КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
08.07.09 р. № 21/169
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Фаловської І.М.,
Чорногуза М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Козарь І.В. –представник за дов. б/н від 08.01.2009 р.;
від відповідача: Олефіренко О.В. –представник за дов. № 168 від 23.01.2009 р.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш»
на рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року
у справі № 21/169 (суддя Тимченко Б.П.)
за позовом акціонерного товариства закритого типу «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях», м. Харків,
до відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш», м. Полтава,
про стягнення 116712,56 грн.,
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш», м. Полтава,
до акціонерного товариства закритого типу «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях», м. Харків,
про відшкодування збитків у розмірі 342752,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2007 року акціонерне товариство закритого типу «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш»про стягнення 116712,56 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.07.2007 р. позовна заява акціонерного товариства закритого типу «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»була прийнята до провадження та порушене провадження у справі № 21/169.
У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Полтавахіммаш»звернулась до господарського суду Полтавської області із зустрічним позовом до акціонерного товариства закритого типу «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»про відшкодування збитків у розмірі 342752,03 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 59002,80 грн. боргу, 4904,52 пені, 1127,20 грн. інфляційних втрат, 914,74 грн. - 3% річних. Стягнуто з відповідача на користь позивача 659,49 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вказане рішення місцевим господарським судом прийняте з урахуванням порушення відповідачем договірних відносин, а саме, ВАТ «Полтавахіммаш»не повно розрахувалось за надані послуги, а тому з урахуванням приписів ст.ст. 525, 527, 612, 837 ЦК України було стягнуто основний борг та з враховуючи ст.ст. 217, 230 ГК України, ст. 625 ЦК України стягнуто господарські санкції. В зустрічному позові відмовлено у зв’язку з тим, що позовні вимоги були необґрунтовані та безпідставні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовомзвернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.2009 р. апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш»на рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 р. у справі № 21/169 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як свідчать матеріали справи, між АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»та ВАТ «Полтавхіммаш»14.08.2006 р. був укладений договір підряду № 14-08/1, відповідно до умов якого АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»(підрядник) зобов'язалося виконати роботи по будівництву під'їзного залізничного шляху, що примикає до ст. Супрунівка Південної залізниці відповідно до кошторисної документації і здати ВАТ «Полтавхіммаш»(замовник), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (том 1 , а.с.11-13).
Пунктом 8 договору підряду сторони встановили загальну вартість договору, яка складає 901698,00 грн.
До договору підряду № 14-08/1 від 14.08.2006 р. сторонами було укладено та підписано: додаткову угоду № 1 від 03.11.2006 р., якою встановлювалися додаткові об'єми робіт по кошторисній документації вартістю 13315,00 грн.; додаткову угоду № 2 від 21.11.2006 р., якою встановлювалися додаткові об'єми робіт по кошторисній документації вартістю 40138,00 грн.; додаткову угоду № 3 від 12.12.2006 р., якою встановлювалися додаткові об'єми робіт вартістю 19844,00 грн.( том 1, а.с. 14-16).
З урахуванням узгоджених додаткових об'ємів робіт загальна вартість робіт, що підлягали виконанню позивачем по договору підряду № 14-08/1 від 14.08.2006 р. склала 974995,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за період дії договору підряду сторонами були складені та підписані чотири акту приймання виконаних робіт за типовою формою № КБ-2в на загальну суму 974995,20 грн., а саме: акт приймання виконаних робіт до договору № 14-08/1 від 14.08.2006 р. на суму 901698,00 грн.; акт приймання виконаних робіт по додатковій угоді № 1 від 03.11.2006 р. на суму 13315,20 грн.; акт приймання виконаних робіт по додатковій угоді № 2 від 21.11.2006 р. на суму 40137,60 грн.; акт приймання виконаних робіт по додатковій угоді № 3 від 12.12.2006 р. на суму 19844,40 грн.(том 1, а.с.17-19, 24-26, 29-31, 36-38).
Пунктом 8.2. договору підряду встановлено умови оплати за виконані підрядні роботи, а саме: авансова оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору у розмірі 50% від загальної суми договору.
З матеріалів справи не вбачається та ВАТ «Полтавахіммаш»не надав доказів виконання п. 8.2 укладеного договору щодо здійснення авансової оплати з моменту підписання договору.
Згідно з п. 8.3. договору підряду остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач (замовник) підписавши акти виконаних робіт по типовій формі КБ-2в за грудень 2006 р. не провів остаточного розрахунку за фактично виконані та прийняті підрядні роботи, наслідок чого у останнього утворилася перед позивачем (підрядником) заборгованість в сумі 60297,20 грн.
01.02.2007 р. ВАТ «Полтавахіммаш»провів часткове погашення заборгованості на суму 1274,40 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.2007 р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем по договору підряду № 14-08/1 від 14.08.2009 р. склала 59002,80 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»на користь ВАТ «Полтавхіммаш»збитки від неякісного виконання договору підряду в сумі 342752,03 грн. з огляду на наступне.
Розмір вказаних збитків ВАТ «Полтавхіммаш»обґрунтовує листом ТГО «Південна залізниця»від 22.05.2007 р. за № ПЧ-11/01-08/665, яким встановлено, що виконанні підрядні роботи не відповідають вимогам Інструкції з будівництва та утримання шляху залізничних доріг України ЦП-0138, а також виконані з серйозними відступами від проектних відміток. У зустрічній позовній заяві ВАТ «Полтавахіммаш»також посилається на постійні аварії на залізничній колії у вигляді сходу залізничного транспорту з колії, що обґрунтовує неналежною якості виконаних підрядних робіт.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Загальними підставами для стягнення збитків з особи, яка їх заподіяла є: настання збитків; неправомірна поведінка особи, що заподіяла збитки; безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням збитків; вина.
Відповідно до п. 2.2. договору підряду підрядник не несе відповідальності за зміст та якість проектної документації, наданої замовником.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Полтавхіммаш»надало АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»план-схему власної території, де схематично відмітило проходження запланованої залізничної колії. Господарським судом Полтавської області було вірно встановлено, що при використанні збудованої залізничної колії, замовник замість тепловоза ТГК-2 використовував тепловоз ТЕМ-2, який має 6 вісів, базу в 1,5 разів довшу та у 2 рази важчий ніж ТГК-2. За таких обставин, в діях ВАТ «Полтавхіммаш»вбачається порушення технічних умов, що спричинили схід залізничного транспорту з колії.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на зазначене, апеляційний господарський суд зазначає, що відсутність доказів порушення договірних зобов'язань (неправомірна поведінка) АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях», наявності безпосереднього причинного зв'язку між порушенням АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»договірних зобов'язань та настанням у ВАТ «Полтавхіммаш»збитків в розмірі 342752,03 грн., виключає можливість відшкодування цих збитків за рахунок АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях».
Проте, укладений договір підряду № 14-08/1 від 14.08.2006 р., додаткові угоди та підписані сторонами акти приймання виконаних робіт на загальну суму 974995,20 грн. є підставою для стягнення з ВАТ «Полтавхіммаш» на користь АТЗТ «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях»заборгованості по договору підряду в сумі 59002,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти і оплатити виконану підрядником роботу.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України та іншими законами або договором.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про стягнення з ВАТ «Полтавхіммаш»на користь АТЗТ «Українське ремонтне-будівельне підприємство «Шлях»заборгованості в сумі 59002,80 грн. за договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
З огляду на вимоги статті 612 ЦК України ВАТ «Полтавхіммаш»вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору підряду № 14-08/1 від 14.08.2006 р.
Згідно з п. 13.2. договору підряду в разі прострочення виконання зобов'язань, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 13.2 договору підряду сторони встановили, що у випадку прострочки зобов’язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов’язань за кожний день прострочення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір пені встановлений п. 13.2. договору підряду є таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», з огляду на що розрахунок пені повинен проводиться із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, оскільки розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З врахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що сума пені розрахована господарським судом Полтавської області є арифметично вірною, а саме: пеня за період з 05.01.2007 р. по 31.01.2007 р. при простроченні платежу в сумі 60297,20 грн. на 26 днів складає 687,22 грн.; пеня за період з 01.02.2007 р. по 13.07.2007 р. при простроченні платежу в сумі 59022,80 грн. на 163 днів складає 4217,30 грн., всього в сумі 4904,52 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає, що місцевим господарським судом було правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції за період прострочення у сумі 1127,20 грн., три проценти річних у сумі 914,74 грн.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги АТЗТ «Українське ремонтне-будівельне підприємство «Шлях»підлягають частковому задоволенню, у зустрічному позові слід відмовити за недоведеністю.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року у справі № 21/169 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу ВАТ «Полтавхіммаш»на рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року у справі № 21/169 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2009 року у справі № 21/169 - залишити без змін.
3. Справу № 21/169 повернути до господарського суду Полтавської області.
4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: І. Фаловська
М. Чорногуз
Дата відправки 10.07.09