Справа №2-85/ 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 лютого 2007р.                                                                               м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                Гандзюка Д.М.

секретаря                 Гончарук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання незаконним рішення Ворохтянської селищної ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в частині надання земельної ділянки ОСОБА_3. Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала. Вона пояснила, що позивач з ІНФОРМАЦІЯ_2 р. користується земельною ділянкою площею 0.29 га в АДРЕСА_1. В даний час ця земельна ділянка знаходиться у власності позивача. До цієї ділянки позивач зробив заїзд через земельну ділянку, на якій побудовані два чотирьохквартирні будинки. В ІНФОРМАЦІЯ_3 р. відповідач, який проживає в одному з чотирьохквартирних будинків, поломив огорожу та ворота , зрізав смереку на межі ділянки позивача. З тих пір позивач не може користуватися заїздом до своєї земельної ділянки, постільки відповідач на дорозі проводить будівництво будинку. Тому представник позивача просить задоволити позов.

Представник Ворохтянської селищної ради ОСОБА_5 позов не визнала. Представник пояснила, що позивач з ІНФОРМАЦІЯ_4 р. має у власності земельну ділянку, проте до цього часу не зробив заїзд до ділянки відповідно до закону. В ІНФОРМАЦІЯ_4 р. селищна рада дала дозвіл відповідачці ОСОБА_3 виготовити проект відведення земельної ділянки площею 0.15 га для будівництва житлового будинку. В ІНФОРМАЦІЯ_5 р. відповідачка одержала у власність ділянку для будівництва будинку та отримала дозволи на проведення будівництва. Тому представник вважає твердження позивача про самовільне будівництво відповідачем на ділянці позивача безпідставними. Представник також ствердила, що по заявах позивача селищна рада запропонувала йому варіант влаштування заїзду, на який він не погоджується. Представник вважає, що оспорюване рішення прийнято згідно закону, тому просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_2, який представляє в судовому засіданні і інтереси відповідачки ОСОБА_3, позов не визнав. Відповідач пояснив, що він з ІНФОРМАЦІЯ_6 р. проживає в чотирьохквартирному будинку, про який веде мову позивач. Ці два будинки обгороджені з ІНФОРМАЦІЯ_6 р. і дороги біля нього до земельної ділянки позивача не було і не має. Він ствердив, що здійснює будівництво будинку на власній земельній ділянці згідно дозволу місцевої ради та затвердженого проекту. Відповідач просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка,

2

перевіривши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких під став. Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються записами у державному акті (а.с.25-26), встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0.2960 га вАДРЕСА_1. Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються записами в оглянутому у судовому засіданні державному акті на ім'я відповідачки, встановлено, що ОСОБА_3 є власником суміжної земельної ділянки. Позивач оспорює законність приватизації відповідачкою цієї земельної ділянки, тому просить визнати незаконним рішення ради (а.с.67). Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачці надана земельна ділянка, яку позивач облаштував для заїзду до своєї ділянки. Проте вимога позивача не ґрунтується на законі. Відповідно до положень ст. 125 ЗК України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж на місцевості, одержання документа, що посвідчує право на неї, забороняється. Аналогічне правило було закріплене і в раніше діючому земельному праві України.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі встановлено, що земельна ділянка, яку позивач використовував для заїзду до своєї ділянки, йому у встановленому законом порядку не надавалась, її межі на місцевості не встановлювалися і в нього не має документів на право користування або власності на дану земельну ділянку.

Тому вимоги позивача є безпідставними, а оспорюване рішення не порушує його прав.

На підставі ст.125 ЗК України, та керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення Ворохтянської селищної ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. за безпідставністю вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом