Справа №1-28/2007р. ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2007 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Ілюка Б.В.
секретаря Загрійчук Г.Д.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області, освіта повна загальна середня, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, судимого 17.08.2006 року Коломийським міськрайонним судом за ст.296 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Цей злочин ним вчинено за наступних обставин.
25.04.2006 року, біля 23 години, неподалік бару „Гай", а далі біля спиртзаводу, в с.Підгайчики Коломийського району, під час розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_3, неповнолітня ОСОБА_4, будучи в неприязних відносинах з ОСОБА_2, вчинила з ним сварки вимагаючи, щоб він відпустив ОСОБА_3. Далі, біля 2 години ночі 26 квітня, під баром „Гай", між ОСОБА_5 - батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла сутичка. Після закінчення сутички, коли ОСОБА_5 із ОСОБА_4 пішли від бару, ОСОБА_2 наздогнав їх та наніс ОСОБА_4 удар рукою в обличчя. Згідно акту судово-медичного дослідження № 359/22-7Д від 9.06.2006 року, ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-мозкової травми по типу струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у інкримінуємому йому злочині не визнав і суду показав, що 25.04.2006 року, біля 23 години, неподалік кафе „Гай", а далі біля спиртзаводу, коли він розмовляв з ОСОБА_3, ОСОБА_4 безпідставно ображала його. Після, біля 2 години 26 квітня, з кафе „Гай" його викликали ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - бабця ОСОБА_3. Біля сходів до бару до нього підійшов батько ОСОБА_4 та став шарпати його за одяг висловлюючи претензії щодо своєї доньки ОСОБА_4. Чоловік його сестри ОСОБА_7 розтягнув їх і після цього він зі своєю дівчиною пішов. За ОСОБА_5 та його донькою ОСОБА_4 він не біг і жодних ударів ОСОБА_4 не наносив. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, не визнає.
Винуватість підсудного ОСОБА_2 доведена зібраними доказами по справі.
Так, допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що ввечері 25.04.2006 року, неподалік бару „Гай" в с.Підгайчики, вона зі своїми подругами ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зустріла ОСОБА_2 який відкликав ОСОБА_3 і став силою утримувати її біля себе, а далі потягнув її в напрямку спиртзаводу та свого будинку. Вона просила ОСОБА_2 відпустити ОСОБА_3 У відповідь ОСОБА_2 став ображати її і продовжував силою утримувати ОСОБА_3 та наніс їй рукою удар в живіт.
Гадаючи, що ОСОБА_2 потягнув ОСОБА_3 до свого дому з метою її згвалтування, вона, розповівши про це своєму батькові ОСОБА_5 та бабці ОСОБА_3 ОСОБА_6, пішла з ними та ОСОБА_8 до будинку ОСОБА_2 Не знайшовши їх в будинку, пішли до бару „Гай" де застали ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Біля бару ОСОБА_2 ображав її і її батька. Після коли вона з батьком пішли додому, ОСОБА_2 наздогнав її, і на відстані біля 30 метрів від бару, наніс батькові, а після їй рукою сильний удар в обличчя від якого вона втратила свідомість. Вдома в неї боліла голова, її постійно нудило, вона декілька разів блювала. Наступного дня вона звернулася за медичною допомогою і була госпіталізована з діагнозом струс головного мозку.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_5, пояснив суду, що ввечері він відпустив свою доньку погуляти з подругами. Через деякий час його донька зі своєю подругою ОСОБА_8 прийшли до дому та повідомила йому, а після ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 потягнув до свого будинку ОСОБА_3 де може її згвалтувати, а також, що ОСОБА_2 вдарив її в живіт. Далі, всі вони прийшли до будинку ОСОБА_2 де не застали ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Взнавши, що ОСОБА_2 є в барі, всі вони пішли туди, щоб вияснити про обставини події. Коли ОСОБА_2 вийшов з бару, між ними виник конфлікт і після цього він зі своєю донькою пішли додому. Відійшовши, приблизно до ЗО метрів від бару, їх наздогнав ОСОБА_2 і наніс йому ногою удар в живіт, а після наніс рукою удар в обличчя його доньці ОСОБА_4. По дорозі додому і вдома ОСОБА_4 скаржилася на болі голови. Вночі її нудило, багато разів блювала. Наступного дня донька була госпіталізована з діагнозом струс головного мозку. До цієї події його донька була здоровою.
Згідно акта судово-медичного дослідження № 359/22-7-Д від 09.06.2006 року у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-мозкової травми по типу струсу головного мозку, яка утворилася від дії твердих тупих предметів, може відповідати терміну вказуваному оглядуваною і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Із акту акту судово-медичного дослідження № 227 від 26 квітня 2006 року вбачається, що ОСОБА_4 була на прийомі у судмедексперта Сивака Р.В. з приводу одержаної травми де заявила, що її 26.04.2006 року, біля бару „Гай" вдарив рукою по обличчі ОСОБА_2
Винуватість ОСОБА_2 в умисному заподіянні тілесних ушкоджень стверджується також:
протоколом - заявою ОСОБА_5 в Коломийський РВ УМВС від 26.04.2006 року про нанесення ОСОБА_2 26.04.2006 року тілесних ушкоджень його неповнолітній доньці ОСОБА_4, письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 26.04.2006 року про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_2
письмовим поясненням ОСОБА_4 від 29.04.2006 року про заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 підтвердили в суді про конфлікт який мав місце 26.04.2006 року, біля бару „Гай" між ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6 пояснили, що ввечері 25 квітня 2006 року ОСОБА_4 була здоровою, не скаржилася на недуг.
Покликання підсудного ОСОБА_2 про те, що він неподалік бару „Гай" не наносив потерпілій удару рукою в обличчя, спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 даними в судовому засіданні про те, що коли вони поверталися з бару „Гай" їх наздогнав ОСОБА_2 і наніс сильний удар рукою в обличчя потерпілій ОСОБА_4, протоколом -заявою ОСОБА_5 в Коломийський РВ УМВС від 26.04.2006 року про нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень його неповнолітній доньці ОСОБА_4, письмовим поясненням ОСОБА_5 відібраним дільничним інспектором міліції 26.04.2006 року, письмовим поясненням ОСОБА_4 відібраного дільничним інспектором 29.04.2006 року про нанесення ОСОБА_2 удару в обличчя ОСОБА_4, даними судово-медичного освідування потерпілої ОСОБА_4 при якому остання пояснювала, що їй наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_2, висновком судово-медичного дослідження № 359/22-7Д від 9.06.2006 року згідно якого у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-мозкової травми по типу струсу головного мозку, яка утворилася від дії твердих тупих предметів, може відповідати терміну вказуваному оглядуваною і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Суд критично оцінює показання свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_7 про те, що після конфлікту, який виник біля бару „Гай" між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останній повернувся в бар і з нього не виходив. їх пояснення суперечать один одному, поясненням потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 Крім того вони суперечать поясненням самого підсудного про те, що він після конфлікту із ОСОБА_5 пішов зі своєю дівчиною, назвати суду її прізвище, він відмовився.
Таким чином суд оцінюючи в сукупності докази прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєному злочині доведена повністю. Пояснення потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 є послідовними і узгоджуються з іншими доказами по справі. Оскільки підсудний ОСОБА_2 завдав умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров"я потерпілій ОСОБА_4, його дії слід кваліфікувати за ст. 125 ч.2 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
До пом"якшуючих обставин покарання підсудного суд відносить те, що він має постійне місце проживання, його молодий вік.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.
Враховуючи обставини, що пом"якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що відносно нього слід обрати покарання у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов ОСОБА_5 поданий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про відшкодування 2000 гривень моральної шкоди, підлягає задоволенню в повному об"ємі. При визначенні розміру задоволення цивільного позову суд враховує те, що потерпілій ОСОБА_4 були спричинені підсудним ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми по типу струсу головного мозку, що спричинило короткочасний розлад здоров"я і їй спричинено фізичні і моральні страждання, принижено її честь і гідність, вона зазнала фізичного болю, лікувалася, що стверджується даними висновку судово-медичного освідування потерпілої. Суд виходить про цьому із засад розумності, справедливості і вважає, що даної суми достатньо для відновлення стану здоров"я потерпілої та її моральних страждань.
Керуючись ст.ст.323,324, 328 КПК України
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначити покарання - двісті годин громадських робіт.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено в Івано-Франківський апеляційний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.
Головуючий
Ілюк Б.В.