Справа № 2-381

2009 р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 серпня 2009 року                                         смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді –                             Кравцов С.О.

при секретарі                              Сергієвої З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Веселівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди, суд,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди, посилаючись на те, що в жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 надав відповідачу 4000 гривень. Одержання ним зазначеної суми підтверджується розпискою від 23 жовтня 2008 року.

Відповідач зобов’язався повернути гроші не пізніше 08.11.2008 року. Однак в зазначений в розписці термін ОСОБА_3 грошей не повернув. Під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов’язання, хоча з позикою погоджується.

В наслідок не повернення боргу тривалий час позивачу ОСОБА_1, як він зазначає  заподіяно моральну шкоду. Він втратив спокій, моральні страждання та переживання вплинули на реалізацію його намірів та ділові стосунки.

Крім того в жовтні 2008 року позивач ОСОБА_2 мати попереднього позивача надала відповідачу ОСОБА_3 2000 гривень. Одержання ним зазначеної суми підтверджується його розпискою від 25 жовтня 2008 року. Відповідач зобов’язався повернути гроші не пізніше 03.11.2008 року. Однак в зазначений у розписці термін ОСОБА_3 грошей не повернув. Під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов’язання, хоча з позикою погоджується.

В наслідок не повернення боргу тривалий час позивачці ОСОБА_2, як зазначається в позовній заяві, також заподіяно моральну шкоду. Вона втратила душевний спокій, моральні страждання вплинули на реалізацію її прав намірів та ділові стосунки.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 борг за договором позики у сумі 4000 гривень, 70 гривень за прострочення грошового зобов’язання, 429,57 гривень відсоток індексу інфляції, 321,93 облікова ставка НБУ, моральну шкоду у сумі 1500 гривень та витрати пов’язані з оплатою судового збору 63,21 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 250 грн.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь борг за договором позики у сумі 2000 гривень, 35 гривень за прострочення грошового зобов’язання, 214,78 відсоток індексу інфляції, 164,91 гривень облікова ставка НБУ та моральну шкоду у сумі 750 гривень та витрати пов’язані з оплатою судового збору у сумі 51 грн., витрати на інформаціно-технічне забезпечення в сумі 250 грн.

Ухвалою від 09.07.2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить стягнуть на його користь з відповідача борг за договором позики у сумі 4000 гривень, 70 гривень за прострочення грошового зобов’язання, 429,57 гривень відсоток індексу інфляції, 321,93 облікова ставка НБУ, моральну шкоду у сумі 1500 гривень та витрати пов’язані з оплатою судового збору 63,21 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 250 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала та просить стягнути з відповідача на її користь борг за договором позики у сумі 2000 гривень, 35 гривень за прострочення грошового зобов’язання, 214,78 відсоток індексу інфляції, 164,91 гривень облікова ставка НБУ та моральну шкоду у сумі 750 гривень та витрати пов’язані з оплатою судового збору у сумі 51 грн., витрати на інформаціно-технічне забезпечення в сумі 250 грн.

Відповідач ОСОБА_3  в судове засідання не з?явився, про причину неявки суду не повідомив, про місце та час слухання справи був вчасно повідомлений належним чином, заяви про слухання справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 передав відповідачеві згідно з розпискою 4000 гривень, відповідач зобов’язався їх повернути до 08.11.2008 року. Крім того ОСОБА_2 передала відповідачеві згідно з розпискою 2000 гривень, відповідач зобов’язався їх повернути до 03.11.2008 року, однак відповідач своїх зобовязань перед позивачами не виконав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення боргу за договором позики доведені матеріалами справи та не суперечать дійочому законодавству та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивачів про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди, то суд вважає що ця вимога позивачів, є необґрунтованою та завдання такої шкоди позивачам не підтверджено належними доказами.

Позивачі посилаються, що внаслідок того, що відповідач не повертає борг тривалий час їм заподіяно моральну шкоду. Вони втратили душевний спокій, моральні страждання та переживання вплинули на реалізацію їх намірів та ділові стосунки. Проте жодного доказу, яким би підтверджувались доводи позивачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України о соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Оскільки судом не встановлено будь-якого порушення прав позивачів, то позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Вимоги позивачів про стягнення відсотків за прострочення грошового зобов’язання та індексу інфляції не підлягають задоволенню так, як вони суперечать діючому законодавству.

Пунктом 5 розд.VIII «Прикінцевих положень» закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі — закон) передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до положень зазначеного закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п.6 ст.4 закону); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст.1 закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.

Отже в інших випадках отримання відсотків за договором позики не допускається.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Аналізуючи зібрані докази по справі суд вважає, що позивні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення пов’язаних  з розглядом справи підлягають задоволенню так як вони доведені матеріалами справи та  не суперечать діючому законодовству, в іншій частині позову відмовити так як вони не підтверджені у судовому засіданні, та суперечать діючому законодавству.

На  підставі викладеного керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226  ЦПК України, ст.ст. 23, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд,

                                   В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на корить ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2  борг за договором позики в сумі 4000 грн., 63,21 грн. судового збір, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог: прострочення грошового зобов’язання, відсоток індексу інфляції, моральна шкода у сумі 1500 грн. -  відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов’язання та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на корить ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2  борг за договором позики в сумі 2000 грн., 51 грн. судового збір, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог: прострочення грошового зобов’язання, відсоток індексу інфляції, моральна шкода у сумі 750 грн. -  відмовити.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

  Заочне  рішення    може  бути   переглянуто  судом   що   його   ухвалив,  за    заявою   відповідача,  протягом 10 днів  з дня отримання його копії .                                                                                      

Суддя Веселівського районного суду

Запорізької області                                 С.О. Кравцов