОВ «АКБТ»був укладений договір будівельного підряду №7/5/8-1 з додатками №№ 1, 2, 3 (далі - договір) (а.с.5-14).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов’язується виконати за дорученням замовника з власних матеріалів оздоблювальні роботи чаші басейну та поставку і монтаж обладнання на об'єкті позивача - фітнес-центр, який знаходиться за адресою: с. Лукавиця Обухівського району Київської області.
Пунктами 1.2. та 1.3. договору сторони домовились, що перелік, кількість та вартість робіт щодо облицювання чаші басейну (далі роботи), які мають бути виконані та/або передані підрядником замовнику на виконання цього договору, зазначені у додатку № 1 договору. Перелік та кількість обладнання, що мають бути змонтовані та/або передані підрядником замовнику на виконання цього договору, зазначені у додатку № 2 до договору.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору, яка враховує вартість обладнання, вартість робіт та інші витрати відповідача, призначені для виконання договору, зазначених в додатках до договору, становить 429 654,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% -71609,08 грн.
Згідно п. 3.1. договору строк виконання робіт становить 75 робочих днів з дня сплати замовником авансу, передбаченого графіком фінансування (а.с.14).
Відповідно до п. 3.2. договору строк постачання обладнання становить 45 робочих днів з дня сплати позивачем передоплати.
Як вбачається з додатку № 3 до договору, фінансування по договору здійснюється відповідно до графіку фінансування (а.с.14)
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату в сумі 233 860,16 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.05.2008 р. та 25.06.2008 р. (а.с. 18-19).
Отже, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач повинен був поставити позивачу товар в строк 45 робочих днів з дати оплати авансу, тобто до 17.07.2008 року та 28.08.2008 року відповідно. Також, відповідач повинен був виконати роботи в строк 75 робочих днів з дати оплати авансу, тобто до 28.08.2008 року та 10.10.2008 року відповідно.
Як вбачається з акту виконаних робіт за листопад 2008 року, ТОВ «АКБТ»в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань виконало частину обумовлених договором робіт на суму 4798,40 грн.(а.с. 20).
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, а якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Як свідчать матеріали справи, 17.10.2008 року ТОВ «Буд Арт Плюс»направило ТОВ «АКБТ»лист № 20/71 про відмову від договору та повернення грошових коштів, попередньо перерахованих авансом на розрахунковий рахунок відповідача (а.с. 21-24).
Відповідач грошові кошти не повернув.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 229061,76 грн. передоплати, у зв’язку з невиконанням відповідачем робіт по договору.
Відповідно до п. 9.4. договору у разі перевищення строків, передбачених п. 3.1. договору, відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% ціни договору за кожен день порушення вказаних строків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 60151,63 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на зазначені норми, апеляційний господарський суд вважає правомірним зменшення судом першої інстанції за власної ініціативою пені в розмірі 60151,63 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 30000 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір інфляційних збитків та 3% річних за період з 29.08.2008 р. по 15.01.2009 р. складає 15009,41 грн. та 2635,78 грн.
Місцевим господарським судом було вірно встановлено, що вказані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки, як вбачається з умов договору, у відповідача відсутній обов'язок по виконанню грошового зобов'язання на користь позивача. Натомість обов'язком відповідача було виконання робіт та поставка і монтаж обладнання на об'єкті позивача. Отже, санкції передбачені ст. 625 ЦК України застосовуються лише за порушення грошового зобов'язання, вимоги позивача щодо 3% річних та збитків від інфляції задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Колегія суддів зазначає, що додані представником апелянта в додаткових поясненнях про доручення до матеріалів справи додаткових доказів ксерокопії видаткових накладних не є доказами в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, які підтверджували виконання відповідачем п. 1.3. договору та додатку № 2 до нього в строки, передбачені п. 3.2 договору будівельного підряду № 7/5/8-1. В матеріалах справи відсутній та апелянт не надав письмового повідомлення про завершення робіт та акт прийомки робіт, як це передбачено пунктами 7.1. та 7.2. договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКБТ»на рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 13/014-09 залишити без змін.
3. Справу № 13/014-09 повернути до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: І. Фаловська
М. Чорногуз
Дата відправки 23.07.09