КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
22.07.09 р. № 6/060-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Фаловської І.М.,
Чорногуза М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Дяченко А.М.- представник за дов. № 11/35 від 05.03.2009 р.,
від відповідача: не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук
на рішення господарського суду Київської області від 14.05.2009 р. (підписане суддею 01.06.2009 р.)
у справі № 6/060-09 (суддя Маляренко А.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ,
до Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук, с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області,
про стягнення 32813 грн. 90 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року ТОВ «Хімагромаркетинг»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук в якій просило стягнути з відповідача основний борг в сумі 32813,90 грн., 1660 грн. інфляційних, 15% річних від простроченої суми 924,30грн., пеню у розмірі подвійної ставки НБУ 1479,60 грн., штраф у сумі 3750 грн., а також судові витрати за розгляд позовної заяви.
14.05.2009 року позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу - 25 000 грн., просив суд першої інстанції стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 1 660 грн. –інфляційних, 924,30 грн. - 15% річних, 1 479,60 грн. - пені та штраф) –3750 грн., всього 7 813,90 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2009 р. позов задоволено, припинено провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 25 000 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 1660 грн. інфляційних, 927,30 грн. 15 % річних, 1479,60 грн. пені, 3750 грн. штрафу, державне мито у сумі 328,40 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду прийняте на підставі ст.ст. 549, 625 ЦК України, ст. 55, 33 ГПК України, ст.ст. 230, 231 ГК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська дослідно-селекційна станція інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук подала апеляційну скаргу №190 від 10.06.2009 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.05.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини справи, а саме те, що договір поставки укладався з ПП «Хімагромаркетинг Агро», а не з ТОВ «Хімагромаркетинг»на користь якого було задоволено позовні вимоги. Апелянт зазначає, що господарський суд Київської області не встановив чи є правонаступництво у вказаних підприємств.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.06.2009 року апеляційну скаргу Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук на рішення господарського суду Київської області від 14.05.2009 р. у справі № 6/060-09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач у судові засідання не направляв свого представника, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До того ж, відповідач ухвалою від 15.07.2009 р. про наслідки неявки у судове засідання був попереджений, у зв’язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду вирішила розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.
Як свідчать матеріали справи, між ПП «Хімагромаркетинг Агро»(надалі позивач) та Білоцерківською дослідно - селекційною станцією інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (далі відповідач) 13 10.2008 року було укладено договір поставки № Ап-10-0257 (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язаний в строк до 17.10.2008 року поставити відповідачу засоби захисту рослин, а саме Тотал в кількості 500 літрів, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію.
Відповідно до п. 1.2 договору позивач зобов'язувався поставити засоби захисту рослин на загальну вартість товару яка складає 25 000,00 грн.
Згідно п. 2.1 договору, відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 14.11.2008 року в сумі 25 000,00 грн.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з видаткової накладної № Ап-10-0290 від 15.10.2008 року, яка підписана обома сторонами, позивач поставив, а відповідач отримав товар по довіреності № 1 від 15.10.2008 року на загальну суму 25 000,00 грн.
При цьому, станом на 17.02.2009 року заборгованість за поставлений товар на суму 25 000,00 грн., відповідачем сплачена не була.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, у зв'язку з оплатою Білоцерківською дослідно - селекційною станцією інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук суми основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 98 від 27.02.2009 року на суму 10 000,00 грн., № 121 від 06.03.2009 року на суму 7 500,00 грн., № 176 від 02.04.2009 року на суму 7 500,00 грн. Таким чином основний борг оплачений відповідачем в розмірі 25 000,00 грн.(а.с.29-31).
Пари цьому, за неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань місцевим господарським судом у відповідності до законодавства України стягнуто: індекс інфляції в сумі 1660 грн., 15 % річних –924,30 грн. та пеню - 1 479,60 грн. виходячи з наступного.
Відповідно до 4.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.5 договору, сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 15% відсотків.
Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату у строк, зазначений у п. 2.1 даного договору відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за період з 15.11.2008 року по 12.02.2009 року складає 1 479,60 грн.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, місцевим господарським судом на підставі п. 5.4 договору, яким встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцю штраф в розмірі 15% від ціни договору, правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3 750,00 грн.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не було встановлено правонаступництво підприємств, оскільки з позовній заяві позивач вказав на те, що 10.11.2008 року ПП «Хімагромаркетинг Агро»було реорганізовано шляхом перетворення в ТОВ «Хімагромаркетинг», яке є правонаступником усіх його прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 6/060-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук на рішення господарського суду Київської області від 14.05.2009 року у справі № 6/060-09 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 14.05.2009 року у справі № 6/060-09 - залишити без змін.
3. Справу № 6/060-09 повернути до господарського суду Київської області.
4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: І. Фаловська
М. Чорногуз
Дата відправки 24.07.09