Справа № 646/11220/16-ц

Провадження № 2/646/475/2017

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.17 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Салайчук С.М.,

за участі секретаря - Сімоненко К.Ю.,

розглянувши цивільну справу за позовом розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця», третя особа: виконуючий обов'язки начальника Харківського відділення філії «ЦТС «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця» Жабін Юрій Вікторович, про скасування наказу, поновлення на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який неодноразово уточнювала, та в останній редакції якого просила про визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, просила про поновлення на роботі у попередній посаді, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 42191,06 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 8540 грн., та стягнення судових витрат, що складаються з витрат понесених на правову допомогу та витрати передбачені ст.88 ЦПК України. В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що, 16.09.2016 року вона написала заяву про звільнення за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію під впливом керівництва, однак після цього перебуваючи на лікарняному 29.09.2016 року направила заяву про відкликання свої заяви про звільнення, оскільки перебувала звільнятись, та в неї був час на відкликання до 03.10.2016р., однак керівництво не дочекавшись передбаченого законодавством строку на винесення наказу про звільнення, звільнили її раніше, а саме 30.09.2016 року, замість 03.10.2016р., у зв'язку з чим вважає дане звільнення незаконним.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник повністю підтримали позовні вимоги та надали суду пояснення, аналогічні вищевикладеним.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо вирішення справи покладались на розсуд суду, та не заперечували проти задоволення позову.

Третя особа проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши доводи позовної заяви та матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки серії БТ-I № 4401745, згідно наказу Філії "Українського державного центру транспортного сервісу "Ліски" на Південній залізниці, яка в подальшому реорганізована шляхом перетворення у структурний підрозділ Харківське відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Українська залізниця", №2 від 02.08.2004р. ОСОБА_1 була прийнятий на роботу провідним інженером з охорони праці (а.с.6)

Наказом № 114-ос від 01.12.2015р. була переведена на посаду інженера 1 категорії з охорони праці філії (а.с.6)

ОСОБА_1 16.09.2016 року було подано заяву про надання їй щорічної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 19.09.2016 року з наступним звільненням у зв'язку із виходом на пенсію за віком в останній день відпустки 03.10.2016р., згідно ст.38 КЗпПУ. (а.с.35)

Однак заявою від 29.09.2016 року, яка була направлена до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця» поштовим зв'язком 29.09.2016р. ОСОБА_1, просила виключити з її заяви від 16.09.2016 року частину про звільнення за власним бажанням. (а.с.7-8)

Разом з тим, наказом (розпорядженням) № 187-к/тр від 30.09.2016р. «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 з 03.10.2016 року звільнено на підставі ст.38 КЗпП (а.с.34).

Згідно ч.1 ст.38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч.2 ст.38 КЗпП якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 заявою від 16.09.2016 року просила її звільнити за власним бажанням з 03.10.2016р., та скориставшись своїм правом про відкликання цієї заяви, направила 29.09.2016р. заяву про відкликання заяви про звільнення, наказ про її звільнення від 30.09.2016р. є незаконним, оскільки працівником було подано заяву про відкликання заяви про звільнення, протягом строку, зазначеного в заяві відповідно до ч.2 ст.38 КЗпП.

Відповідно до ст.5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Нормами ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом який розглядає трудовий спір.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наказ № 187-к/тр від 30.09.2016р. незаконним, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі на посаді, з якої була звільнена.

Що стосується позовної вимоги про скасування наказу про звільнення, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки це не входить до повноважень суду, а входить до повноважень органу, який виніс даний наказ, на підставі рішення суду про визнання його незаконним.

Сума розрахунку за час вимушеного прогулу, надана позивачем, не приймається судом, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження середньої заробітної плати за останні два місяці, а у вересні - напередодні звільнення - вона перебувала на лікарняному та у відпустці. Тому для розрахунку середньомісячного заробітку суд враховує розмір посадового окладу та щомісячної допомоги (40%) до посадового окладу за вислугу років, розміри яких визнані сторонами, за останні два місяці, що передували місяцю до звільнення (липень та серпень). За липень (21 робочий день) та за серпень (22 робочих дні) середня зарплата склала 13 608 гривень (4860+1944 (40%) х2) за 43 робочі дні; середньоденний заробіток складає 316,47 грн. (13608:43).

Таким чином, за час вимушеного прогулу середній заробіток складає: жовтень 2016 року - 12 (днів) х 316,47 = 3797,64 грн., листопад 2016 року - 22 (дні) х 316,47 = 6 962,34 грн., грудень 2016 року - 22 (дні) х 316,47 = 6 962,34 грн., січень 2017 року - 20 (днів) х 316,47 = 6 329,40 грн., лютий 2017 року - 20 (днів) х 316,47 = 6 329,40 грн., березень 2017 року - 22 (дні) х 316,47 = 6 962,34 грн., квітень 2017 року - 1 (день) х 316,47 = 316,47 грн., а всього 37 659,93 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст..10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд вважає недоведеною, у зв'язку з чим, в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, за ставками 2016 року, оскільки позовна заява подана в 2016 році, в сумі 2 067 гривень (689 грн. за вимоги немайнового характеру (50%) та 1378 гривень за вимоги майнового характеру, з урахуванням розміру стягнення (один розмір мінімальної заробітної плати).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця», третя особа: виконуючий обов'язки начальника Харківського відділення філії «ЦТС «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця» Жабін Юрій Вікторович, про скасування наказу, поновлення на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Харківського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" від 30.09.2016р. №187-к/тр, та поновити ОСОБА_1 на посаді інженера 1 категорії з охорони праці з 03.10.2016р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Харківського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2016р. по 03.04.2017 року включно у розмірі 37 659 (тридцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 93 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Харківського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Харківського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Харківського відділення філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" на користь держави судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за жовтень 2016р. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М. Салайчук