ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.10.2009 року Справа № 11/128
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та представників сторін:
від позивача Васюк О.М., дов. від 22.07.2008 № 174,
Білошапко О.П., дов. від 14.10.2009 № 6/1942,
від 1-го відповідача Птушко М.В., дов. від 19.01.2009 № 218-99,
Колибін М.В., дов. від 29.09.2009 № 218-1769,
від 2-го відповідача Тавадян Л.Р., дов. від 21.09.2009 б/н,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Рубіжнянського казенного хімічного заводу
“Зоря”, м. Рубіжне Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 14.08.2009 (підписано 17.08.2009)
по справі №11/127 (суддя –Москаленко М.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Укртелеком” в особі Сєвєродонецького центру
електрозв’язку №7 Луганської філії
ВАТ “Укртелеком”, м. Сєвєродонецьк
Луганської області
до 1-го відповідача Рубіжнянського казенного хімічного заводу
“Зоря”, м. Рубіжне Луганської області
та 2-го відповідача Державного підприємства “Хімічний завод
“Південний”, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 20316 грн. 03 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 31.08.2009 та від 15.09.2009
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Сєвєродонецького центру електрозв’язку №7 Луганської філії ВАТ “Укртелеком” (далі –ВАТ “Укртелеком”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря” (далі –РКХЗ „Зоря”) про стягнення основного боргу у сумі 15883 грн. 44 коп., інфляційних витрат у сумі 3844 грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 588 грн. 41 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.06.2009 залучено до участі у справі другого відповідача - Державне підприємство “Хімічний завод “Південний” (далі –ДП “ХЗ “Південний”).
Розмір заявлених до стягнення сум позивачем неодноразово змінювався.
Так, згідно заяви позивача від 30.07.2009 сума основного боргу першого відповідача перед позивачем складає 15758 грн. 00 коп., інфляційні витрати - 7442 грн. 20 коп., 3% річних - 1183 грн. 73 коп.
Вказані суми заявою від 31.07.2009 № 6/1533 позивач просив стягнути з ДП “ХЗ “Південний”.
Заявою від 14.08.2009 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів основний борг у сумі 15883 грн. 44 коп., інфляційні витрати у сумі 3844 грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 588 грн. 41 коп., що відповідає сумам, вказаним у позовній заяві.
Рішенням місцевого господарського суду від 14.08.2009 позов задоволений частково: за рахунок першого відповідача стягнуто з РКХЗ „Зоря” на користь ВАТ “Укртелеком” заборгованість у сумі 15758 грн. 00 коп., інфляційні витрати у сумі 3844 грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 588 грн. 41 коп., витрати на державне мито у розмірі 201 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 310 грн. 57 коп. В решті вимог до першого відповідача судом відмовлено.
У задоволенні позову щодо другого відповідача відмовлено у повному обсязі.
Мотивоване дане рішення підтвердженням за матеріалами справи та її фактичними обставинами факту надання позивачем першому відповідачеві послуг зв’язку на підставі укладеного між ними договору № 11 від 20.07.2006 про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі ВАТ „Укретелеком” з телекомунікаційною мережею Споживача (далі –договір № 11), положеннями ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Виходячи із встановленої суми заборгованості першого відповідача господарським судом був здійснений свій розрахунок сум інфляційних витрат та 3% річних, які складають відповідно 7780 грн. 58 коп. та 1020 грн. 60 коп., що є більш ніж заявлено позивачем за позовом, але з урахуванням меж позовних вимог, право виходу за які у господарського суду відсутнє без відповідної заяви сторони, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в цій частині відповідно розрахунку позивача.
Відмова у задоволенні вимог щодо другого відповідача обумовлена ненаданням позивачем другому відповідачу послуг на підставі договору № 11 також тим, що другий відповідач не є правонаступником прав та обов’язків за укладеним між позивачем та першим відповідачем (судом помилково зазначено „другим відповідачем) договором.
Перший відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить дане рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення норм матеріального права, на положення ст. 107 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 59 Господарського кодексу України, на умови п. 2.4.13 договору № 11.
Як зазначає скаржник, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2007 № 645-р та наказу Мінпромполітики України від 05.09.2007 № 516 РКХЗ „Зоря” було реорганізовано шляхом виділення з його складу цілісного майнового комплексу і створення на його базі ДП “ХЗ “Південний”, яке є правонаступником прав та обов’язків РКХЗ „Зоря” згідно з розподільчим балансом.
Також перший відповідач посилається на свій наказ від 26.11.2007 № 184, згідно якого із організаційної структури управління підприємства було виділено цех зв’язку та сигналізації, у зв’язку з чим РКХЗ „Зоря” перестав бути власником АТС, усі права та обов’язки по цьому структурному підрозділу перейшли до ДП “ХЗ “Південний”
Крім того скаржник вказує на неналежне виконання з боку ВАТ „Укртелеком” умов договору № 11, а саме: надання позивачем протягом тривалого часу рахунків, в яких були відсутні чіткі, окремо визначені суми боргу згідно вказаного договору, із зазначенням періоду виникнення боргу та роздруківок номерів телефонів, за якими виникла заборгованість.
Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апелянта обґрунтованими, повідомляє про відсутність жодних заперечень щодо їх задоволення.
Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних положень про зобов’язання згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставою виникнення зобов’язань за приписами ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України є, зокрема, договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно принципу свободи договору встановленого ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позовні вимоги ВАТ “Укртелеком” обумовлені невиконанням РКХЗ „Зоря” зобов’язань по оплаті вартості телекомунікаційних послуг, отриманих ним у січні 2008 року відповідно до умов договору № 11, що укладений позивачем та першим відповідачем строком на 1 рік. Пунктом 7.1 договору № 11 передбачено подальшу пролонгацію договору на кожний наступний рік за умови наявності у Споживача прав на АТС (власник, орендар тощо).
Предметом даного договору є з’єднання комунікаційної мережі Споживача 1000 номерів з номерною ємністю в індексах „95000-95999” з телекомунікаційною мережею загального користування Укртелекому в м. Рубіжне та надання послуг місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв’язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв’язку.
Відповідно до п. 2.4.13, 3.8 договору №11 оплату вартості наданих йому телекомунікаційних послуг перший відповідач повинен здійснювати щомісячно, відповідно до додатку № 3 до договору та рахунків згідно з діючими тарифами у термін до 20 числа місяця, що настає за звітним.
Рахунки на оплату телекомунікаційних послуг та розшифровку за міжміські і міжнародні телефонні розмови позивач згідно з умовами п. 3.7 договору №11 повинен виставляти Споживачу до 10 числа місяця, що настає за звітним.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дотримання встановленого договором №11 порядку розрахунків позивачем не доведено. Належні докази пред’явлення першому відповідачу рахунків на оплату вартості телекомунікаційних послуг наданих у спірному періоді та надання розшифровки за міжміськими і міжнародними телефонними розмовами позивачем не надані.
Рахунок № 5301271 від 31.01.2008 на суму 5458 грн. 56 коп. (а.с. 23, т. 1) містить вказівку на інший договір (договір № 10). До того ж вказаний рахунок першому відповідачу не був пред’явлений.
Рахунки № 5301271, у яких зазначено період липень 2006 року –січень 2008 року (а.с. 68-86, т. 2), з пояснень першого відповідача надані лише суду першої інстанції під час розгляду справи. Першому відповідачу вказані рахунки не були пред’явлені. Рахунки № 5301271 за телекомунікаційні послуги за грудень 2007 року та січень 2008 року (а.с. 90,91, т. 2) за їх змістом пред’явлені позивачем першому відповідачу згідно договору, який не є підставою позовних вимог. До того ж вказані рахунки як і інші, що надані позивачем до справи не свідчать щодо пред’явлення позивачем до оплати вартості послуг, що були надані саме у січні 2008 року, оскільки з пояснень позивача у рахунках вказана заборгованість першого відповідача, яка утворилась з 2006 року по січень 2008 року та за всіма укладеними ВАТ “Укртелеком” з РКХЗ „Зоря” договорами.
Рахунок від 31.01.2008 №11 на загальну суму 52247 грн. 34 коп., що містить вказівку про нарахування першому відповідачеві суми 15883 грн. 44 коп. за міжміський телефонний зв’язок, абонентам споживача наданий до справи вже при перегляді справи судом апеляційної інстанції.
Відповідачам вказаний рахунок пред’явлений не був.
Крім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2007 № 645-р та наказу Мінпромполітики України від 05.09.2007 № 516 РКХЗ „Зоря” було реорганізовано шляхом виділення з його складу з 01.12.2007 за наказом РКХЗ „Зоря” від 26.11.2007 № 184 цілісного майнового комплексу, створення на його базі ДП “ХЗ “Південний” та передачі йому окремого майна, у тому числі і цеху зв’язку і сигналізації.
Про реорганізацію РКХЗ „Зоря” та створення на його базі ДП “ХЗ “Південний” у газеті „Урядовий кур’єр” 12.09.2007 надруковано повідомлення, у якому зазначено також про прийняття вимог кредиторів протягом двох місяців від дня опублікування повідомлення за адресою, що в цьому повідомленні вказана.
Для забезпечення вимог кредиторів юридичної особи ст. 107 Цивільного кодексу України встановлено правило, відповідно до якого кредитори мають право вимагати від вказаної у даній статті юридичної особи припинення або дострокового виконання зобов’язань (п. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України).
Вимоги щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг відповідно до вимог ст. 107 Цивільного кодексу України позивачем також пред’явлені не були.
Згідно положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридична особа має право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи вищенаведене, порушення прав позивача на час його звернення до місцевого господарського суду з позовом по даній справі не вбачається.
За даними першого відповідача станом на час його реорганізації за позивачем числилася дебіторська заборгованість у сумі17241 грн. 31 коп.
Відповідно до п. 4 ст. 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ДП “ХЗ “Південний” зареєстровано 23.11.2007. Цех зв’язку та сигналізації переданий з балансу РКХЗ „Зоря” на баланс ДП “ХЗ “Південний” за актом приймання-передачі матеріальних та фінансових цінностей від 09.11.2007. Договір з позивачем ДП “ХЗ “Південний” укладено 01.02.2008 за № 30.
З пояснень відповідачів за відсутністю між позивачем та другим відповідачем до вказаної дати договірних стосунків за взаємною домовленістю РКХЗ „Зоря” та ДП “ХЗ “Південний” за фактично надані останньому у грудні 2007 року та січні 2008 року послуги оплата була здійснена РКХЗ „Зоря” 19.03.2008 у сумі 40276 грн. 20 коп.
За призначенням платежу (а.с. 37, т. 1) вказана сума перерахована у якості плати за послуги зв’язку згідно рахунків № 5301271 від 31.12.2007 та від 31.01.2008 по договору № 5301271 від 14.04.2006, який вказаний у цих рахунках.
З пояснень позивача абоненту виставлявся єдиний рахунок, в якому враховувалися усі надані послуги за всіма договорами. Перший відповідач був споживачем декількох телекомунікаційних послуг за окремо укладеними з позивачем договорами (договір № 5301271 „Про надання послуг електрозв’язку”, № 127/1 та № 127/2 „Оренда кабельної каналізації”, №10 та №11 „Про взаємозєднання телекомунікаційних мереж ВАТ „Укртелеком” з телекомунікаційною мережею Споживача”).
Докази пред’явлення першому відповідачу рахунків на оплату послуг, що були надані відповідно до умов договору №11 саме у січні 2008 року, позивачем не надані, кому саме з відповідачів ці послуги надані ним не зазначено, докази цих обставин також не надані.
Отже, враховуючи вищенаведене, встановлені законом підстави для звернення з позовом до господарського суду, умови договору №11, положення ст. 526 Цивільного кодексу України щодо загальних умов виконання зобов’язання та норми процесуального права щодо обов’язку доказування і подання доказів підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються стягнення вартості телекомунікаційних послуг наданих першому відповідачу на підставі договору № 11 у січні 2008 року за рахунок як першого так і другого відповідачів, не вбачається.
За наведених обставин, які судом першої інстанції не враховані, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню.
Крім того, за мотивувальною частиною рішення суд дійшов висновку щодо наявності часткової заборгованості перед позивачем у другого відповідача, яка і підлягає стягненню з останнього, але за резолютивною частиною рішення позов задоволено за рахунок першого відповідача, з якого і стягнуто суми боргу, інфляційних нарахувань, річних та судові витрати по справі.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря” на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2009 по справі № 11/128 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2009 по справі № 11/128 скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Сєвєродонецького центру електрозв’язку №7 Луганської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 3 , ідентифікаційний код № 01182820 на користь Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря”, м. Рубіжне, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код № 14308351, судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 100 грн. 96 коп.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В.Семендяєва