Справа № 2-112/2007р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року                                    м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Ілюка Б.В.

секретаря                               Загрійчук Г.Д.

захисника                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коломия справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житлового приміщення та зустрічною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого приміщення. ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Позивачка свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2005 року вона у відповідачки ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі-продажу продавець зобов"язався звільнити квартиру та знятися з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих у цій квартирі осіб до 1 березня 2006 року. Так як ОСОБА_3 своє зобов"язання про звільнення квартири не виконала і продовжує в ній проживати з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 в попередніх судових засіданнях позов не визнавав, зустрічний позов підтримав та пояснив, що перед укладенням договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була домовленість про те, що остання оплачує продавцю за квартиру ринкову ціну в сумі 21500 американських доларів, що в еквіваленті до національної валюти України становить 108575 гривень. При цьому вони обумовили, що покупець при укладенні договору сплачує продавцю суму, яка визначена у довідці МБТІ - 12326 гривень, а решта суми буде сплачувати поступово частинами до 2008 року і до цього часу продавець буде проживати у згаданій квартирі. Станом на даний час позивачка не доплатила продавцю ще 11000 гривень. Таким чином, так як укладений між ними правочин вчинений під впливом обману з боку ОСОБА_2 щодо обставини (ціни квартири), яка має істотне значення, просить суд постановити рішення яким відмовити позивачці у задоволенні позову про виселення та визнати недійсним правочин - договір купівлі-продажу квартири від 3 серпня 2005 року.

Позивачка зустрічний позов не визнала та пояснила, що жодної домовленості про поступову сплату вартості квартири, проживання відповідачки в квартирі до 2008 року, не було. Із відповідачкою був здійснений повний розрахунок наступного дня після підписання договору купівлі-продажу. Звільнити квартиру відповідачка ОСОБА_3 зобов'язалася до 1 березня 2006 року.

Відповідачі на останні судові засідання не з"явилися хоча про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Зі згоди ОСОБА_7 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши осію, які беруть участь у справі, свідків та дослідивши інші докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житлового приміщення підставний та підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2005 року (а.с.5), позивачка придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2. та згідно витягу Коломийського МБТІ „Про реєстрацію права власності на нерухоме майно" від 02.11.2005 року (а.с.6), право власності на зазначену квартиру зареєстровано на неї. Згідно договору купівлі-продажу квартири розрахунок має бути здійснено в місті Коломия з одночасним підтвердженням цього факту письмовою заявою Продавця , що є невід"ємною частиною договору, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Із заяви ОСОБА_3 від 09 серпня 2005 року (а.с.8), вбачається, що остання ствердила про те, що ОСОБА_2. 09 серпня 2005 року здійснила повний розрахунок за куплену у неї квартиру згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2005 року. Справжність підпису ОСОБА_3 завірений нотаріусом.

Представник відповідачки не довів тієї обставини, що позивачка не сплатила повної суми вартості квартири. Навпаки, встановлено, що зміст правочину не суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, вчинений по волевиявленню учасників правочину, вчинений у формі, встановлений законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Про повний розрахунок за продану квартиру, про відсутність будь-який матеріальних претензій продавця, які б стосувалися розрахунків за продану квартиру та про зняття заборони на відчуження квартири, свідчать письмова заява ОСОБА_3 від 09 серпня 2005 року, розписка ОСОБА_3 про повний розрахунок за продану квартиру від 28.02.2006 року (а.с.9), пояснення свідка ОСОБА_8.

З наведених мотивів суд вважає встановленим відсутність фактіва, яким обгрунтовувалися вимоги відповідачки, а її права за захистом яких вона звернулася до суду, порушені не були.

За зазначених обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу квартири, недійсним як такого, що вчиненого шляхом обману - несплати вартості квартири, є безпідставними.

Із зазначеного договору купівлі-продажу згаданої квартири вбачається, що продавець зобов"язується звільнити вказану квартиру та зняти з реєстраційного обліку всіх, зареєстрованих у цій квартирі осіб до 01 березня 2006 року. За встановленого вбачається, що після продажу квартири відповідачі у вказаній квартирі проживають як тимчасові жильці і повинні були її звільнити до 01.03.2006 року.

Відповідно до ч.3 ст.98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім"ї, які проживають разом і ним, зобов"язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

За зазначених обставин позовні вимоги позивачки до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житлового приміщення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.98,99 ЖК України, ст.ст. 16, 202,203,230 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215,218 ЦПК України

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину - договору купівлі-продажу квартири від 03 серпня 2005 року, недійсним, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 8,50 судового збору та в користь територіального управління державної судової адміністрації в Івано-Франківській області, код 26289647, УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 35225013000355 - 7,50 гривень за інформаційно-технічне забезпечення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом дводцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження  встановлених ст.ст. 223. 294 ЦПК України.

Головуючий

Б.В.Ілюк