ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р.                                                  Справа № 921/289/15-г/4

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                                      Орищин Г.В.

суддів                                                                                          Галушко Н.А.

                                                                                                    ОСОБА_1

розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Магістраль» від 14.12.2016

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2016

у справі №921/289/15-г/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лан», м. Тернопіль,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Магістраль», м. Миколаїв Миколаївська область,

відповідача-2 Приватного підприємства «Юридична компанія Сігма», м. Тернопіль,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Філії «Южне ГРУ» ПАТ КБ «Приватбанк», м. Одеса,

про стягнення заборгованості в сумі 12’922’465,52 грн.,

представники сторін:

- від позивача – ОСОБА_2,

- від відповідача-1 – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

- від відповідача-2 – ОСОБА_5,

- від третьої особи – не з’явився.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України сторонам роз’яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Справа №921/289/15-г/4 перебувала на розгляді Господарського суду Тернопільської області та Львівського апеляційного господарського суду, рішеннями яких у різних частинах було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ОСОБА_6) «Компанія Лан» (а.с. 227-237, том 1; а.с. 177-196, том 2).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2016 (а.с. 44-54, том 3), рішення судів попередніх інстанцій у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області. У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що:

1) у даній справі слід було призначити відповідну судову експертизу для усунення сумніву та розбіжностей у поясненнях сторін щодо укладення (чи неукладення) ними 08.07.2014 договору поставки та змін до договору поставки від 28.08.2013;

2) для з’ясування обставин перерахування відповідачем-1 коштів на підставі підписаних 16.12.2014 змін до договорів поставки від 28.08.2013 до участі у справі слід було залучити банк, який прийняв від відповідача-1 відповідні платіжні документи;

3) судами попередніх інстанцій не надано оцінки твердженням відповідача-1, що на час подання позову зобов'язання сторін за обома договорами поставки сільськогосподарської техніки від 28.08.2013 були виконані згідно наявних в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, а саме: актів приймання-передачі та видаткових накладних на всю техніку, які дійсні та на підставі яких до відповідача-1 від позивача перейшло право власності на всю техніку на підставі договорів поставки;

4) судами попередніх інстанцій не з'ясовано дійсні наміри сторін під час укладання договору відповідального зберігання №040913-02-1 від 04.09.2013.

За результатами нового розгляду справи №921/289/15-г/4, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2016 (суддя Руденко О.В.) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 «Компанія Лан», а саме:

1) стягнуто з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» на користь позивача:

- 779’ 051,76 грн. пені та 113’ 582,58 грн. трьох процентів річних за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т від 28.08.2013;

- 520’ 205,51 грн. боргу, 209’ 882,76 грн. пені та 31’ 393,20 грн. трьох процентів річних за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-02-Т від 28.08.2013;

- 2’ 454’ 697,70 грн. неустойки за договором відповідального зберігання №040913-02-1 від 04.09.2013;

- 46’433,56 грн. судового збору та 754,76 грн. в повернення витрат за проведення судової експертизи;

2) зобов'язано ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» повернути позивачу з відповідального зберігання зернозбиральний комбайн TUCANO-440, серійний номер 83901929;

3) стягнуто солідарно з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» та Приватного підприємства (надалі – ПП) «Юридична компанія Сігма» на користь позивача 5000,00 грн. боргу за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т від 28.08.2013 та, крім того, з ПП «Юридична компанія Сігма» на користь позивача – 14,13 грн. судового збору.

Відмовлено в частині стягнення з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль»:

1) 6’131,31 грн. пені за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т від 28.08.2013;

2) 441,49 грн. пені за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-02-Т від 28.08.2013;

3) 4’ 099’ 360,00 грн. основної заборгованості, 518’ 157,00 грн. пені та 55’ 234,24 грн. 3% річних за договором поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014;

4) солідарного стягнення з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» та ПП «Юридична компанія Сігма» на користь позивача 5000,00 грн. боргу за договором поставки сільськогосподарської техніки №280813-02-Т від 28.08.2013.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що 28.08.2013 між позивачем та відповідачем-1 було укладено два договори поставки, відповідно до яких (із врахуванням змін від 08.07.2014), позивач зобов’язався поставити відповідачу-1 три зернозбиральні комбайни Tucano-440 та чотири приставки для збирання соняшника – жниварки Sunspeed 12-70. За вказаними договорами відповідач-1 частково виконав зобов’язання з оплати за вказану техніку, проте позивач не здійснив її поставки. Крім того, 04.09.2013 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір відповідального зберігання чотирьох одиниць зернозбиральних комбайнів Tucano-440 та чотирьох приставок для збирання соняшника – жниварок Sunspeed 12-70. Зважаючи на те, що відповідач-1 на вимоги позивача не повернув вказані комбайни з відповідального зберігання, позивач 23.12.2014 звернувся до відповідача-1 із заявою про зарахування зустрічних вимог за договорами поставки та договором відповідального зберігання. Беручи до уваги вказані обставини, а також невчасні та неповні оплати за договорами поставки, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 суми основної заборгованості за одним з договорів поставки від 28.08.2013, сум пені та 3% річних за обома договорами поставки від 28.08.2013, неустойки за договором відповідального зберігання від 04.09.2013, повернення позивачу з відповідального зберігання зернозбирального комбайну TUCANO-440, серійний номер 83901929. Суд відмовив в частині позовних вимог, що випливали з договору поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014, оскільки сторони не приступили до його виконання.

Крім того, на виконання обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, місцевим господарським судом під час нового розгляду справи:

1) ухвалою від 20.04.2016 у справі призначено судову експертизу з метою встановлення обставин виготовлення договору поставки №080714-02-Т від 08.07.2014 та змін №1 від 08.07.2014 до договору поставки від 28.08.2013 (а.с. 6-9, том 4). На вирішення експертизи поставлено питання, що спрямовані на встановлення наявності монтажу, підчищень, дописок, домальовувань, додруковувань фрагментів тексту при виготовленні цих договорів, встановлення шляху нанесення на них відбитків печатки і факсиміле директора відповідача-1, встановлення ідентичності відбитків печаток та факсиміле директора відповідача-1 на цих документах та самих договорах поставки від 28.08.2013, визначення послідовності нанесення на папір тексту, підписів та печаток сторін, встановлення відповідності часу виготовлення цих договорів тій даті, яка вказана на них. За результатами проведеної експертизи судовим експертом тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз виготовлено висновок №357/14-22 від 18.07.2016 (а.с. 197-218, том 4);

2) ухвалою від 14.09.2016 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору банківську установу, що здійснювала розрахункові операції між позивачем та відповідачем у грудні 2014 року (а.с. 5-6, том 5) та отримано пояснення від вказаної установи щодо здійснення таких операцій (а.с. 141-144, том 5);

3) місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача-1 про виконання ним зобов’язань з оплати вартості товару, що ніби-то підтверджується надісланими позивачем видатковими накладними від 22.12.2014 та актами приймання-передачі; суд зазначив, що позивач відкликав ці документи у відповідача та наголосив на тому, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази повернення позивачу сільськогосподарської техніки з відповідального зберігання до 22.12.2014 включно, а відтак позивач не міг передати відповідачу техніку, якої у нього не було;

4) щодо дійсних намірів сторін при укладенні договору про відповідальне зберігання, суд першої інстанції встановив, що у бухгалтерському та податковому обліку як позивача, так і ОСОБА_6 «Техно-Магістраль», господарські операції між сторонами відображені саме як операції з купівлі-продажу та відповідального зберігання, а укладені договори поставки та договір відповідального зберігання не містять істотних умов договору фінансового лізингу.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач-1 покликається на наступне:

1) скаржник заперечує факт укладення ним договору поставки та змін до договору поставки від 28.08.2013, що датовані 08.07.2014, та вважає, що місцевий господарський суд безпідставно взяв до уваги висновки Господарського суду Одеської області у справі №916/3642/15, у якій не проводилось експертизи відповідних договорів, що є підставою позовних вимог у даній справі. Натомість, експертизою в межах справи №921/289/15-г/4 було встановлено, що при виготовленні договору та змін до договору від 08.07.2014, спершу були проставлені печатки та факсиміле підпису керівника відповідача-1, а потім надрукований текст. Крім того, зазначає, що керівник відповідача-1 не мав повноважень на підписання договорів від 08.07.2014, а в листуванні між сторонами відповідні договори згадуються вперше аж 23.12.2014;

2) скаржник вважає, що він не порушував договірних зобов’язань за договором відповідального зберігання, оскільки обов’язок власними силами доставити повернене зі зберігання майно лежить саме на позивачу, а відповідач-1 не перешкоджав йому вчиняти такі дії. Крім того, виконання відповідачем-1 зобов’язань зі своєї сторони підтверджується актами приймання-передачі від 16.12.2014;

3) місцевий господарський суд безпідставно врахував доводи позивача про відкликання накладних від 22.12.2014, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості відкликання такого роду документів;

4) скаржник вважає, що належним чином виконав умови змін до договорів поставки, підписаних сторонами 16.12.2014, в частині перерахунку обумовлених ними сум 18.12.2014. Наголошує, що хоча через навантаження банку відповідні суми фактично були перераховані 19.12.2014, однак платіжні доручення відповідач-1 подав вчасно, а, отже, свій обов’язок виконав належним чином;

5) Господарський суд Тернопільської області, прийнявши позовну заяву у даній справі до свого провадження, порушив правила підсудності, оскільки, на думку скаржника, ПП «Юридична компанія Сігма» не може вважатися належним відповідачем у даній справі (договори поруки, на які покликається позивач, були укладені «заднім числом»; позивач і відповідач-2 є пов’язаними особами; договори поруки укладені щодо невиправдано малої суми; позивач не звертався своєчасно до відповідача-2 щодо виконання ним обов’язків поручителя).

ОСОБА_6 «Компанія Лан» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін. Позивач наголосив на тому, що:

1) заперечення скаржника про неукладеність договору поставки та змін до договору поставки від 28.08.2013, що датовані 08.07.2014, ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, а суд першої інстанції надав оцінку експертному висновку і врахував його при прийнятті рішення у даній справі;

2) видаткові накладні, виписані позивачем 22.12.2014, не можуть бути доказами здійснення відповідачем-1 повної оплати за договорами поставки, оскільки такими можуть бути лише платіжні документи. Крім того, позивач відкликав їх на підставі листа від 22.12.2014, що не суперечить нормам п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;

3) про невиконання відповідачем-1 обов’язку щодо повернення техніки з відповідального зберігання свідчить невиконання ним обох вимог від 20.08.2014 та від 16.09.2014. Акти приймання-передачі від 16.12.2014 не можуть вважатися належними доказами повернення техніки з відповідального зберігання, оскільки зі сторони позивача на них наявна лише відмітка «Акт отримав»;

4) Тернопільське відділення ПАТ «Ощадбанк» підтвердило надходження від відповідача-1 відповідних сум коштів на рахунок позивача на підставі платіжних доручень №2, 4 від 19.12.2014, а не від 18.12.2014 як про це стверджує відповідач-1.

ПП «Юридична компанія Сігма» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

В судовому засіданні 09.02.2017 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про припинення апеляційного провадження у даній справі №2501-01 від 25.01.2017 у зв’язку з безпідставністю такого, що відображено у протоколі судового засідання та зафіксовано за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 09.03.2017 було відмовлено в задоволенні клопотань відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи у даній справі, про призначення судової експертизи договорів поруки №280813-01-П від 28.08.2013 та №080714-01-П від 08.07.2014, про залучення осіб до судового провадження для дачі пояснень у справі, що відображено у протоколі судового засідання та зафіксовано за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судова колегія звертає увагу, що твердження відповідача-1 про неповний характер та упередженість висновків Тернопільського відділення ТВ КНДІСЕ а також про укладення договорів поруки «заднім числом» не ґрунтуються на жодних доказах та є лише припущеннями відповідача-1, а наявних в матеріалах доказів достатньо для оцінки правовідносин, що склалися між сторонами з врахуванням їх доводів та для вирішення справи по суті.

Висновок експерта Тернопільського відділення ТВ КНДІСЕ від 18.07.2016 є лише одним з доказів, які оцінюються колегією суддів в сукупності, а обсяг відповідей, наданих експертом на проставлені запитання, є достатнім для оцінки обставин даної справи.

Зважаючи на це, на думку судової колегії, подані відповідачем-1 клопотання є безпідставними та такими, що спрямовані на затягування судового розгляду і на з’ясування обставин, які, з огляду на наявну в матеріалах справи доказову базу, що сформована як позивачем, так і відповідачем-1, не мають значення для вирішення даного спору.

Третя особа не виконала вимог ухвал суду від 20.01.2017, 09.02.2017 та 09.03.2017 та не подала письмових пояснень по суті апеляційної скарги. Крім того, третя особа не забезпечила явку свого представника в судове засідання, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, явка представників сторін не визнавалась обов’язковою та беручи до уваги закінчення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги без представника третьої особи.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Позовні вимоги ОСОБА_6 «Компанія Лан» обґрунтовано неналежним виконанням його контрагентом договорів поставки сільськогосподарської техніки від 28.08.2013 №280813-01-Т (з врахуванням змін від 08.07.2014) та №280813-02-Т, №080714-02-Т від 08.07.2014, договору №040913-02-І відповідального зберігання від 04.09.2013. До ПП «Юридична компанія Сігма» позовні вимоги заявлено як до поручителя. Правовою підставою позовних вимог названо ст.ст. 16, 509, 526, 530, 533, 553, 554, 601, 610, 612, 624, 625, 936, 953 ЦК України, ст.ст. 157, 193 ГК України, ст.ст. 1, 12, 15, 54-58 ГПК України.

Вищезгаданими правочинами передбачено наступне:

1. Договір поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т укладено між ОСОБА_6 «Компанія Лан» (постачальником) та ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (покупцем) 28.08.2013. За змістом п.1 договору №280813-01-Т постачальник зобов'язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку (надалі – товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Найменування товару – чотири зернозбиральні комбайни TUCANO-440 (а.с. 25-27, том 1).

Загальна вартість товару становить 7’ 827’ 840,00 грн. що еквівалентно 720’ 000 EUR, згідно з курсом продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua) встановленого на день, що передує дню укладенню цього Договору становив 10,872 (п.2.1. договору №280813-01-Т).

Згідно з п. 2.2 договору №280813-01-Т покупець зобов'язувався здійснити оплату за товар в наступному порядку:

2.2.1. перший платіж в сумі 782’ 784,00 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 72’ 000 EUR (курс 10,8720) до 30.08.2013;

2.2.2. другий платіж в сумі 782’ 784,00 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 72’ 000 EUR (курс 10,8720) до 15.10.2013;

2.2.3. третій платіж в сумі 782’ 784,00 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 72’ 000 EUR (курс 10,8720) до 15.11.2013;

2.2.4. четвертий платіж в сумі 1’ 095’ 897,60 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 100’ 800 EUR (курс 10,8720) до 15.07.2014;

2.2.5. п'ятий платіж в сумі 1’ 095’ 897,60 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 100’ 800 EUR (курс 10,8720) до 15.08.2014;

2.2.6. шостий платіж в сумі 1’ 095’ 897,60 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 100’ 800 EUR (курс 10,8720) до 15.09.2014;

2.2.7. сьомий платіж в сумі 1’ 095’ 897,60 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 100’ 800 EUR (курс 10,8720) до 15.10.2014;

2.2.8. восьмий платіж в сумі 1’ 095’ 897,60 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 100’ 800 EUR (курс 10,8720) до 15.11.2014.

Згідно з п. 2.3. договору №280813-01-Т сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в EUR на курс продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minFin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару. Положення цього пункту застосовуються при збільшенні курсу EUR до гривні на 0,1 і більше %. У випадку зниження курсу продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару, еквівалент у EUR буде визначатися згідно курсу зазначеного в пункті 2.1 цього договору.

Контрагенти домовились, що товар повинен бути поставлений покупцю за умови виконання п.2.1.1 цього договору наступним чином: два зернозбиральні комбайни у строк до 02.09.2013; два зернозбиральні комбайни – у строк до 04.09.2013. Товар поставляється транспортом постачальника, місце поставки: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, а постачання товару підтверджується накладною постачальника (п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №280813-01-Т).

Пунктом 2.5 договору №080714-01-Т передбачено, що у випадку пред'явлення претензії або позову у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати за товар, постачальник має право вимагати від покупця оплати суми боргу в гривнях, яка визначається шляхом множення грошового еквівалента суми боргу в EUR на вищий із курсів продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua) які діяли на день, що передував одному із зазначених днів: день пред'явлення претензії, день подання позову, останній день, коли зобов'язання щодо оплати мало бути виконаним, день укладення цього договору (курс зазначений в п. 2.1 цього договору).

Відповідальність покупця визначена п.п. 7.2, 7.3 договору №280813-01-Т - покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1% (але не і більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу. Нарахування пені строком не обмежується та припиняється в день виконання зобов'язання.

08.07.2014 сторони уклали зміни №1 до договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т (а.с. 28, том 1), за змістом яких кількість комбайнів зменшилася до трьох одиниць, загальна вартість комбайнів визначена, як гривневий еквівалент 540’ 000 EUR, змінено порядок оплати товару.

Позивач стверджує, що ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» 19.12.2014 повністю розрахувалося за договором №280813-01-Т – оплатило вартість трьох зернозбиральних комбайнів TUCANO-440 (серійні номера 839019936, 83901937, 83901938). Разом з тим позивач вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором №280813-01-Т, оскільки розрахунки проведено з порушенням порядку внесення платежів, визначеного п. 2.2 договору №280813-01-Т.

За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №280813-01-Т на підставі п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував пеню за період прострочення з 15.10.2013 до 19.12.2014 в сумі 785’ 183,07 грн. та 3% річних за період з 15.10.2013 до 19.12.2014 в сумі 113’ 582,55 грн.

2. Договір поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-02-Т укладено між ОСОБА_6 «Компанія Лан» (постачальником) та ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (покупцем) 28.08.2013 (а.с. 29-31, том 1).

За змістом п.1 договору №280813-02-Т постачальник зобов'язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Найменування товару - чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70.

Загальна вартість товару становить 1’ 478’ 592,00 грн., що еквівалентно 136’ 000 EUR, згідно з курсом продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.rninfin.com.ua) встановленого на день, що передує дню укладенню Договору - 10,872 (п. 2.1 договору №280813-02-Т).

Згідно з п.2.2 договору №280813-02-Т покупець зобов'язувався здійснити оплату за товар в наступному порядку:

2.2.1 перший платіж в сумі 147’ 859,20 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 30.08.2013;

2.2.2 другий платіж в сумі 147’ 859,20 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.10.2013;

2.2.3 третій платіж в сумі 147’ 859,20 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.11.2013;

2.2.4 четвертий платіж в сумі 295’ 718,40 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 27’ 200 EUR (курс 10,8720) до 15.12.2014;

2.2.5 п'ятий платіж в сумі 147’ 859,2 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.07.2014;

2.2.6 шостий платіж в сумі 147’ 859,2 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.08.2014;

2.2.7 сьомий платіж в сумі 147’ 859,2 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.09.2014;

2.2.8 восьмий платіж в сумі 147’ 859,2 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.10.2014;

2.2.9 дев'ятий платіж в сумі 147’ 859,2 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 13’ 600 EUR (курс 10,8720) до 15.11.2014.

Згідно з п.2.3 договору №280813-02-Т сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в EUR на курс продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minFin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару. Положення цього пункту застосовуються при збільшенні курсу EUR до гривні на 0,1 і більше %. У випадку зниження курсу продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару, еквівалент у EUR буде визначатися згідно курсу зазначеного в пункті 2.1 цього договору.

Сторони домовились, що товар повинен бути поставлений покупцю за умови виконання п.2.1.1 цього договору наступним чином: дві жниварки SUNSPEED 12-70 у строк до 02.09.2013; дві жниварки SUNSPEED 12-70 – у строк до 04.09.2013. Товар поставляється транспортом постачальника, місце поставки: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, а постачання товару підтверджується накладною постачальника (п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору №280813-02-Т).

Пунктом 2.5 договору №080714-02-Т передбачено, що у випадку пред'явлення претензії або позову у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати за товар, постачальник має право вимагати від покупця оплати суми боргу в гривнях, яка визначається шляхом множення грошового еквівалента суми боргу в EUR на вищий із курсів продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), які діяли на день, що передував одному із зазначених днів: день пред'явлення претензії, день подання позову, останній день, коли зобов'язання щодо оплати мало бути виконаним, день укладення цього договору (курс зазначений в п. 2.1 цього договору).

Відповідальність покупця визначена п.п. 7.2, 7.3 договору №280813-02-Т – покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1% (але не і більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу. Нарахування пені строком не обмежується та припиняється в день виконання зобов'язання.

ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» розрахувалось частково, а саме 28.08.2013 оплатило 147’ 859,20 грн., що еквівалентно 13’ 600 EUR, 02.07.2014 – 250’ 000 грн., що еквівалентно 15’ 333,19 EUR, 21.07.2014 – 100’ 000 грн., що еквівалентно 6’ 305,97 EUR, 15.10.2014 – 200’000 грн., що еквівалентно 11’ 997,6 EUR, 19.12.2014 – 1’ 331’ 448,6 грн., що еквівалентно 65’ 949,21 EUR, згідно курсу продажу EUR визначеного на підставі п.2.3 договору поставки (20,189) підтвердженням чого є виписки по особових рахунках ОСОБА_6 «Компанія Лан» (ф. 281) ПАТ «Терра Банк» за 28.08.2013, 02.07.2014, 21.07.2014, виписка по рахунку ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» за 15.10.2014, виписка філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» за 19.12.2014 (а.с. 46-50, том 1).

Станом на дату звернення з позовом до суду (18.03.2015) заборгованість за договором №280813-02-Т становить еквівалент 22’ 814,03 EUR, що згідно курсу продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua) на день, що передує поданню позову становить 22,8020, відповідно, сума боргу становить 520’ 205,51 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №280813-02-Т на підставі п.7.2 договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував пеню за період прострочення з 16.03.2014 до 16.03.2015 в сумі 210’ 324,25 грн. та 3% річних за період з 15.10.2013 до 16.03.2015 в сумі 31’ 323,20 грн.

3. 04.09.2013 позивач (поклажодавець) і ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (зберігач) уклали договір №040913-02-І відповідального зберігання за умовами п.1.1 якого ОСОБА_6 «Компанія Лан» передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання наступне майно (а.с. 32-33, том 1):

- зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901937,

- зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901938,

- зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901936,

- зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901929,

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер 44300610,

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер 44300770,

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер 44300765,

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер 44300769.

Контрагенти визначили місцезнаходження майна під час зберігання: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20; вартість майна переданого на зберігання становить 9’306’432 грн., що еквівалентно 856’ 000 EUR згідно курсу продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.rninfin.com.ua) встановленого на день, що передує дню укладенню договору (курс 10,872); термін зберігання майна до 28.11.2014 (п.п. 1.2, 1.3, 1.5 договору №040913-02-І).

Згідно з п.4.2 договору №040913-02-1 поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні.

У випадку неповернення майна поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити неустойку в розмірі 2,5% від вартості майна за затримку повернення до 15 календарних днів та додатково 10% від вартості майна - за затримку повернення понад вказаний термін (п.5.4 договору №040913-02-І).

Факт передачі майна на відповідальне зберігання підтверджено актом передачі-приймання, підписаного сторонами 05.09.2013, який є додатком до договору відповідального зберігання №040913-02-І (а.с. 34, том 1).

22.08.2014 позивач звернувся до ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» з вимогою №2208-01 про повернення з відповідального зберігання майна - чотирьох зернозбиральних комбайнів TUCANO-440. Відповідач листом від 28.08.2014 за №2808/14 відмовив у поверненні з огляду на часткову оплату вартості комбайнів згідно укладеного договору поставки №280813-01-Т від 28.08.2013, а також з урахуванням наміру у подальшому повністю їх викупити (а.с. 35, 36, том 1).

16.09.2014 позивач листом за №1609-05 повторно звернувся до зберігача з вимогою повернути усе майно з відповідального зберігання, зазначив при цьому про відповідальність, встановлену п.5.4 договору №040913-02-І відповідального зберігання від 04.09.2013. Також, у листі позивач вказав про оплату існуючої станом на 16.09.2014 заборгованості по договорах поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т та №280813-02-Т. Листом від 16.10.2014 відповідач (ОСОБА_6 «Техно-Магістраль») умовою повернення комбайнів з відповідального зберігання назвав повернення позивачем коштів, сплачених відповідачем за договорами поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т та №280813-02-Т (а.с. 37-38, 39, том 1).

Отже, ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» затримало понад 15 календарних днів повернення майна з відповідального зберігання за першою вимогою позивача.

24.12.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» надіслала своєму контрагенту заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №2312-06 від 23.12.2014 (а.с. 40-41, том 1).

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_6 «Компанія Лан» заявило про зарахування зобов'язання по договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013 поставити ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» три зернозбиральні комбайни TUCANO-440 (серійні номера 839019936, 83901937, 83901938), зобов'язання по договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-02-Т від 28.08.2013 поставити чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварок SUNSPEED 12-70 (серійні номера 44300610, 44300770, 44300765, 44300769) в зобов'язання по договору відповідального зберігання №040913-02-1 від 04.09.2013 повернути ОСОБА_6 «Компанія Лан» вказане майно та припинення зобов'язань в цій частині.

До заяви додано видаткові накладні від 23.12.2014 №№2312-02, 2312-03, 2312-04, 2312-05. 2312-06, 2312-07, 2312-08, довідки-рахунки.

Факт надіслання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 24.12.2014 (а.с. 42, том 1).

Неповерненим з відповідального зберігання залишився один зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901929. Вартість комбайна становить 180’ 000 EUR, що з урахуванням офіційного курсу EUR (22,9411) на день, що передує поданню позову становить 4’129’ 398 грн. Оскільки, ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» у встановлений договором строк отримане на зберігання майно не повернуло, прострочивши понад 15 днів, позивач у відповідності до п. 5.4 договору нарахував неустойку у розмірі 2’ 454’ 697,70 грн.

4. 08.07.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» (постачальник) і ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (покупець) уклали договір поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т (а.с. 43-45, том 1), за умовами п.п. 1.1, 1.2, 2.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку зернозбиральний комбайн TUCANO-440 (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму - 2’883’ 240,00 грн., що еквівалентно 180’ 000 EUR, згідно з курсом продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minFin.com.ua) встановленого на день, що передує дню укладення договору - 16,0180.

Згідно з п.2.2 договору №080714-02-Т покупець зобов'язувався здійснити оплату за товар в наступному порядку:

2.2.1. перший платіж в сумі 883’ 240,00 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 55’ 140,47 EUR (курс 16,0180) до 01.08.2014;

2.2.2 другий платіж в сумі 2’ 000’ 000,00 грн. в т.ч. з ПДВ, еквівалент 124’ 859,53 EUR (курс 16,0180) до 07.08.2014.

Згідно з п. 2.3 договору №080714-02-Т сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в EUR на курс продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minFin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару. Положення цього пункту застосовуються при збільшенні курсу EUR до гривні на 0,1 і більше %. У випадку зниження курсу продажу EUR до гривні на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару, еквівалент у EUR буде визначатися згідно курсу зазначеного в пункті 2.1 цього договору.

Пунктом 2.5 договору №080714-02-Т передбачено, що у випадку пред'явлення претензії або позову у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати за товар, постачальник має право вимагати від покупця оплати суми боргу в гривнях, яка визначається шляхом множення грошового еквівалента суми боргу в EUR на вищий із курсів продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua). які діяли на день, що передував одному із зазначених днів: день пред'явлення претензії, день подання позову, останній день, коли зобов'язання щодо оплати мало бути виконаним, день укладення цього договору (курс зазначений в п. 2.1 цього договору).

Сторони домовились, що товар повинен бути поставлений покупцю протягом трьох робочих днів з моменту виконання покупцем п. 2.2.1 цього договору (п.3.1).

Відповідно до п.п. 7.2, 7.3 договору №080714-02-Т покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1% (але не і більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу. Нарахування пені строком не обмежується та припиняється в день виконання зобов'язання.

Позивач стверджує, що ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» не виконало зобов’язань з оплати товару за договором №080714-02-Т. Сума боргу з оплати вартості товару розрахована відповідно до п.2.5. договору №080714-02-Т – у розмірі еквівалентному 180’ 000 EUR, що згідно курсу продажу EUR на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua) на день, що передує поданню позову становить 22,8020 і становить 4’ 104’ 360,00 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №080714-02-Т на підставі п.7.2 договору та ст.625 ЦК України позивач нарахував пеню за період прострочення з 01.08.2014 до 16.03.2015 в сумі 518’ 157,00 грн. та 3% річних за період з 01.08.2014 до 16.03.2015 в сумі 55’ 234,24 грн.

5. 28.08.2013 ОСОБА_6 «Компанія Лан» (кредитор) та ПП «Юридична компанія Сігма» (поручитель) уклали договір поруки №280813-01-П (а.с. 51-52, том 1), відповідно до п. 1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» своїх обов'язків за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013. Відповідальність поручителя обмежується розміром 5’ 000 грн. та застосовується з підстав, передбачених п. 2.2 та п. 7.2 договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013.

08.07.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» (кредитор) та ПП «Юридична компанія Сігма» (поручитель) уклали договір поруки №080714-01-П (а.с. 53-54, том 1), відповідно до п.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» своїх обов'язків за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №080714-02-Т від 08.07.2014. Відповідальність поручителя обмежується розміром 5’ 000 грн. та застосовується з підстав, передбачених п. 2.2 та п. 7.2 договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №080714-02-Т від 08.07.2014.

З огляду на те, що ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» свої зобов’язання з оплати товару у строки, встановлені договорами поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т від 28.08.2013 та №080714-02-Т від 08.07.2014, не виконало, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» та ПП «Юридична компанія Сігма» пеню за договором №280813-01-Т у сумі 5’ 000,00 грн., а також заборгованість за договором №080714-02-Т у сумі 5’ 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення – відсутні, з огляду на наступне:

За визначенням статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства серед іншого, є свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За визначенням статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ст.691 ЦК України).

Згідно із статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.1 ст.693 ЦК України).

Згідно із статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У силу приписів статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За визначенням статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за невиконання грошового зобов’язання.

Предметом спору є неналежне виконання зобов’язань за договорами поставки сільськогосподарської техніки від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-01-Т та від 08.07.2014 №080714-02-Т та за договором №040913-02-І відповідального зберігання від 04.09.2013.

Відповідач заперечує підписання ним договору від 08.07.2014 №080714-02-Т та змін №1 від 8.07.2014 до договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т.

В той же час, проведеною у справі судовою експертизою (висновок від 18.07.2016) встановлено, що відбитки печаток ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» та факсиміле директора даного господарюючого суб'єкта, на договорах від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-01-Т та від 08.07.2014 №080714-02-Т, у змінах №1 від 08.07.2014 до договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т, нанесені за допомогою одних і тих самих рельєфних кліше. При цьому, судовим експертом ознак того, що перелічені документи виготовлені шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально - розмножувальної техніки не виявлено, як і не встановлено підчищень, дописок, домальовувань на них чи додруковування елементів тексту.

Незважаючи на встановлену судовим експертом послідовність відтворення друкованого тексту, нанесення печаток контрагентів та підписів їхніх керівників у договорі від 08.07.2014 №080714-02-Т та в змінах №1 від 08.07.2014 до договору поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази втрати відповідачем-1 своєї печатки чи факсиміле підпису свого керівника, а справжність вказаних відбитків відповідач-1 не заперечує. Зважаючи на це, нанесення на окремих сторінках договорів від 08.07.2014 відбитка печатки та факсиміле підпису керівника-1 перед нанесенням тексту договорів не свідчить про те, що правочини у липні 2014 року укладались без відома відповідача-1.

Додатково, в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе взяти до уваги результати вирішення спору та встановлені обставини у справі 916/3642/15. Зокрема, у постанові від 26.04.2016 Вищий господарський суд України вказав, що обґрунтовуючи заявлені вимоги про визнання недійсними змін №1 до договору поставки від 28.08.2013 та визнання недійсним договору поставки від 08.07.2014, позивачі вказували на невідповідність вказаних правочинів вимогам закону, оскільки їх укладення здійснено всупереч встановлених статутом товариства обмежень повноважень директора ОСОБА_6 «Техно-Магістраль», а також за відсутності подальшого схвалення угод загальними зборами товариства. Водночас позивачі зазначали про те, що директор ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» спірні правочини не підписував, оскільки оформлення договорів було здійснено із застосуванням його факсимільного підпису.

За наслідками розгляду даної справи, Вищий господарський суд України погодився із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність передбачених законом підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними та задоволення позовних вимог щодо цього. Ухвалою від 05.07.2016 Верховний Суд України відмовив у допуску справи №916/3642/15 до свого провадження.

Відтак, відхилення місцевим господарським судом доводів відповідача-1 про фальсифікації договору від 08.07.2014 №080714-02-Т та змін №1 від 08.07.2014 до договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т судова колегія вважає обґрунтованим, оскільки такі доводи відповідача-1 є голослівними і не підтверджуються належними та допустимими доказами.

З приводу укладених між сторонами договорів та заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне:

1. ОСОБА_6 «Компанія Лан» (постачальник) виконало свої зобов’язання за договорами поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013 (з урахуванням змін №1 від 08.07.2014) та №280813-02-Т від 28.08.2013 і поставило ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (покупець) три зернозбиральні комбайни TUCANO-440 (серійні номери 839019936, 83901937, 83901938) і чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварок SUNSPEED 12-70 (серійні номери 44300610, 44300770, 44300765, 44300769).

Виконання зобов’язань відбулося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ОСОБА_6 «Компанія Лан» від 23.12.2014 вих. №2312-06 (відправлена 24.12.2014), яку ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» не оскаржило і не спростувало.

До цієї дати, а саме 19.12.2014, ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» остаточно розрахувалось за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013.

Хоч вказаний платіж було здійснено до передачі товару покупцю у власність, однак з порушенням досягнутих контрагентами у договорі домовленостей (п.2.2 договору), позивач нарахував відповідачу-1 пеню та три відсотки річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №280813-01-Т за період з 15.10.2013 до 19.12.2014.

2. За договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-02-Т від 28.08.2013 ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» розрахувалось частково: 28.08.2013 оплатило 147’ 859,2 грн., що еквівалентно 13’ 600 EUR; 02.07.2014 – 250’ 000 грн., що еквівалентно 15’ 333,19 EUR; 21.07.2014 – 100’ 000 грн., що еквівалентно 6’ 305,97 EUR; 15.10.2014 - 200’ 000 грн., що еквівалентно 11’ 997,6 EUR; 19.12.2014 – 1’ 331’ 448,6 грн., що еквівалентно 65’ 949,21 EUR, за курсом продажу EUR визначеного на підставі п.2.3 договору №280813-02-Т.

Виконання зобов’язань з поставки чотирьох приставок для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварок SUNSPEED 12-70 (серійні номера 44300610, 44300770, 44300765, 44300769) за договором №280813-02-Т відбулося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ОСОБА_6 «Компанія Лан» від 23.12.2014 (відправлена 24.12.2014).

Станом на дату звернення з позовом до суду (18.03.2015) сума боргу відповідача ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» за договором №280813-02-Т становить еквівалент 22’ 814,03 EUR, що згідно курсу продажу EUR, визначеного на підставі п.2.3 договору №280813-02-Т на день, що передує поданню позову згідно курсу продажу EUR визначеного на підставі п.2.5 договору поставки (22,8020) становить 520’205,51 грн. У матеріалах справи відсутні докази сплати ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» названої суми боргу.

За неналежне виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (покупцем за договором №280813-02-Т) грошового зобов'язання зі сплати неоплаченої частини вартості отриманого товару (чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварок SUNSPEED 12-70) за період прострочення з 16.03.2014 до 16.03.2015 згідно п. 7.2 договору №280813-02-Т його контрагентом обраховано пеню та три відсотки річних.

Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, виходячи з умов укладених між сторонами договорів та норм чинного законодавства настання обов'язку покупця (відповідача) оплатити товар не ставиться в залежність від моменту отримання ним товару.

Те, що продавець скористався своїм законним правом, поставивши своєму контрагенту товар, не може призводити до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені та трьох річних за договорами поставки №280813-01-Т від 28.08.2013 та №280813-02-Т від 28.08.2013, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача-1:

- 779’ 051,76 грн. пені та 113’ 582,58 грн. трьох процентів річних за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013;

- 520’ 205,51 грн. боргу, 209’ 882,76 грн. пені та 31’ 393,20 грн. трьох процентів річних за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-02-Т від 28.08.2013.

Доводи ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» про повну оплату ним 18.12.2014 вартості товару за договорами №280813-01-Т і №280813-02-Т, з врахуванням змін до цих договорів від 16.12.2014, відхиляються з огляду на таке:

Так, 16.12.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» і ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» уклали два договори про внесення змін до договорів поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-02-Т (а.с. 91, 92, том 1).

Сторони домовились викласти у наступній редакції пункти договору №280813-01-Т від 28.08.2013, зокрема пункт 2.1. про те, що загальна вартість товару, що поставляється, становить 10’ 502’ 784,00 грн. в т.ч. ПДВ; пункт 2.2. про те, що оплата товару у повному обсязі здійснюється покупцем до 18.12.2014 включно.

Сторони домовились викласти у наступній редакції пункти договору №280813-02-Т від 28.08.2013, зокрема пункт 2.1. про те, що загальна вартість товару, що поставляється, становить 2’ 029’ 307,80 грн. в т.ч. ПДВ; пункт 2.2. про те, що оплата товару у повному обсязі здійснюється покупцем до 18.12.2014 включно.

Контрагенти узгодили, що зміни до договорів поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-02-Т втрачають свою чинність, а договори поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-02-Т продовжують діяти на попередніх умовах з 19.12.2014 у разі невиконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» пункту 2.2. – оплати товару у повному обсязі до 18.12.2014 включно (п.10).

В процесі розгляду спору встановлено, що відповідач до вказаної дати розрахунки за договорами поставки не здійснив.

Копії платіжних доручень від 18.12.2014 №№ 2, 4 та копія звіту по дебетових і кредитових операціях, наданих відповідачем-1, не містять відмітки банку про проведення коштів, відтак не доводять факту перерахування коштів на банківський рахунок позивача 18.12.2014.

Натомість, Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» підтвердило надходження коштів 19.12.2014 на рахунок позивача згідно платіжних доручень №2 і №4 від 19.12.2014 в сумі відповідно 9’720’ 000,00 і 1’ 331’ 448,60 гривень за сільськогосподарську техніку від ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» (а.с. 153, том 1).

Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у заяві від 10.10.2016 б/н (а.с. 141, том 5) надало пояснення, відповідно до яких у цієї банківської установи відсутні платіжні доручення ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» від 18.12.2014, оскільки грошові кошти на рахунок відповідача-126009057000825 були зараховані після закінчення операційного дня. Враховуючи викладене, Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» виконало платіжні доручення ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» №2 та №4 від 19.12.2014 (а.с. 144, том 5).

Таким чином, посилання відповідача-1 на проведення розрахунків із його контрагентом 18.12.2014 спростовуються відомостями не лише банківських установ, що обслуговували дану операцію, а й даними платіжних документів, що були оформлені, підписані та подані до банківської установи ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» 19.12.2014, у зв’язку з чим укладені сторонами 16.12.2014 зміни до договорів поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-02-Т втратили свою чинність.

З цієї ж дати (19.12.2014) договори поставки сільськогосподарської техніки від 28.08.2013 №280813-01-Т і №280813-02-Т продовжили діяти на попередніх умовах, у зв’язку з чим оплати від 19.12.2014 слід вважати такими, що здійснені на виконання договорів поставки на попередніх умовах.

3. У матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_6 «Компанія Лан», так і ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014.

Вказаним договором встановлений обов'язок покупця частково оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) і покупець повинен був здійснити оплату в строк, встановлений договором. Проте покупець не виконав умов договору щодо попередньої оплати, а позивач не поставив товар (зернозбиральний комбайн TUCANO-440).

Невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару є підставою для застосування статті 538 ЦК України, відповідно до положень якої продавець має право зупинити виконання своїх зобов'язань за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю. Таким чином стягнення попередньої оплати, нарахування пені та 3% річних за невиконання зобов'язання стосовно попередньої оплати товару не відповідає вимогам статей 693, 538 ЦК України. Тому відсутні законні підстави стягувати з ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» 4’ 104’ 360,00 грн. боргу, 518’ 157,00 грн. пені та 55’ 234,24 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором №080714-02-Т.

4. За договором №040913-02-І відповідального зберігання від 04.09.2013 ОСОБА_6 «Компанія Лан» передало ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» на відповідальне зберігання чотири зернозбиральні комбайни TUCANO-440 2012 року випуску, серійні номери 83901937, 83901938, 83901936, 83901929 та чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70 2013 року випуску, серійні номери 44300610, 44300770, 44300765, 44300769. Сторони визначили місцезнаходження майна під час зберігання: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20; вартість майна переданого на зберігання становить 9’ 306’ 432 грн., що еквівалентно 856’ 000 EUR згідно курсу продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.rninfin.com.ua) встановленого на день, що передує дню укладенню договору (курс 10,872); термін зберігання майна до 28.11.2014 (п.п. 1.2., 1.3., 1.5 договору №040913-02-І).

Факт передачі майна на відповідальне зберігання підтверджено актом передачі приймання, підписаного сторонами 05.09.2013.

Пунктом 4.2 договору №040913-02-1 передбачено право поклажодавця (позивач) у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні.

16.09.2014 позивач листом за №1609-05 звернувся до відповідача-1 з вимогою повернути усе майно з відповідального зберігання, зазначив при цьому про відповідальність, встановлену п.5.4 договору.

Листом від 16.10.2014 ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» умовою повернення комбайнів з відповідального зберігання назвало повернення позивачем коштів, сплачених відповідачем за договорами поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 №280813-01-Т та №280813-02-Т.

Цим самим спростовуються доводи скаржника про те, що ним не чинилось перешкод щодо повернення позивачу техніки з відповідального зберігання, оскільки з вказаного листа вбачається, що відповідач-1 виставляв позивачу умови для повернення техніки.

Отже, ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» затримало понад 15 календарних днів повернення майна з відповідального зберігання за вимогою позивача. Тому позивач на підставі п. 5.4 договору №040913-02-І відповідального зберігання нарахував 2’ 454’ 697,70 грн. неустойки, виходячи із вартості усього переданого на зберігання майна 856’ 000 EUR, що згідно курсу продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.rninfin.com.ua) встановленого на день, що передує дню подачі позову (курс 22,9411).

24.12.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» надіслало ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. №2312-06 від 23.12.2014). ОСОБА_6 «Компанія Лан» заявило про зарахування зобов'язання по договору поставки сільськогосподарської техніки №280813-01-Т від 28.08.2013 поставити ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» три зернозбиральні комбайни TUCANO-440 (серійні номера 839019936, 83901937, 83901938), зобов'язання по договору поставки сільськогосподарської техніки №280813-02-Т від 28.08.2013 поставити чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварок SUNSPEED 12-70 (серійні номера 44300610, 44300770, 44300765, 44300769) в зобов'язання по договору відповідального зберігання №040913-02-1 від 04.09.2013 повернути ОСОБА_6 «Компанія Лан» вказане майно та про припинення зобов'язань в цій частині. До заяви було додано підписані ОСОБА_6 «Компанія Лан» видаткові накладні від 23.12.2014 за №№2312-02, 2312-03, 2312-04, 2312-05, 2312-06, 2312-07, 2312-08 та довідку-рахунок на кожну одиницю сільськогосподарської техніки. Факт надіслання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується матеріалами справи.

Неповерненим з відповідального зберігання залишився один зернозбиральний комбайн TUCANO-440, 2012 року випуску, серійний номер 83901929. Вартість комбайна становить грошовий еквівалент 180’000 EUR, що з урахуванням офіційного курсу EUR (22,9411) на день, що передує поданню позову становить 4’ 129’ 398 грн. В матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу цього комбайна.

Отже, позовні вимоги про стягнення 2’ 454’ 697,70 грн. неустойки та зобов'язання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» повернути позивачу з відповідального зберігання зернозбиральний комбайни TUCANO-440, 2012 року випуску серійний номер 83901929 є обґрунтованими і законними.

Акти передачі-приймання від 16.12.2014, якими скаржник обґрунтовує факт повернення позивачу сільськогосподарської техніки з відповідального зберігання не можуть вважатися належними доказами в підтвердження цього факту, оскільки зі сторони ОСОБА_6 «Компанія Лан» на кожному акті є лише відмітка «Акт отримав» з підписом представника позивача, що свідчить лише про отримання ним акта приймання-передачі від відповідача-1, а не сільськогосподарської техніки.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, судом першої інстанції було встановлено що у бухгалтерському та податковому обліку як позивача, так і відповідача-1 правовідносини за вищенаведеними договорами поставки та відповідального зберігання відображені саме як господарські операції з купівлі-продажу та із відповідального зберігання. Вказані договори поставки та договір відповідального зберігання не містять умов, які притаманні для договорів фінансового лізингу (зокрема, не передбачено винагороди лізингодавця, компенсації відсотків за кредитом тощо), а ст. ст. 944 ЦК України допускає можливість користування річчю, переданою на зберігання.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про виконання ним зобов’язань з оплати вартості товару за договорами поставки від 28.08.2013, що, начебто, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами приймання-передачі від 22.12.2014 про передачу сільськогосподарської техніки (а.с. 98-113, том 1).

Судова колегія наголошує на тому, що видаткові накладні та акти приймання-передачі не є тими доказами, які підтверджують факт здійснення оплати.

Крім того, позивач відкликав ці документи на підставі заяви від 23.12.2014 №2312-05 (а.с. 154, том 1) у зв’язку з неповерненням відповідачем-1 сільськогосподарської техніки з відповідального зберігання. Як зазначалось вище, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази повернення позивачу сільськогосподарської техніки з відповідального зберігання до 24.12.2014 включно (дата надіслання заяви про зарахування зустрічних зобов’язань). Відтак позивач не міг передати відповідачу-1 техніку за видатковими накладними та актами приймання-передачі від 22.12.2014, оскільки такої техніки станом на 22.12.2014 в нього не було, а відкликання накладних та актів приймання-передачі від 22.12.2014 пов’язане з відмовою відповідача-1 повернути техніку з відповідального зберігання.

Щодо територіальної підсудності справи.

Позивач подав позов до Господарського суду Тернопільської області за місцезнаходженням одного із відповідачів – ПП «Юридична компанія Сігма», як поручителя виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» зобов’язань за договорами №280813-01-Т від 28.08.2013 та №080714-02-Т від 08.07.2014, а саме:

1. 28.08.2013 ОСОБА_6 «Компанія Лан» (кредитор) та приватне підприємство «Юридична компанія Сігма» (поручитель) уклали договір поруки №280813-01-П відповідно до п.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» своїх обов'язків за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013.

Відповідальність поручителя обмежується розміром 5’ 000 грн. та застосовується з підстав, передбачених п. 2.2 та п. 7.2 договору поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013 (п. 2).

За змістом пункту 3 договір поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) №280813-01-Т від 28.08.2013 передбачає кінцевий термін проведення розрахунків – до 15.11.2014.

Пунктом 7 договору визначено, зокрема, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Згідно з пунктом 8 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє з моменту повного виконання зобов’язань за договором, вказаним в п. 1 даного договору або до настання одного з випадків, передбачених п. 7 даного договору.

Умови щодо кінцевого терміну проведення розрахунків 15.11.2014 та визначено пунктом 2.2 договору №280813-01-Т, а пунктом 7.2 цього ж договору передбачена відповідальність за прострочення оплати вартості товару.

За змістом статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За визначенням статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином на час звернення до суду із позовом договір поруки №280813-01-П, укладений 28.08.2013 ОСОБА_6 «Компанія Лан» та ПП «Юридична компанія Сігма», не був припиненим. Відтак позивач вправі був звернутися з позовом до боржника і поручителя за місцезнаходженням одного із відповідачів.

2. 08.07.2014 ОСОБА_6 «Компанія Лан» (кредитор) та ПП «Юридична компанія Сігма» (поручитель) уклали договір поруки №080714-01-П відповідно до п. 1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_6 «Техно-Магістраль» своїх обов'язків за договором поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014.

Відповідальність поручителя обмежується розміром 5’ 000 грн. та застосовується з підстав, передбачених п. 2.2 та п. 7.2 договору поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014 (п. 2).

За змістом пункту 3 договір поставки сільськогосподарської техніки №080714-02-Т від 08.07.2014 передбачає кінцевий термін проведення розрахунків – до 07.08.2014.

Пунктом 7 договору визначено, зокрема, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Згідно з пунктом 8 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє з моменту повного виконання зобов’язань за договором, вказаним в п.1 даного договору або до настання одного з випадків, передбачених п.7 даного договору.

Згідно з п.2.2.2. договору №080714-02-Т від 08.07.2014 строк виконання основного зобов'язання за цим договором визначено до 07.08.2014. Разом з тим, вище було зазначено, що сторони не приступили до виконання договору поставки №080714-02-Т від 08.07.2014, у зв’язку з чим позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 в цій частині. Відтак не підлягають задоволенню вимоги позивача до відповідача-2 в частині стягнення заборгованості за договором поруки №080714-01-П від 08.07.2014, а тому суд першої інстанції правильно визнав позовні вимоги в цій частині – безпідставними.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в частині відмови у клопотанні відповідача-1 про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість в цій частині у зв’язку з тим, що відповідач-1 не обґрунтував важкого фінансового стану та наявності поважних причин для не повернення позивачу майна з відповідального зберігання чи оплати вартості отриманого майна.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що при новому розгляді даної справи Господарським судом Тернопільської області було враховано всі обов’язкові вказівки Вищого господарського суду України, що викладені в постанові від 14.03.2016.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2016 у справі №921/289/15-г/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Магістраль» – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя                                                            Г.В. Орищин

суддя                                                            Н.А. Галушко

суддя                                                            Л.С. Данко