КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
24.06.09 р. № 5/369-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Зеленіної Н.І.,
Фаловської І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Афанасьєв Р.Г., - представник за дов. №10/11-08 від 10.11.2008 р.,
від відповідача: не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”
на рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року
у справі № 5/369-08 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями “ІКР Баболна Україна”, смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”, с. Красне Згурівського району Київської області,
про стягнення 525954,62 грн. та зобов’язання відповідача повернути передане йому в користування на умовах лізингу майно,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями “ІКР Баболна Україна” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” про стягнення 525954,62 грн. та зобов’язання відповідача повернути передане йому в користування на умовах лізингу майно. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат –7789,67 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2008 р. позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями “ІКР Баболна Україна” була прийнята до провадження та порушене провадження у справі № 5/369-08.
Рішенням господарського суду Київської області від 24.02.2008 р. позов задоволено частково, зобов’язано відповідача повернути позивачу майно, передане в тимчасове користування за угодою про оперативний лізинг від 20.06.2002 р. № 06-02/ОЛ, комбайн CLAAS DOMINATOR –106, шасі № 09001898, жатку № 85005264, комбайн DOMINATOR –108, шасі № 09405749, жатку № 85000533. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2530,12 грн. державного мита, 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що угода про оперативний лізинг від 20.06.2002 р. №06-02/ОЛ є припиненою і тому відповідач повинен повернути отримане за договором лізингу майно у відповідності до ст. 785 ЦК України. При цьому, суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання судом угоди про оперативний лізинг від 20.06.202 р. №06-02/ОЛ розірваною, застосував приписи абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України. З урахуванням ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України місцевий господарський суд встановив, що строк позовної давності про стягнення заборгованості із сплати лізингових платежів за вищезазначеною угодою сплинув 31.10.2006 р., до звернення позивача з позовом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 р. у справі № 5/369-08 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом було порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 782, 785 ЦК України, неповно досліджено обставини справи та невірно визначено правовідносини сторін як лізингових, оскільки між сторонами був укладений договір купівлі-продажу від 20.06.2002 р., володіння відповідачем технікою є правомірним з інших підстав, ніж викладені позивачем в обґрунтування вимог.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.05.2009 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” на рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 р. у справі № 5/369-08 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.06.2009 року у складі колегії суддів: головуюча суддя Разіна Т.І., судді: Зеленіна Н.І., Фаловська І.М.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач не направив у судове засідання свого представника, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. У судовому засіданні 10.06.2009 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 р. у справі № 5/369-08 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.
Між товариством з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон»було укладено угоду про оперативний лізинг від 20.06.2002 р. № 06-02/ОЛ (далі угода) відповідно до умов якої позивач - лізингодавець зобов'язався підготувати до передачі та передати відповідачу - лізингоотримувачу визначену в додатку № 1 техніку у продовж 5-ти банківських днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок лізингодавця повної суми платежу, визначеного п. 4.1 додатку № 1.
Відповідно до п. 9.2 угоди передбачено, що лізингоотримувач сплачує лізингодавцю перший платіж, визначений п. 4.1 лізингового протоколу (додаток № 1) упродовж 5 робочих днів після підписання лізингової угоди. Наступні лізингові платежі здійснюються згідно з графіком здійснення платежів, визначеним в додатку № 1.
Згідно п. 4.1 лізингового протоколу від 20.06.2002р., який є додатком № 1 до лізингової угоди, лізингоотримувач упродовж 5 днів з моменту укладання лізингової угоди здійснює платіж в розмірі 119020 грн. Наступні лізингові платежі лізингоотримувач сплачує лізингодавцю згідно визначеного п. 4.2 додатку № 1 графіку, відповідно, 30.07.2002р. - 16474,53 грн., 30.08.2002р. - 27149,54 грн., 30.09.2002р. - 26859,57 грн., 30.10.2002р. - 26569,59 грн., 30.11.2002р. 26279,62 грн., 30.07.2003р. - 31399,64 грн., 30.08.2003р. - 93836,45 грн., 30.09.2003р. -92749,04 грн., 30.10.2003р. - 91661,63 грн.
На виконання умов лізингової угоди позивач передав, а відповідач прийняв визначену договором техніку, а саме: комбайн CLAAS DOMINATOR - 106, шасі № 09001898, жатку № 85005264, комбайн DOMINATOR - 108, шасі № 09405749, жатку № 85000533, що підтверджується актами прийому-передачі, які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та підтверджується банківською випискою, що відповідач виконуючи свої зобов'язання за лізинговою угодою щодо здійснення сплати лізингових платежів, здійснив два платежі, 26.06.2002р. на суму 119020 грн. та 30.08.2002р. на суму 16474,53 грн. Решту лізингових платежів відповідач в порушення умов договору не здійснив.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до місцевого господарського суду заяву про застосування строку позовної давності № 645 від 25.12.2008 р. відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України (а.с. 77).
Господарським судом Київської області було вірно встановлено, що строк позовної давності для даної позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за вищезазначеною лізинговою угодою сплинув 31.10.2006 р. - до звернення позивача з позовом, який було подано до господарського суду в другому кварталі 2008 р.
Статтею 71 ЦК УРСР встановлено загальний строк позовної давності в три роки.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У ст. 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 525954,62 грн. задоволенню не підлягають, оскільки згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що позовні вимоги в частині визнання судом угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002 р. № 06-02/ОЛ розірваною задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Чинним законодавством передбачено розірвання судом правочину у випадках встановлених законом, а не визнання його розірваним. З огляду на це, така вимога позивача як визнання угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 06-02/ОЛ розірваною не відповідає матеріально-правовому способу захисту цивільних прав, передбаченому законодавством.
Право змінити підставу або предмет позову до прийняття рішення у справі відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України належить тільки позивачеві.
Також, позивачем було заявлено позовну вимогу про зобов'язання ТОВ «Регіон»повернути позивачу майно, яке передане відповідачу в користування за вищезазначеною угодою про оперативний лізинг.
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно, до умов угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 06-02/ОЛ, зокрема, - п. 5.2 угоди, лізингодавець має право вимагати розірвання лізингової угоди у випадку порушення лізингоотримувачем умов угоди.
Пунктом 15.2 лізингової угоди передбачено, що лізингодавець може припинити лізинг техніки при умові письмового інформування лізингоотримувача про такій намір за 10 робочих днів перед таким припиненням, якщо лізингоотримувач двічі підряд не здійснює черговий лізинговий платіж в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно із ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Як вже зазначалось відповідач в порушення умов угоди про оперативний лізинг не виконував свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів протягом дії угоди. У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача надіслав заяву від 11.08.2008 р. № 11/08-08(01) про відмову від договору, в якій, посилаючись на порушення умов лізингової угоди щодо сплати лізингових платежів, у відповідності до вимог ст. 782 ЦК України та п. 5.2, 15.5 угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 06-02/ОЛ відмовляється від зазначеної угоди про оперативний лізинг та вимагає повернення переданої в лізинг техніки. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується чеками «Укрпошти»від 11.08.2008 р. та описами вкладення у цінний лист, завірені копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 69-70).
Однак, зазначена вимога повернути техніку, яка була передана в лізинг, залишена відповідачем без задоволення. Відповідач не повернув позивачу належне йому майно, яке він передав відповідачу у лізинг, а саме: комбайн CLAAS DOMINATOR - 106, шасі № 09001898, жатку № 85005264, комбайн DOMINATOR - 108, шасі № 09405749, жатку № 85000533, яке фактично перебуває в тимчасовому користуванні ТОЙ «Регіон».
Отже, враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо виконання своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів та відмову позивача за вказаних підстав від угоди про оперативний лізинг, беручи до уваги умови зазначеної угоди (п. 5.2, 15.2 угоди) та перелічені вище норми законодавства, зокрема, вимоги ст. 782 ЦК України, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що угода про оперативний лізинг від 20.06.2002 р. № 06-02/ОЛ розірвана та припинена.
Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 ЦК України, та той факт, що угода про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 06-02/ОЛ є припиненою, відповідач зобов'язаний негайно повернути отримане відповідно до умов угоди про оперативний лізинг майно позивачу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути отримане відповідно до умов угоди про оперативний лізинг майно, яке фактично перебуває в володінні та користуванні останнього є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані ні в місцевому господарському суді, ні в апеляційному господарському суді, а відтак господарським судом Київської області правомірно задоволені.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги посилання апелянта на договір купівлі-продажу від 20.06.2002 року № 06/3, оскільки спочатку виконуються умови договору лізингу.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 5/369-08 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” на рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 5/369-08 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 року у справі № 5/369-08 - залишити без змін.
3. Справу № 5/369-08 повернути до господарського суду Київської області.
4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: Н. Зеленіна
І. Фаловська