ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 р. | № 2-8/2835-2009 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кота О.В. |
суддів | Шевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В. |
розглянувши касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс» |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 р. |
у справі | № 2-8/2835-2009 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія «Магнетікс» |
про | вжиття запобіжних заходів |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з?явились
- відповідача: не з?явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про вжиття запобіжних заходів, шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АРК, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, а саме –дім відпочинку, площею 74,7 кв.м. (елінг з гаражем).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 03.06.2009 р. у справі № 2-8/2835-2009 вжиті запобіжні заходи шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АРК, смт. Новий Світ, вул. Набережна, 23, а саме - дім відпочинку, площею 74,7 кв.м. (елінг з гаражем).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 р. (головуючий Волков К.В., судді Гоголь Ю.М.. Черткова І.В.) вказану ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні заяви.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 431 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
При цьому, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження чи реальності виконання рішення суду. Ефект запобіжних заходів досягається завдяки несподіваності цих заходів для порушення права заявника. Позивач, звертаючись із заявою про вжиття запобіжних заходів щодо спірного майна в тексті заяви виклав обставини, які привели суд першої інстанції до впевненості в тому, що неприйняття запобіжних заходів можуть порушити права Закритого акціонерного товариства «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ», у зв'язку з існуванням реальної загрози їх порушення, а також виключення можливості передачі чи продажу спірного майна третім особам, що в ході розгляду справи по суті може утруднити виконання рішення суду.
Статтею 432 Господарського процесуального кодексу України, встановлений перелік запобіжних заходів, зокрема, вони включають пункт 3, а саме, запобіжні заходи забезпечуються шляхом арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходяться в неї або в інших осіб.
Зі змісту зазначених правових норм, встановлюється, що накладення арешту на майно, яке належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду. Арешт може бути накладений на будь-яке майно, зокрема і те, яке не пов'язане із тим порушенням права або загрозою порушення, про яке зазначається в заяві. Тобто законодавець не обмежує кола речей, на які може бути накладено арешт.
Таким чином, враховуючи заявлені вимоги та те, що не вжиття запобіжних заходів може сприяти порушенню майнових прав позивача, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про їх застосування.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Магнетікс»залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 р. у справі №2-8/2835-2009 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.