Справа № 2-1097/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2007 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Бойко М.Є.
при секретарі - Тарасенко Т.В.,
за участю адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права на користування жилим приміщенням та визнання його наймачем, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, в якому просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона сплатила борг по комунальним послугам, який виник за час перебування сина в місцях позбавлення волі, з вересня 2005 року постійно проживає у спірному жилому приміщенні.
У додатковій позовній заяві позивачка просила суд визнати за нею право користування вищевказаною квартирою, оскільки первісно була у ній зареєстрована та постійно в ній проживала, у подальшому, внаслідок зловживання чоловіка спиртними напоями та неправомірної поведінки, змушена була з ним розлучитися, виїхати та проживати на різних квартирах; такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, у судовому порядку не визнавалась. Після смерті чоловіка, зі згоди сина, який став наймачем, вона знову в ньому оселилась як член сім»ї, тобто має рівні з останнім житлові права та обов»язки.
В судовому засіданні позивачка позови ( основний та додатковий) підтримала з зазначених у них підстав, просила її вимоги задовольнити. Вказала також, що до смерті чоловіка у вищевказаній квартирі не мешкала, постійно проживала в м. АДРЕСА_3 потім ( одразу ж після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3) всі свої речі перевезла та стала нею користуватись, зробила ремонт; сину про це повідомила, коли приїздила до нього на побачення у місця позбавлення волі, він не заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнала. Пояснила, що позивачка взагалі у спірному жилому приміщенні не мешкала, навіть, ордер був виданий тільки на двох осіб - її чоловіка та сина. Після смерті чоловіка вона також з сином не проживала, спільного господарства з ним не вела, оскільки він перебував у місцях позбавлення волі, а тому не набула права користування спірною квартирою.
Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позови ( основний та додатковий) задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 64 ЖК члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство. Особи, які вселились до наймача жилого приміщення в установленому порядку, на підставі ст. 65 ЖК набувають рівного з ним та іншими членами його сім»ї права користуватися жилим приміщенням, якщо іншого не було визначено при вселенні.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі у встановленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити у займане приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Отже, виходячи із змісту ст. 65 ЖК України, право на жилу площу породжує не наявність реєстрації, а фактичне постійне проживання там особи як члена сім»ї наймача.
Згідно п.3 Тимчасового Порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджених Постановою КМУ«Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання від 16.01.2003 року № 35 постійним місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.
У відповідності із роз»ясненнями, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з»ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім»ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім»ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що позивачка з 12.08.1976 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3; від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_4
13.12.1982 року ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому № 557/23 від 07.12.82 року виданий ордер № 676 на дві кімнати загальною житловою площею 26, 9 кв.м у комунальній квартирі АДРЕСА_2 на склад сім» ї з двох осіб - він та син. Разом з тим, з наданої суду форми № 16 вбачається, що ОСОБА_2 з 17.06.1983 року також була зареєстрована у спірній квартирі, але 23.05.1984 року вона виписалась за адресою: АДРЕСА_4 24.09.1985 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 розірваний (актовий запис № 277), після припинення шлюбних стосунків ОСОБА_2 у спірному жилому приміщенні не проживала.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, після його смерті новий договір найму з ОСОБА_4 або будь-якою іншою особою на спірну квартиру укладений не був.
27.04.1999 року син позивачки та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 засуджений до 9 років позбавлення волі та відбував покарання у Дар»ївській виправній колонії в Херсонській області, після смерті батька питання про зміну договору найму жилого приміщення перед наймодавцем в установленому законом порядку не порушував.
18.11.2005 року він також помер.
З матеріалів справи вбачається, що з 1988 по 1994 рік ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_5 де мала, по її ж словам, співмешканця . Згідно адресної довідки позивачка знята з реєстрації
01.03.2006 року ( як зазначено у довідці Новотроїцького райвідділу УМВС України в
зв»язку з виїздом на постійне проживання в м. Нова Каховка).
Виходячи з зазначеного, суд вважає, що встановлений законом порядок при вселенні позивачкою не дотриманий , оскільки наймач цього жилого приміщення на цей час помер, договір найму за згодою наймодавця змінений не був і це питання ОСОБА_4 не порушував а, будучи відсутнім у квартирі більше шести місяців з дня засудження до позбавлення волі, відповідно до ст. 71 ЖК України в діючій на той період часу редакції, він втратив право користування жилим приміщенням. Крім того, з вищенаведених обставин вбачається, що позивачка мала інше житло та зберігала в ньому реєстрацію аж до 01.03.2006 року. Слід також зазначити, що з матеріалів справи, зокрема з листів ОСОБА_4 до матері з місць позбавлення волі, які до травня 2005 року надсилались ним за адресою: АДРЕСА_6, виходить, що позивачка мешкала в іншому місці, у спірній квартирі постійно не проживала, син лише просив матір час од часу навідувати її. З квитанцій, наявних у справі, випливає, що оплата комунальних послуг позивачкою відбулась лише у 2006 році.
Вказані обставини підтвердили також свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в судовому засіданні пояснили, що позивачка переїхала до Новотроїцького району на постійне місце проживання, розійшлась із своїм співмешканцем та з 1994 року знову мешкає в м. Нова Каховка , до спірної квартири вселилась вже після смерті чоловіка, син на той час вже перебував у місцях позбавлення волі.
Отже, позивачка поселилась у спірній квартирі в порушення встановленого порядку, передбаченого ст. 65 ЖК України, після смерті ОСОБА_3; сумісно з наймачем та членами його сім»ї постійно не проживала та спільного з ними господарства не вела, договір, який би створював для неї самостійне право користування жилим приміщенням також відсутній.
Таким чином, членом сім»ї наймача позивачка не може бути визнана, а тому права на жилу площу у спірному жилому приміщенні у відповідності із ст.ст. 64, 65 ЖК України вона не набула і її відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги в частині зміни договору найму жилого приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім»ї слід також залишити без задоволення, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання права користування спірною квартирою, в задоволенні яких судом відмовлено.
На підставі ст.ст. 64, 65 ЖК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_2 у позові до виконавчого комітету Ново каховської міської ради Херсонської області про визнання права на користування жилим приміщенням та визнання його наймачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.