Судове рішення #6338617

                                                                                                                                                              Справа № 2.а-5494/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 жовтня  2009 року                                                                                                     м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді          Гришковець А.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ:

       Позивач просить визнати дії відповідача по неправильному нарахуванню їй чорнобильських коштів неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену  ст.ст. 37, 39, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по грошовій допомозі у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року , з 01.11.2008 року по 28.02.2009 року  в сумі 2586,80 грн. , передбачену ст.. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 15053,00 грн., та щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1970,00 грн., мотивуючи тим, що вона працює  і є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказані періоди їй виплачувались доплати до  заробітної плати , що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.                  

         В судове засідання позивач не з’явилася, але в позовній заяві просить розглянути справу без її участі.  

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без їх участі. Щодо задоволення позову заперечують.  

        Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

          Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, працює в ДП „ Житомирський облавтодор ” філія „ Овруцька ДЕД ” та проживає в АДРЕСА_1.

           Відповідно до ст.ст.37,39,48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на відповідну доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема  за ст.37 – 2,10 грн., за ст.. 39 – 10,50 грн.

          Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів:  посвідченням потерпілої від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками   про  проведені  виплати.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

            Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:

-   ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться  щомісячна грошова допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення  в розмірі 40% мінімальної заробітної плати;

-   ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та непрацюючим пенсіонерам, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

-       Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

-   допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.).

-   для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та непрацюючим пенсіонерам у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.), та пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, проводиться додаткова оплата в розмірі 135 тис. крб..(1,35 грн. за гр..реф.).

          Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" також були зупинені дії ст.cт.37,48 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року п.28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

          Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.   За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

         Враховуючи вищевикладене таким чином , суд ввжає, що в задоволенні позовних вимог за ст.48 ЗУ ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  слід відмовити за безпідставністю, оскільки щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена в березні 2008 року, в той час як дія даного Закону була призупинена.    

         Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується   принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

          Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

          Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:  

- з 01.04.2008 р. – 525 грн.,

- з 01.10.2008 р. – 545 грн.,

- з 01.12.2008 р. – 605 грн.

                В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить:

За ст.37 Закону:

-   з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року : ( 525х0,40%х4+545х0,40%+605х0,40%х3)-2,10х8= 1767,20    грн.

За ст.. 39 Закону :

-     з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року : ( 525*2*5+545*2*2+605*2*3)-10,50*10= 10955,00 грн.

          Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст.ст.37, 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати,  а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача.

            Від сплати судового збору позивача звільнено згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 22.01.2008 року.  

            На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39,48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

              Позов задовольнити частково.

              Визнати дії управління праці і соціального захисту населення  Овруцької РДА  по проведенню виплат, що встановлені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року неправомірними.

               Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст.37  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 1767,20 грн., та передбачену ст.. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до заробітної плати за період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 10955,00 грн.

             В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

            На постанову суду до Київського Апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського  Апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація