ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 р. № 14/243а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу Донецької міської ради
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009
у справі № 14/243а
за позовомДержавного підприємства "Шахтоуправління "Червона зірка" Виробничого об’єднання "Донецьквугілля"
доДонецької міської ради
провизнання недійсним рішення
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з?явились
- відповідача: не з?явились
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство " Шахтоуправлння " Червона зірка" виробничого об"єднання " Донецьквугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення від 17.10.2008 р. №24/87.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним з моменту винесення рішення Донецької міської ради від 17.10.2008 р. №24/87 " Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП " Шахтоуправління " Червона зірка" в/о " Донецьквугілля" по вул. Прожекторній у Пролетарському районі м. Донецька.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009р. (головуючий Москальова І.В., судді Акулова Н.В., Алєєва І.В.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до місцевого господарського суду для нового розгляду.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
При цьому, відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції лист, в якому просив розглянути справу без його участі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 01.10.1991р. за рішенням Донецької міської ради народних депутатів №32 було відведено позивачу в постійне користування земельну ділянку площею 1,0 га для проектування та будівництва 9-ти поверхового житлового будинку в Пролетарському районі м.Донецька на перехресті вул.Прожекторної та Будьонівських партизан.
На підставі вказаного рішення позивачем було отримано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.
09.11.2007 року за рішенням господарського суду Донецької області у справі №8/138пн визнано за Державним підприємством "Шахтоуправління "Червона Зірка" в/о "Донецьквугілля", м.Донецьк право користування земельною ділянкою в Пролетарському районі м.Донецька на перехресті вул.Прожекторної та Будьонівських партизан, загальною площею 1,0 га., та встановлено, що "внаслідок отримання Державного акту на право постійного користування землею позивач набув право безстрокового користуватися земельною ділянкою площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька з урахуванням норм ст.ст.16, 20 Земельного кодексу УРСР та ст.ст.92, 126 Земельного кодексу України".
12.03.2008 року рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. у справі №8/138пн залишено без змін постановою Вищого господарського суду України .
17.10.2008 року Донецькою міською радою прийняте рішення №24/87, за яким припинено право постійного користування позивача на земельну ділянку площею 1,0 га для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька, а також визнано такими, що втратили чинність, рішення Донецької міської ради народних депутатів від 01.10.1991р. №32 та Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.1993р. №9-2 (а.с.12).
Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
ґ) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Зазначений в статті 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписом ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельної ділянки, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Тобто, волевиявлення особи повинно бути оформлено у відповідну форму –письмову заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою.
Підставою прийняття оспорюваного рішення від 17.10.2008 року, відповідач вважає добровільну відмову позивача від спірної земельної ділянки за заявою №2/1 від 17.03.2003р., яка підписана від імені позивача ліквідатором ш/у "Червона зірка" Ю.В.Фоміним.
Втім, як зазначили суди, огляд заяви №2/1 від 17.03.2003р., що підписана від імені позивача ліквідатором ш/у "Червона зірка" Ю.В.Фоміним, свідчить про відсутність в ній прямого посилання на відмову позивача від земельної ділянки площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька (а.с.54). В заяві ліквідатор просить скасувати рішення міськради №32 від 01.10.1991р. в частині виділення позивачу земельної ділянки площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька.
За частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N7-рп/2009 (у справі №1-9/2009 встановлено, що згідно частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. N280/97-ВР орган місцевого самоврядування на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх.
Однак, в даному випадку, як встановили суди, всупереч наявним у відповідача повноваженням, Донецькою міською радою рішення № 32 від 01.10.1991р. було не скасовано, а визнано таким, що втратило чинність. Тоді як, заява №2/1 від 17.03.2003р. за підписом ліквідатора ДП "Шахтоуправління "Червона зірка" такої вимоги не містила. Відповідачем також без наявності на це відповідного клопотання позивача було визнано таким, що втратив чинність і Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.1993р. №9-2.
Окрім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 16.04. 2009 року N7-рп/2009 "органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення".
В даному випадку, як зазначили суди, з 2007 року державне підприємство "Шахтоуправління "Червона Зірка" в/о "Донецьквугілля" наполягає на наявності у нього права постійного користування на спірну земельну ділянку і таке право визнано за позивачем на підставі рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. по справі №8/138пн,, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання на всій території України відповідно до ст.124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, прийняття Донецькою міською Радою рішення саме 17.10.2008р. на підставі заяви, що подана 04.04.2003р. ліквідатором Фоміним Ю.В., повноваження якого припиненні ще 05.10.2004 р. за ухвалою господарського суду Донецької області (а.с.49), здійснено відповідачем без врахування на час прийняття такого рішення від 17.10.2008р. наявних заперечень юридичної особи щодо припинення права користування земельною ділянкою, що знайшло відображення у рішенні господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. по справі №8/138пн.
При цьому, суди відмітили, що заява ліквідатора позивача від 04.04.2003 року не містить добровільної відмови від користування земельною ділянкою, а висловлює клопотання ліквідатора про скасування рішення міськради №32 від 01.10.1991р. в частині виділення позивачу земельної ділянки, яке не було розглянуто відповідачем у певні розумні строки. Відтак, "розгляд такої заяви у 2008 році відповідачем при наявності заперечень юридичної особи з 2007 року щодо припинення права користування є таким, що порушує права позивача.
Крім зазначеного, відповідно до частини 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п.34 ст.26 вказаного Закону ). Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць ( п.1, п.5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Судами ж встановлено, що матеріалами справи не доведена правомірність прийняття спірного рішення після спливу п"яти років на підставі заяви №2/1 від 17.03.2003р. ліквідатора, що надійшла до відповідача згідно зі штампу вхідної кореспонденції ще 04.04.2003р. (а.с.54).
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення Донецької міської ради від 17.10.2008р. №24/87 суперечить вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України, а тому задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій щодо визнання рішення Донецької міської ради від 17.10.2008р. №24/87 недійсним, зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Донецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009р. у справі №14/243а залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.