КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2009 № 6/132
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кузьма О.Т. – дов. №476 від 19.08.2009р.
Миць О.О. – дов. №477 від 19.08.2009р.
Баран Л.Б. – дов. №475 від 19.08.2009р.
від відповідача: не з’явились
від прокуратури: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.04.2009
у справі № 6/132 (суддя
за позовом Прокурор Золочівського району Львівської області
до Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 378152,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2009р. у справі №6/132 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго” 239628,24 грн. інфляційних, 32982,98 грн. 3% річних. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 2726,12 грн. державного мита та 85,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням, Дочірнє підприємство „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2009р. у справі №6/132.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2009р. апеляційна скарга Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №6/132 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. розгляд справи було відкладено.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.
Представник відповідача та прокурор в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія вважає можливим здійснити перегляд рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та прокурора.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
01.10.2005р. між міським комунальним підприємством „Золочівтеплоенерго” (підрядником) та дочірнім підприємством „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (замовником) було укладено договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-332 (далі - Договір), згідно з умовами якого сторони погодили, що з метою виконання умов цього Договору підрядник за завданням замовника надає послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів. При цьому, природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції, та сама готова продукція (вироблена теплова енергія) є власністю відповідача та на баланс позивача не передається (п. п. 1.1, 1.3 Договору).
Відповідно до розділу 8 Договору сторони погодили, що замовник передає підряднику природний газ для виробництва готової продукції в обсягах, визначених п. 3.1 Договору. Замовник зобов'язаний прийняти від підрядника готову продукцію, вироблену з використанням природного газу, з додержанням умов цього Договору. Замовник сплачує підряднику вартість отриманих послуг в розмірі та порядку, встановленому цим Договором згідно з актом, вказаним у п. 9.1 цього Договору.
Згідно з Договором позивач надав послуги з переробки природного газу, поставленого дочірнім підприємством „Газ-тепло”, та транспортування теплової енергії вартістю 1980778,12 грн., що підтверджується актом № 10П/332 виконаних робіт за жовтень 2005 р. від 31.10.2005 р., актом № 11П/332 виконаних робіт за листопад 2005 р. від 31.11.2005 р., актом № 12П/332 виконаних робіт за грудень 2005 р. від 31.12.2005 р., актом № 01П/332 виконаних робіт за січень 2006 р. від 31.01.2006 р., актом № 02П/332 виконаних робіт за лютий 2006 р. від 28.02.2006 р., актом № 03П/332 виконаних робіт за березень 2006 р. від 31.03.2006 р., актом № 04П/332 виконаних робіт за квітень 2006 р. від 30.04.2006 р., актом № 05П/332 виконаних робіт за травень 2006 р. від 31.05.2006 р. (далі - Акти виконаних робіт).
Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши 1018415,73 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 962362,39 грн.
В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 47/33 встановлено, що заборгованість дочірнього підприємства „Газ-тепло” перед міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго” становить 962362,39 грн.
Враховуючи те, що борг у вказаному розмірі сплачено не було, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення на його користь втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних з простроченої суми.
Як зазначено вище, відхиляючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено наслідки прийняття стороною на себе зобов'язання, виконання якого поставлено в залежність від настання певної обставини. Відповідач, посилаючись на розділ 9 Договору, вважає, що підстава для виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг виникає лише після отримання відповідачем грошових коштів від реалізації готової продукції за договором комісії.
Відповідно до п. 9.2.1 Договору сторони погодили, що грошові кошти, зазначені в п. 9.2 цього Договору, перераховуються замовником підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за договором комісії.
Відповідно до п. 9.1 Договору сторони погодили, що підставою для розрахунків за отримані послуги звітного місяця є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою в додатку № 5 до цього Договору.
Таким чином, умовами Договору передбачено, що підставою для розрахунків за надані послуги з переробки природного газу та транспортування теплової енергії є підписані акти виконаних робіт.
Матеріали справи містять акти виконаних робіт, проте доказів проведення оплати відповідачем не надано.
Як зазначив Господарський суд міста Києва у згаданому вище рішенні від 25.11.2008 р. у справі № 47/33 між тими ж сторонами, предметом якої є стягнення основного боргу за Договором, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р., алгоритм розподілу коштів, встановлений п. 9.2 Договору, не береться до уваги, оскільки така умова Договору стосується виключно порядку розподілу між сторонами тих коштів, які надійшли на рахунок відповідача, і звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись з позивачем за надані послуги в повному обсязі, що також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007 р. у справі № 7/375.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей
строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що сторонами чітко не встановлений строк виконання зобов'язання, 04.09.2007 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою щодо оплати вартості наданих послуг, проте відповідач залишив вимогу без виконання, грошові кошти позивачеві не перерахував.
Оскільки даний факт також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 47/33, він не потребує доказування, у зв'язку з чим суд вважає, що обов'язок відповідача виконати вимогу позивача про оплату виник 11.09.2007 р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки перебіг строку порушення зобов'язання починається з 11.09.2007 р., судом відхиляються позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.11.2006 р. по 10.09.2007 р..
Згідно з розрахунком, здійсненим судом, індекс інфляції за період 11.09.2007 р. по 01.11.2008 р. становить 239628,24 грн., три відсотки річних за вказаний період, що дорівнює 416 днів, складають 32983,98 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2009р. у справі №48/95 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 06.04.2009р. у справі №6/132 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2009р. у справі №6/132 залишити без змін.
Справу №6/132 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді