ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2017 року № 826/18451/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1 805 466, 11 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1 805 466, 11 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач має податковий борг на загальну суму 1 805 466, 11 грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Податковий борг відповідача з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виник з наступних підстав.

Позивачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 05.02.2009 №4/1704-2231327186. На підставі вищезазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.02.2009 №0000221704/0, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 805 466,11 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2013 у справі №2а-9525/09/2670 за позовом ФОП ОСОБА_1, до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення - від 12.02.2009 №0000221704/0 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 у справі №2а-9525/09/2670 апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2015 у справі №2а- 9525/09/2670 касаційну скаргу ДПІ задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 у справі №2а-9525/09/2670 скасовано.

Рішення суду касаційної інстанції, в силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили 04.03.2015, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, та підлягає виконанню на всій території України, відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Верховного Суду України від 19.05.2015 у справі №2а-9525/09/2670 заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд постанови суду касаційної інстанції від 04.03.2015 відмовлено.

Таким чином, сума податкового боргу Відповідача є узгодженою і складає 1 805 466,11 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податковий борг є узгодженим, оскільки судове рішення набрало законної сили 04.03.2015 року.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 26.10.2015 року №5736-23 на суму 1 805 466, 11 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд вбачає наявними підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 805 466 (один мільйон вісімсот п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 11 коп. на бюджетний рахунок №33111341700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 11010500.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда