|
У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
25 липня 2006 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 березня 2006 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 24 листопада 2004 року він, як пасажир, знаходився у автомобілі, яким керував ОСОБА_1, і в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась, отримав тілесні ушкодження, визнаний інвалідом 2 групи, витратив кошти на лікування, догляд, проїзд до лікувальних установ, чим йому заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивач просив стягнути 15253 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 грудня 2005 року в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 21 грудня 2005 року постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 21 березня 2006 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовані й постановлене нове рішення про часткове задоволення позову, постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11417 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди; в задоволенні інших позовних вимог до ОСОБА_1 та позову до ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, неповне дослідження судом матеріалів справи.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив із того, що матеріальна та моральна шкода позивачу заподіяна внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, володільцем якого був ОСОБА_1, останній відповідно до ст.ст. 1167, 1187 ЦК України зобов'язаний відшкодувати таку шкоду, оскільки не довів, що вона була завдана внаслідок непереборної сили; розмір відшкодування шкоди судом визначено відповідно до наданих доказів, встановлених фактів та обставин справи.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 березня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін