ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 р. | № 52/177 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кота О.В. |
суддів | Шевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В. |
розглянувши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. |
у справі | № 52/177 |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" |
до про | Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" зобов’язання укласти договір |
В судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Левківська О.П. дов. №574 від 01.10.2009р. |
від відповідача: | Носкова А.В. дов. №Д07/6357 від 06.11.2009р. |
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року ВАТ "Київводоканал" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про зобов’язання ВАТ "Київенерго" укласти договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського 59 А), у редакції ВАТ "Київводоканал".
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.12.2008 (суддя С.О.Чебикіна), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. (колегія суддів: А.Мартюк, А.Лосєв, Л.Зубець) у позові відмовлено.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Київводоканал" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень норм права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що позовні вимоги мотивовані наступним.
Позивач є єдиним у м. Києві підприємством питного водопостачання, яке відповідно до ст.1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надає споживачу послуги з централізованого питного водопостачання та здійснює експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання. Споживач питної води –юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Відповідно до ч.9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладення договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Теплові пункти, у тому числі тепловий пункт, зазначений у спірному договорі, та розподільчі мережі гарячого водопостачання, по яких здійснюється гаряче водопостачання житлових будинків, належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходяться у володінні та користуванні відповідача на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між відповідачем та Київською міською державною адміністрацією (виконавчий орган міської ради).
Згідно ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
За договорами енергопостачання (ст. 275 ГК України) енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п.4.15 Санітарних правил влаштування та експлуатації системи централізованого гарячого водопостачання, затверджених Мінохорони здоров’я СРСР від 15.10.1988 № 4723-88, відповідальність за якість гарячої води, що подається споживачеві, покладається на організації, що здійснюють теплопостачання та експлуатують мережі гарячого водопостачання.
Частиною законодавства у сфері питного водопостачання є Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 22.07.1994 № 65 (втратили чинність 17.10.2008) та Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
Відповідно до цих Правил позивач є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з п.1.16 Правил від 22.07.1994 трубопроводи гарячого водопостачання Водоканал не експлуатує і не відповідає за їх технічний стан. Пунктом 1.8 Правил від 27.06.2008 визначено, що виробник відповідає за технічний стан мереж гарячого водопостачання тільки у разі перебування таких мереж у нього на балансі.
Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення є обов’язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб –підприємців, що мають у власності, господарському володінні або оперативному управлінні об’єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення, і з якими виробником укладений договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Тобто, позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач є виробником та постачальником послуг з опалення та підігріву питної води. Необхідною умовою надання відповідачем послуг є споживання ним послуги з водопостачання, яке можливе лише на підставі договору.
Тому між позивачем і відповідачем було узгоджено всі умови договору на надання послуги з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання холодної води; редакцію проекту підписано Головою правління –генеральним директором ВАТ "АК "Київводоканал" Філатовим Я. та першим заступником генерального директора АК "Київенерго" Чонковим І., з метою подальшого укладання договорів між підприємствами в такій редакції по кожному тепловому пункту, який перебуває на балансі АК "Київенерго".
В свою чергу, ВАТ "АК"Київводоканал" було направлено на адресу філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" проекти договорів на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуг з постачання гарячої води, у кількості 895 одиниць. Проте, відповідач підписав лише частину договорів у кількості 44 одиниці. Інші –повернуті позивачу без підпису, у тому числі спірний договір.
Відтак, враховуючи, що такі дії відповідача є способом ухилення від укладення договорів, обов’язковість укладання яких передбачена нормами чинного законодавства, ВАТ "АК "Київводоканал" звернувся до суду з позовом про зобов'язання укласти договір.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог попередні судові інстанції виходили з того, що розпорядження КМДА № 1220 від 19.09.2007 не є прямою вказівкою закону на обов’язковість укладення спірних договорів та з того, що відповідач хоч і є виконавцем послуг з постачання гарячої води, однак не відноситься до переліку осіб, які положеннями ст.4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначені як споживачі питної води. Тоді як, відповідно до положень ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам на підставі договору.
Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як суди не з'ясували до кінця дійсний правовий зміст правовідносин та не встановили дійсні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до положень ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об’єктами житлово-комунального господарства.
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органом місцевого самоврядування (ст.18 Закону).
Частиною 9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладення договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Теплові пункти та розподільчі мережі гарячого водопостачання, по яких здійснюється гаряче водопостачання житлових будинків, належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва відповідно до укладеної між відповідачем та Київською міською державною адміністрацією Угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичним комплексом м. Києва від 27.09.2001, теплові пункти та розподільчі мережі передані відповідачу у користування. Отже, зазначена угода укладена на виконання визначених ч.9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повноважень органів місцевого самоврядування щодо укладення договорів з підприємством відповідача на вироблення та виконання (поставку) послуг гарячого водопостачання.
Питна вода є необхідною складовою продукції гарячого водопостачання. Виробником та виконавцем водопостачання є позивач. Тобто, без продукції позивача відповідач не в змозі створити власну продукцію –гарячу воду.
Споживачами питної води у розумінні ст.4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Створення відповідачем гарячої води є його господарською діяльністю, тобто відповідач є споживачем питної води у відповідності до Закону. Послуги з питного водопостачання (ст.19 Закону) надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, до яких відноситься відповідач.
Відтак, правовідносини позивача та відповідача щодо користування централізованим питним водопостачанням засновані на законі. Ухилення відповідача від укладення договору є способом безоплатного користування чужою продукцією.
Отже, виходячи з вищевикладеного, відповідач зобов'язаний укласти з позивачем договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води по тепловому пункту та знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т.Маяковського, 59А.
За таких обставин, враховуючи, що судами попередніх інстанцій, наведене вище не було враховано, а відповідно і не досліджувалось питання відповідності запропонованої позивачем редакції договору вимогам чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових актів та направлення справи на новий розгляд, оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. скасувати, а справу №52/177 направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.