ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Справа № 10/Б-5022/1359/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Плотніцький Б.Д.

Костів Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" №15.5/2525 від 09.12.2016 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.11.16 року

у справі № 10/Б-5022/1359/2011

за заявою: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Бережани вул. Чайковського, 20 Тернопільської області

про банкрутство,

за участю представників:

від скаржника: Чорний І.В.

від заявника (боржника): не з'явились.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 05.04.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.11.2016 року у справі № 10/Б-5022/1359/2011 (суддя Півторака М.Є.) задоволено клопотання ліквідатора Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 № 08/281 від 15.08.2016 р. (п.1).

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» вчинити дії по щодо вилучення запису з Державного реєстру іпотек, де за ОСОБА_2 числиться зареєстрованим тип обтяження - іпотека; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 08.12.2011, Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г.; об'єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН: 22722395 (п.2).

Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна боржника ОСОБА_2 Зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3; номер державної реєстрації: НОМЕР_4 (п.3).

Зобов'язано Відділ державної виконавчої Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна, зареєстрованого 13.11.2015 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно (п.4).

Ухвалою суду від 12.12.2016 року виправлено допущену в ухвалі від 22.11.2016р. описку та зазначено, що замість "22 листопада 2016р." вірною потрібно вважати дату ухвали "29 листопада 2016р".

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.11.16 у справі № 10/Б-5022/1359/2011, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк» оскаржило її у апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що одним із наслідків визнання боржника банкрутом є скасування арешту, що накладений на майно боржника, визнаний банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. На переконання апелянта, арешти знімаються господарськими судами, однак, не кредиторами і не виконавчою службою. Тому просить скасувати ухвалу від 22.11.2016 року щодо зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» вчинити дії по щодо вилучення запису з Державного реєстру іпотек, щодо зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна боржника; щодо зобов'язання відділу державної виконавчої Бережанського районного управління юстиції зняти арешт з рухомого майна.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП "Документообіг господарських судів" 26.12.2016 року справу за № 10/Б-5022/1359/2011 розподілено до розгляду судді-доповідачу Желіку М.Б. та членам колегії суддів Марко Р.І., Костів Т.С.

Ухвалами суду від 26.12.2016 року поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження судового рішення, прийнято апеляційну скаргу до провадження та з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.01.2017 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні 08.02.2017 року.

У зв'язку із тимчасовою відсутністю члена колегії - судді Марка Р.І. (перебування у відпустці) та з урахуванням положень абз. 3 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року, розгляд справи 08.02.2017 року не відбувся. Ухвалою суду від 13.02.2017 року розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду в судовому засіданні 22.02.2017 року.

На підставі розпорядження керівника апарату №94 від 22.02.2017 року здійснено автоматизовану зміну складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Марка Р.І. Згідно з протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 22.02.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б., судді Плотніцький Б.Д., Костів Т.С. Ухвалою суду від 22.02.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.04.2017 року.

22.02.2017 року на електронну адресу суду від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Оригінал вказаного відзиву надійшов на адресу суду 27.02.2017 року.

У судове засідання 05.04.2017 року з'явився представник апелянта, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задоволити. Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явилися, клопотань, заяв щодо розгляду апеляційної скарги не подавали, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього представника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012 року боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру відносно банкрута: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особи ОСОБА_2. Встановлено строк ліквідаційної процедури банкрута - 6 місяців з дня винесення постанови. Призначено ліквідатором банкрута Гутнікевича Любомира Миколайовича.

14 вересня 2016 року ліквідатор Гутнікевич Л.М. звернувся до суду з клопотанням №08/281 від 15.08.2016 року про

- зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії по вилученню запису з Державного реєстру іпотек, де за ОСОБА_2 код НОМЕР_1, Тернопільська область, Бережанський район, с. Слов'ятин числиться зареєстрованим тип обтяження - іпотека; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 08.12.2011, Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г.; об'єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН: 22722395;

- про зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна СПД ФО ОСОБА_2 Зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3; номер державної реєстрації: НОМЕР_4; зобов'язати Відділ державної виконавчої Бережанського районного управління юстиції м. Бережани, вул. Банкова, 6 зняти арешт з рухомого майна;

- про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції зняти арешт з рухомого майна боржника, зареєстрованого 13.11.2015 року, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно.

Арбітражний керуючий зазначає, що згідно з відомостями з державного реєстру іпотек за ОСОБА_2 зареєстроване обтяження - іпотека на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,08.12.2011, об'єкт обтяження - будинок житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН 22722395. Крім цього, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачаються чинними запис 2. Вид обтяження: приватне обтяження; тип обтяження: застава рухомого майна; зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, номер об'єкта: НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_5; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", код 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36-Б Боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_2; та запис 3. Тип обтяження: арешт майна боржника; зареєстровано: 13.11.2015; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; об'єкт обтяження: усе рухоме майно; обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції, код 34942434, 47500, Тернопільська область, м. Бережани вул. Банкова, 6; боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_2.

Враховуючи наведене, а також те, що з винесенням постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі обтяження його активів підлягають скасуванню, ліквідатор просив задоволити його клопотання.

Згідно з перехідними положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (п.1-1) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Нова редакція закону набрала чинності 19.01.2013 року, постанова про визнання боржника банкрутом винесена 25.01.2012 року, тому до вказаних відносин застосовуються положення закону в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Як зазначалося вище, постановою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012 року боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Однак, вказаним судовим рішенням суд не постановив про скасування арештів та інших обтяжень стосовно майна банкрута.

З долученої до клопотання ліквідатором Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_2 станом на 21.07.2016 року вбачається запис (реєстраційний номер 6982802) про наявність іпотеки, зареєстрованої на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,08.12.2011, об'єкт обтяження - будинок житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН 22722395., іпотекодавець - ОСОБА_2

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50058212 від 03.08.2016 року вбачається наявність наступних записів:

Запис 2. Вид обтяження: приватне обтяження; Тип обтяження: застава рухомого майна; зареєстровано: 13.10.2013 року; підстава обтяження: Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949, 2950, 08.12.2011; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, марка ВАЗ, модель 21214, рік випуску 2006, Номер об'єкта: НОМЕР_3, Номер державної реєстрації: НОМЕР_5; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", код 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36-Б Боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_2.

Запис 3. Тип обтяження: арешт майна боржника; Зареєстровано: 13.11.2015; Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; Об'єкт обтяження: усе рухоме майно; Обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції, код 34942434, 47500, Тернопільська область, м. Бережани вул. Банкова, 6; Боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до абз.5 ст.43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов'язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна (п.1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 830).

Вказаним порядком передбачено порядок державної реєстрації відомостей про припинення обтяження. Так, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

У разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора.

Реєстратор вправі відмовити у внесенні запису до Реєстру про припинення обтяження, якщо відомості, зазначені в заяві, не відповідають Реєстру, про що повідомляє обтяжувача письмово протягом двох робочих днів після прийняття заяви.

У разі внесення запису до Реєстру про припинення обтяження реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.

Відомості про припинення обтяження вносяться до Реєстру безоплатно (п.п.24-27 Порядку).

З наведених положень вбачається, що звернення стягувача із заявою про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру, як це передбачено Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є правом, а не обов'язком стягувача. Разом з тим апелянт стверджує, що арешти з рухомого та нерухомого майна банкрута вважаються скасованими в силу ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» на підставі постанови про визнання боржника банкрутом. У такому випадку у банку вже виник обов'язок по зверненню із заявою до реєстратора, як це передбачено положеннями Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна - «після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру». Крім цього, положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачають, що реєстрація припинення обтяження здійснюється держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що у випадку, якщо обтяжувач не звертається із відповідною заявою для зняття арешту з рухомого майна боржника та зняття обтяження щодо нерухомого майна, то з метою забезпечення реалізації повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі банкрута є прийняття рішення суду про скасування таких арештів чи інших обмежень. Заперечення апелянта стосовно того, що арешти не знімаються за участю стягувача чи державного виконавця є необгрунтованими, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не конкретизує, яким чином і за чиєю участю суд скасовує арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Більше того, норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містять заборони покладення обов'язку по вчиненню дій, необхідних для звільнення майна боржника від обтяжень, на кредитора чи обтяжувача.

З положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» випливає, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів (в тому числі і майна, що перебуває в заставі та іпотеці) підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень. При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку вказаної статті є безумовним і стосується будь-яких органів і посадових осіб. Застава та іпотека за своє природою є обмеженнями щодо розпорядження майном.

Накладений арешт на майно боржника, приватне та публічне обтяження створюють перешкоди в проведенні ліквідаційної процедури боржника, тому клопотання ліквідатора Гутнікевича Л.М. №08/281 від 15.08.2016 року є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Відтак, висновки суду є законними, а вимоги апеляційної скарги - недоведеними.

Згідно з приписами ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду визначені положенням ч.1 ст.104 ГПК України, а саме:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів не вбачає порушень матеріального чи процесуального права судом першої інстанції при вирішенні та задоволенні клопотання про зняття арештів та інших обтяжень з майна боржника. Відтак, оскаржувана ухвала господарського суду Тернопільської області від 22.11.2016 року у даній справі підлягає залишенню без змін.

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" №15.5/2525 від 09.12.2016 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.11.16 року (згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2016 року про виправлення описки - від 29.11.2016 року) у справі №10/Б-5022/1359/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 10.04.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Плотніцький Б.Д.

суддя Костів Т.С.