УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 року 1-кп/425/49/17

425/2753/16-к

Рубіжанській міський суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Кобзаря Ю.Ю.,

при секретарі – Бабченко А.В.,

за участю прокурора – Нагорного Д.П.,

потерпілого – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисників – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Рубіжному обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42015051110000077 у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали у відношенні ОСОБА_2 який обвинувачується у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 2, 368 ч. 3 КК України.

В підготовчому судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Прокурор та потерпілий під час підготовчого судового засідання вважали можливим призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом та заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту.

Прокурор зазначав, що обвинувальний акт складено з додержанням вимог ст. 291 КПК України та підстав для його повернення не має.

Обвинувачений підтримав клопотання та був проти призначення справи до судового розгляду.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що є достатні підстави для повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що він не відповідає вимогам ст. 291 ч. 2 п. 5 КПК України з наступних підстав.

Так, по епізоду вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України в обвинувальному акті зазначено, що наступні фактичні обставини прокурор вважає встановленими.

1 листопада 2015 року, на підставі матеріалів УПЗСЕ ГУМВС України в Луганській області відносно ПП «Рубіжанський залізобетон», комерційним директором якого є громадянин ОСОБА_1, Рубіжанським МВ ГУМВС України в Луганській області зареєстроване кримінальне провадження №12015130330001204 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У подальшому, у невстановлений слідством час, начальник Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2П, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою власного незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 домовились шляхом обману заволодіти майном ОСОБА_1 - його грошовими коштами.

Так, наприкінці 2015 року, у достовірно невстановлений слідством час та місці, під час зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_5 останній висунув ОСОБА_1 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 20000 гривень для вирішення питання щодо закриття кримінального провадження №12015130330001204, яке він вирішить, передавши вказані грошові кошти начальнику Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2

При цьому ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_2, використовуючи свої службові зв’язки з працівниками правоохоронних органів Луганської області - прокуратури та Національної поліції, вплине на службових осіб слідчого відділу Рубіжанського відділу поліції Головного правління Національної поліції в Луганській області щодо прийняття останніми рішення про закриття кримінального провадження №12015130330001204.

Водночас, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 діючи умисно та спільно з ОСОБА_5, з корисливих мотивів та метою власного незаконного збагачення, не маючи наміру вчиняти дій, спрямованих на прийняття рішення стосовно закриття кримінального провадження №12015130330001204, бажали шляхом обману ОСОБА_1 заволодіти його грошовими коштами та розпорядитись ними на власний розсуд.

23 грудня 2015 року, ОСОБА_1, розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення злочину.

24 грудня 2015 року, близько 17 годині 00 хвилин, біля приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон», розташованого за адресою: вул. Трудова, 5, м. Рубіжне Луганської області, ОСОБА_5, виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_2П, направлену на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, зустрівся з ОСОБА_1 та знаходячись у автомобілі НОМЕР_1, отримав від останнього неправомірну вигоду у сумі 20000 гривень для подальшої її передачі ОСОБА_2 за вирішення питання про закриття кримінального провадження № 12015130330001204.

Цього ж дня, ОСОБА_2, не маючи на меті вирішувати питання за закриття вищевказаного кримінального провадження, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах розділив отриману неправомірну вигоду між собою та ОСОБА_5

9 березня 2016 року, в ході обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_2 було вилучено дві купюри, номіналом по 500 гривень, які згідно висновку експерта Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 3593 від 15 червня 2016 року, за способом виготовлення та елементами захисту відповідають банкнотам номіналом 500 гривень України, що випускаються Національним банком України. Виявлені вказані грошові кошти були помічені протоколом огляду та вручення грошових коштів від 24 грудня 2015 року та надані ОСОБА_1 для передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Викладені фактичні обставини на думку суду є суперечливими, оскільки ОСОБА_6 інкримінують вчинення шахрайських дій, а в обставинах які прокурор вважає доведеним зазначається, що обвинувачений вимагав в ОСОБА_1 неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження, тобто вказується на злочин, передбачений ст. 368 КК України.

Крім того, викладені обставини вчинення злочину фактично описують отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди групою осіб, особою яка займає відповідальне становище. В обвинувальному акті, в подальшому, при викладені обставин вчинення злочину передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України зазначається, що в ОСОБА_2 після вчинення описаного вище епізоду виник умисел на постійне отримання неправомірної вигоди. Тобто, прокурор при зазначені фактичних обставин вчинення злочину за ст. 368 ч. 3 КК України вказується, що по епізоду вчинення злочину передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду.

Також, викладені фактичні обставини вступають в протиріччя з кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 2 КК України, оскільки шахрайство передбачає заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою. В даному випадку перерахування грошових коштів здійснювалось під контролем працівників правоохоронних органів, що унеможливлювало їх заволодіння в подальшому, оскільки відбулась контрольована передача предмету неправомірної вигоди, тому обман як спосіб в такому випадку виключається.

Зазначене по вказаному епізоду вказує, що обвинувальний акт містить протиріччя та неузгодженості, в частині не тільки кваліфікації дій обвинуваченого, але й в частині викладу фактичних обставин, які перешкоджають суду призначити до судового розгляду обвинувальний акт, оскільки у даному випадку обвинувачення є незрозумілим.

Встановлені суперечності, протиріччя та відсутність конкретного опису об’єктивної сторони злочину в обвинуваченні по вказаному епізоду є в подальшому перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення.

По епізоду вчинення злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України в обвинувальному акті зазначено, що встановлені наступні фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими.

24 грудня 2015 року, після отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_1 за закриття кримінального провадження №12015130330001204, та в подальшому у достовірно не встановлений слідством час, у ОСОБА_2 виник умисел на постійне одержання неправомірної вигоди від комерційного директора ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_1 за не перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово - господарської діяльності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, використовуючи свої службові повноваження, відданням завідомо незаконних вказівок старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розробив злочинний план на незаконне збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем та повноваженнями, передбаченими ст. 8 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» у частині ініціювання проведення перевірок фінансово - господарської діяльності підприємства, вирішив висунути комерційному директору ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_1 протиправну вимогу через ОСОБА_5 щомісячно передавати йому неправомірну вигоду у розмірі 10% від прибутку підприємства за невтручання у здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності шляхом відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності.

Надалі, у достовірно не встановлений слідством час, в службовому кабінеті ОСОБА_2, який знаходиться у приміщенні ГУНП в Луганській області, розташованого за адресою: вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2, та в ході розмови, останній підтвердив, що керівництво ПП «Рубіжанський залізобетон» повинно щомісячно надавати грошові кошти у розмірі 10% від прибутку вказаного підприємства за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності.

У свою чергу ОСОБА_1 погодився на пропозицію та повідомив, що грошові кошти буде надавати на початку кожного місяця.

5 лютого 2016 року, о 13 годині 08 хвилин на території Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області, розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Смірнова, 1а, ОСОБА_5, виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_2 направлену на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_1, зустрівся з останнім у автомобілі НОМЕР_2 та в ході розмови висунув незаконну вимогу на передачу ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 10% від прибутку ПП «Рубіжанський залізобетон» за не перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності, на що ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до прибутку підприємства за лютий місяць, сума буде складати 50000 гривень. Також в ході розмови ОСОБА_7 було повідомлено, що ОСОБА_2 знаходиться в м. Київ, та зустрітися з останнім можна буде 9 лютого 2016 року.

9 лютого 2016 року о 15 годині 49 хвилин, на площі, розташованій по вул. Менделєєва у м. Рубіжне Луганської області, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході розмови ОСОБА_2 підтвердив раніше висунуту незаконну вимогу стосовно передачі 10% від прибутку ГТП «Рубіжанський залізобетон», а також зазначив що вказане питання потрібно вирішувати безпосередньо з ОСОБА_5, так як він діє з його відома.

В цей же день, о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_3, прибув до приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон», розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 5 де у вказаному транспортному засобі зустрівся з ОСОБА_1 та вказав на місце, куди потрібно покласти неправомірну вигоду у сумі 50000 гривень за не перешкоджання останньому у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмовою від ініціювання проведення перевірок фінансово - господарської діяльності.

Після отримання неправомірної вигоди, 9 лютого 2016 року, о 18 годині 23 хвилини, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив що отримав грошові кошти від ОСОБА_1 після чого домовився з ОСОБА_2 про зустріч, під час якої, у достовірно не встановлений слідством час та місці, неправомірна вигода у сумі 50000 гривень була розділена між ОСОБА_2 та ОСОБА_5

9 березня 2016 року, в ході телефонної розмови, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що сума від прибутку підприємства за лютий складає 200000 гривень та за попередньою домовленістю він готовий передати йому для ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 20000 гривень за не перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмову від ініціювання проведення перевірок фінансово - господарської діяльності.

Цього ж дня, о 13 годині 33 хвилини, ОСОБА_5 прибув до приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 5, де у службовому кабінеті № 10 отримав від ОСОБА_1 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 20000 гривень для передачі її ОСОБА_2

Одразу ж після цього, протиправна діяльність ОСОБА_5 припинена працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону та Служби Безпеки України.

Безпосередньо після затримання, в цей же день, ОСОБА_5 погодився співпрацювати зі слідством, діючи під контролем правоохоронних органів, о 16 годині 02 хвилини, подзвонив ОСОБА_2 та домовився про зустріч з останнім з метою передачі раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_1 за не перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності у березні місяці 2016 року, на що ОСОБА_2 погодився та повідомив що о 17 годині 00 хвилин потрібно зустрітися на залізничному вокзалі м. Рубіжне, який розташований по вул. Набережній, 1, м. Рубіжне Луганської області.

В цей же день, 9 березня 2016 року о 16 годині 37 хвилин ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_2 на залізничному вокзалі м. Рубіжне, який розташований по вул. Набережній, 1, м. Рубіжне Луганської області, 1 для передачі останньому неправомірної вигоди в сумі 20000 гривень за не перешкоджання приватному підприємству «Рубіжанський залізобетон» у здійсненні підприємницької діяльності, а також за сприяння у вирішенні проблем, пов’язаних із проведенням у нього перевірок господарської діяльності іншими правоохоронними та контролюючими органами та відмови від ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності. В ході розмови ОСОБА_2 надав вказівку розділити вказані грошові кошти на дві частини, з яких 10000 гривень залишив собі, 10000 гривень надав ОСОБА_5 як частину неправомірної вигоди за успішне виконання незаконних вказівок останнім стосовно отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_1

В ході огляду місця події, ОСОБА_2 добровільно видав грошові кошти в сумі 10000 гривень, повідомивши, що це його особисті гроші, які відповідно до висновку експерта Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 5847 від 22 червня 2016 року, за способом виготовлення та елементами захисту відповідають банкнотам номіналом по 500 гривень України, що випускаються Національним банком України. Вилучені вказані грошові кошти були помічені протоколом огляду та вручення грошових коштів від 9 березня 2016 року та надані ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_2.

Після цього ОСОБА_2 затриманий, у порядку ст. 208 КПК України, працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону та його злочинну діяльність припинено.

Перевіривши викладені обставини та порівнявши їх з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що викладені прокурором фактичні обставини які він вважає встановленими суперечать правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке викладене у обвинувальному акті.

Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_2 кваліфіковані як одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Вказана кваліфікація дій ОСОБА_2 повністю суперечить викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам з наступних підстав.

Відповідно до ст. 368 КК України дії особи можуть бути кваліфіковані:

-прийняття пропозиції службовою особою неправомірної вигоди;

-прийняття обіцянки службовою особою неправомірної вигоди;

-одержання службовою особою неправомірної вигоди;

-прохання службовою особою надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 вимагав та отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів. При цьому, всі дії направлені на отримання неправомірної вигоди були вчинені ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_5

Тобто, виходячи з викладених у обвинувальному акті фактичних обставин дії ОСОБА_2 повинні були бути кваліфіковані прокурором як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, в обвинувальному акті у встановлених фактичних обставинах прокурором зазначено, що ОСОБА_2 розробив злочинний план на незаконне збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем та повноваженнями, тобто вказується на перевищення влади.

Зазначене в сукупності із викладеними у подальшому обставинами можуть вказувати на вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ст. 364 КК України.

Тому, виникає суперечність в оцінюванні викладених фактичних обставин, треба їх вважати такими, що вказують на вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України або встановлено вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

Все вищевикладене свідчить про суперечності та протиріччя у викладених фактичних обставинах, які описують вчинення злочину та вважаються встановленими.

Крім того, наявні суперечності між кваліфікацією дій обвинуваченого та фактичними обставинами, які описують вчинення злочину, тобто обставини вчинення злочину повинні бути викладені відповідно до кваліфікації дій обвинуваченого.

Відсутність конкретного опису об’єктивної сторони злочину в обвинуваченні є в подальшому перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для приведення у відповідність до вимог ст. 291 КПК України.

Керуючись ст. 314 КПК України, СУД, -

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42015051110000077 у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 2, 368 ч. 3 КК України прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону, у зв’язку з невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом семи днів з дня її проголошення, через суд першої інстанції який ухвалив судове рішення.

Суддя Ю.Ю. Кобзар