№ 1-23/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року.                                                                                                            м. Острог.

Острозький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Назарука В.А. з участю

прокурора Гуца О.Л.

при секретарі Черемновій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1в с Межиріч Острозького району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючогоАДРЕСА_1, раніше судимого 23.07.2001 р. Острозьким районним судом по 2 ст. 140, ч. З ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з приміненням ст. 45 КК України з іспитовим строком 3 роки та сплатою штрафу 680 грн., 05.02.2002 року Острозьким районним судом по ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання 3 роки 7 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України

встановив:

ОСОБА_1, щодо якого 29.06.2005 року постановою Володимирецького районного суду Рівненської області було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, а 22.06.2006 року постановою Острозького районного суду Рівненської області було продовжено адміністративний нагляд строком на шість місяців, з метою ухилення від адміністративного нагляду в період з 29 листопада 2006 року по 26 грудня 2006 року самовільно залишив своє місце проживанняАДРЕСА_1 та виїхав за межі Острозького району Рівненської області без дозволу органів внутрішніх справ в Київську область і став ухилятися від органів, які здійснюють адміністративний нагляд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України винним себе визнав повністю. При цьому він показав, що 29.06.2005 року постановою Володимирецького районного суду Рівненської області відносно нього було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, а 22.06.2006 року постановою Острозького районного суду Рівненської області було продовжено адміністративний нагляд строком на шість місяців та встановлено обмеження, а саме було заборонено виїзд за межі Острозького району Рівненської обл. без дозволу органу внутрішніх справ. На обліку він перебував ^в Острозькому МРВ УМВС. В листопаді 2006 року його односелець ОСОБА_2 запропонував поїхати з ним на заробітки в Київську область і він погодився. 29.11.2006 року він поїхав на заробітки в с. Миротське Ірпінського р-ну Київської області і повернувся 26.12.2006 року. Поїхав в Київську область він разом з братом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 В міліцію з приводу дозволу на виїзд з місця проживання він не звертався, по приїзді на місце на облік в міліції не став. Підтверджуючих його роботу документів немає. У вчиненому щиро розкаюється.

2

Крім власного визнання підсуднім вини та його показань про обставини вчинення злочину його винність у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими доказами.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працює дільничним інспектором Острозького МРВ УМВС і на дільниці, яку обслуговував раніше проживає ОСОБА_1 щодо якого було встановлено адміннагляд. При здійсненні адміннагляду ним було встановлено, що ОСОБА_1 29.11.2006 року самовільно залишив своє місце проживання та виїхав в Київську область, де був на протязі місяця. Дозволу на виїзд за межі Острозького р-ну він ОСОБА_1 не давав. Про те, що ОСОБА_1 перебував в Київській області його повідомила співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_5, яка також сказала, що він там на роботі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що її співмешканець ОСОБА_1, з яким вона проживає АДРЕСА_1, 29 листопада 2006 року поїхав на заробітки в Київську обл. і повернувся 26 грудня 2006 року.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2006 року запропонував для ОСОБА_1, який проживає з ним в одному селі поїхати на заробітки. 29 листопада 2006 року вони поїхали на заробітки в с. Миротське Ірпінського р-ну Київської області, а повернулись 26 грудня 2006 року. Працювали вони на будівництві, однак офіційних документів про це не мають, так як їх офіційно на роботу не приймали.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2006 року ОСОБА_2запропонував для нього та його брата ОСОБА_1 поїхати на заробітки. 29 листопада 2006 року вони поїхали на заробітки в Київську область, а повернулись 26 грудня 2006 року. Працювали на будівництві, однак без офіційного оформлення. Про те, що відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд він знав, однак думав, що він вже закінчився.

Окрім показань свідків вина підсудного знайшла своє підтвердження в зібраних на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні матеріалах справи, а саме:

відповідно до постанови Володимирецького районного суду від 29 червня 2005 року встановлено, що відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд з обмеженнями: заборонено вихід з квартири за місцем проживання з 22-00 вечора до 6-00 год.; заборонено перебувати в ресторанах, кафе, барах та в місцях продажу спиртних напоїв на розлив; заборонено виїзд за межі Острозького району Рівненської обл. без дозволу дільничного інспектора міліції та зобов'язано реєструватися в міліції 4 рази на місяць ( а.с 4 ).

З довідки Полицької ВК 76 про звільнення вбачається, що щодо ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд, (а.с. 6 ).

Відповідно до постанови Острозького районного суду від 22 червня 2006 року встановлено, що відносно ОСОБА_1 було продовжено адміністративний нагляд з обмеженнями: заборонено вихід з квартири за місцем проживання з 22-00 вечора до 6-00 год.; заборонено перебувати в ресторанах, кафе, барах та в місцях продажу спиртних напоїв на розлив; заборонено виїзд за межі Острозького району Рівненської обл. та зобов'язано реєструватися в міліції 4 рази на місяць ( а.с 5 ).

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 по порушенню правил адміністративного нагляду, що виразилося в самовільному залишені ним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, слід кваліфікувати по ст. 395 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що підсудним відповідно до ст. 12 КК України скоєно злочин невеликої тяжкості та те, що за вчинення даного злочину 'не передбачено інших видів покарань окрім арешту.

Як пом'якшуючу вину обставину суд враховує щире каяття ОСОБА_1 В той же час обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Беручи до уваги особу підсудного, суд враховує, що відповідно до довідки Межиріцької сільської ради він характеризується посередньо, є раніше неодноразово судимим. З довідки Острозького районного суду, вбачається, що ОСОБА_1 на протязі 2006 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене суд вважає можливим його перевиховання і виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства.

3

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком один місяць.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 тримання під вартою, взявши під варту в залі суду з утриманням в СІ 24 УДДУ ПВП в Рівненській області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Острозького районного суду

Назарук В.А.