Судове рішення #6334108
17/3

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


15.07.09 р.                                                                                          № 17/3          


Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Мельника С.М.,

суддів:                              Рудченка С.Г.,

                                        Федорчука Р.В.,


при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,


за участю представників:

від позивача: Тютюнник Н.А. –представник за довіреністю,

від відповідача: Кравченко Л.П. –представник за довіреністю,


розглянувши апеляційну скаргу Миргородської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2009 р.

у справі           № 17/3 (суддя Коршенко Ю.О.)

за позовом          Миргородської міської ради, Полтавська обл., м. Миргород,

до                    Відкритого акціонерного товариства «Полтававтормет», м. Полтава,

про                    спонукання до укладання договору оренди земельної ділянки та її державної реєстрації,


ВСТАНОВИВ:


Миргородська міська рада звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Полтававтормет», в якій просила спонукати ВАТ «Полтававтормет»укласти договір оренди земельної ділянки площею 9 973 кв.м., що знаходиться за адресою:                                м. Миргород, вул. Раскової, 65 на умовах викладених в проекті договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.03.2009 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Миргородська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, які містяться в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

01.07.2009 р. в судовому засіданні судом було оголошено перерву до 15.07.2009  р. на 12-05 год. для підготовки повного тексту постанови.

Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Господарський суд Полтавської області, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ВАТ «Полтававтормет»користується спірною земельною ділянкою на підставі Державного акта на право користування землею №049053, відповідно до якого Полтавському обласному підприємству «Вторчермет», правонаступником якого є ВАТ «Полтававтормет», у 1989 році надано в безстрокове користування земельну ділянку розміром 1 га, що розташована за адресою: м. Миргород, вул. Раскової, 65, для будівництва бази Миргородської дільниці.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду по суті, але, на думку колегії, відмова у позові повинна бути з інших мотивів та підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 25 сесії 5 скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 10.10.2008 р. (а.с. 11) було надано в оренду ВАТ «Полтававтормет»земельну ділянку за адресою: м. Миргород, вул. Раскової, 65, площею 9973 кв.м., терміном на три роки.

Позивачем на адресу ВАТ «Полтававтормет»було направлено проект договору оренди спірної земельної ділянки, однак відповідачем вказаний договір не було підписано, у зв’язку з чим Миргородська міська рада звернулась з вимогою до суду спонукати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею            9 973 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Раскової, 65.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги Миргородської міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі»(далі –Закону), оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону).

Орендарі, згідно ст. 6 Закону, набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі»та ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 638 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений статтею 124 Земельного кодексу України, у відповідності до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (ст. 16 Закону).

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін.

Зокрема, актом волевиявлення органу місцевого самоврядування на укладення договору оренди земельної ділянки є прийняття відповідного рішення про надання в оренду земельної ділянки, на підставі якого і укладається відповідний договір оренди. В свою чергу, волевиявлення господарюючого суб’єкта на оренду землі права комунальної власності полягає у підписанні договору оренди земельної ділянки.

Стаття 627 ЦК передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідач не підписав спірний договір оренди, тобто не висловив згоду на його укладення, не зважаючи на прийняття Миргородською міською радою рішення про надання йому в оренду спірної земельної ділянки. З чого слідує, що сторони не досягли взаємної згоди щодо укладення договору оренди.

          Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторони не досягли взаємної згоди щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 9 973 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Раскової, 65, що спонукання до його укладення в даному випадку буде порушенням принципу свободи договору, закріпленому            ст. 627 ЦК, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Миргородської міської ради.


Крім того, неукладення спірного договору оренди землі не створює для Миргородської міської ради та ВАТ «Полтававтормет»взаємних прав та обов’язків, зокрема, щодо користування земельною ділянкою за адресою: м. Миргород,                 вул. Раскової, 65, а тому міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади та діє від її імені, якщо вважає, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою порушує її право як власника, не позбавлена можливості у передбаченому законодавством порядку для захисту свого права з інших підстав, встановлених законодавством.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наявний в матеріалах справи Державний акт на право користування землею 1989 року №049053 (а.с. 35) судова колегія не приймає до уваги та не дає йому правової оцінки, оскільки він не стосується предмету спору у даній справі та підстав, з яких заявлено позов.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі.


Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,


ПОСТАНОВИВ:


1.          Апеляційну скаргу Миргородської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2009 р. по справі № 17/3 –залишити без задоволення.


2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2009 р. по справі           № 17/3  –залишити без змін.


3.          Матеріали справи № 17/3  повернути до господарського суду Полтавської області.



Головуючий суддя:                                                                      С.М. Мельник



Судді:                                                                                          С.Г. Рудченко



                                                                                                    Р.В. Федорчук

Дата відправки  15.07.09

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація