У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, садівницького товариства “Чайка”, Великосолтанівської сільської ради Васильківського району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання дій садівницького товариства неправомірнми та визнання частково недійсними державних актів на право приватної власності на землю,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 в садівницькому товаристві “Чайка” площею 0,063 га, власником й користувачем суміжної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_2 площею 0,089 га є ОСОБА_2, проте він приватизував земельну ділянку разом із самовільно зайнятою ним частиною землі загального користування, своїми діями чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Васильківського районного суду від 29 січня 2004 року позов задоволено, постановлено зобов”язати ОСОБА_2 звільнити землі загального користування, що прилягають до ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 від металевих конструкцій, куп глини та землі, а також туалету та посаджених кущів; визнано неправомірними дії садівницького товариства “Чайка” щодо дачі дозволу на приватизацію ОСОБА_2 частини землі загального користування, а також визнано частково недійсними державні акти від 5 червня 1997 року на право приватної власності на землю в частині землі загального користування садівницького товариства “Чайка”.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27 травня 2004 року рішення Васильківського районного суду від 29 січня 2004 року в частині визнання неправомірними дій садівницького товариства “Чайка” щодо дачі дозволу на приватизацію ОСОБА_2 частини землі загального користування, а також визнання частково недійсними державних актів від 5 червня 1997 року на право приватної власності на землю в частині землі загального користування садівницького товариства “Чайка” скасовано і постановлено нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог; в решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що висновки апеляційного суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Київської області від 27 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін