Справа № 359/10099/15-к Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.

Провадження № 11-кп/780/106/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія Розділ 2 06.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарях - Мельник А.С., Яреми К.О.,Олійника Л.О., Шийці Ю.В.,

за участю:

прокурорів - СтаховськоїН.О., ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

захисника - адвоката ОСОБА_6,

потерпілого - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3,   ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, інваліда 2 групи, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.125  КК України  та призначено покарання  у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850  гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь  потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000 гривень, в частині стягнення матеріальних збитків відмовлено.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 знаходячись 10.03.2014 року, близько 10 год. 10 хв., біля ділянки №88 по вул. №7 в садовому товаристві «Масив Кийлівський» Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, який у цей час був на драбині, став між драбиною та електроопорою, обперся спиною об неї, та руками відштовхнув драбину з ОСОБА_7 від себе.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5, ОСОБА_7 впав разом з драбиною та вдарився потиличною частиною голови об ґрунт, отримавши відповідно до висновку експерта №124Д від 19.06.2014 року тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин із синцем потиличної області голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та виправдати ОСОБА_5 за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано оцінки показам потерпілого ОСОБА_7 наданих в судовому засіданні від 21.06.2016 року та свідка ОСОБА_9 наданих в судовому засіданні від 11.07.2016 року, які значно різняться. Зазначає, що судом не враховано того, що протоколи слідчих дій складені в порушення вимог ст. 104 КПК України. Крім того, зазначає, що упередженість органів досудового слідства призвело до складання безпідставного та невмотивованого обвинувального акту. Зазначає, що висновки судово-медичної експертизи № 124д та № 189д ґрунтуються на вихідних даних і є недостовірними. Зазначає, що наданими стороною обвинувачення доказами не доведено наявність у ОСОБА_5 умислу на скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Зазначає, що ОСОБА_5 не відшкодував заподіяні потерпілому злочином збитки.

В запереченнях, які надійшли до суду, захисник обвинуваченого просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу та проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, думку прокурора, який не підтримав подану прокурором апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, думку потерпілого, який послався на розсуд суду щодо поданої прокурором апеляційної скарги та заперечував проти апеляційної скарги захисника обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого підлягає до задоволення, апеляційна скарга прокурора – до часткового задоволення, вирок суду – скасуванню, а кримінальне провадження – закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ст. 125 КК України, кримінальна відповідальність настає за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Суб’єктивна сторона зазначеного злочину характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним.

З показань обвинуваченого ОСОБА_5 в суді першої інстанціївбачається, що 10.03.2014 року він біля садового будинку займався господарськими роботами. Його покликала дружина і він вийшовши на вулицю побачив, що біля електроопори стовпа , на якому був встановлений належний йому електролічильник , стоїть драбина, а на ній якийсь чоловік, якого він не впізнав через слабий зір. На його запитання, що він робить, останній йому не відповів і ОСОБА_5, обходячи стовп для встановлення особи чоловіка, який стояв па драбині зачепився хворою ногою і намагаючись втриматися, пхнув драбину, внаслідок чого остання впала і разом із нею чоловік упав спиною на землю. Будь- якого умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 він не мав.

Аналогічні пояснення ОСОБА_5 дав і в суді апеляційної інстанції, показавши, що умислу щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 він не мав, він обперся на драбину, на якій знаходився потерпілий, щоб не впасти, коли зачепився ногою о грунт біля електроопори (стовпа), де була встановлена драбина.

Докази, які б спростовували показання ОСОБА_5 щодо відсутності у нього умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні відсутні.

ОСОБА_10 в судовому засіданні в суді 1 інстанції та під час апеляційного розгляду показав, що ОСОБА_5, стоячи між стовпом та драбиною, спиною обперся спиною в стовп, а руками штовхнув драбину, внаслідок чого він впав з висоти на землю, ударившись потиличною частиною голови, і тимчасово втратив свідомість. Коли прийшов до тями, рядом був Калмиков, який допоміг йому піднятися, довів до дому, а потім відвіз до лікарні.

З обвинувального акту вбачається, що, ОСОБА_5 знаходячись 10.03.2014 року близько 10 год. 10 хв., біля ділянки №88 по вул. №7 в садовому товаристві «Масив Кийлівський» Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкодженьБебі І.І., який у цей час був на драбині, став між драбиною та електроопорою, обперся спиною об неї, та руками відштовхнув драбину з ОСОБА_7 від себе.

Такі ж обставини встановлені і судом під час розгляду справи.

Виходячи із встановлених досудовим розслідуванням та судом обставин, колегія суддів приходить до висновку,  що у обвинуваченого був відсутній умисел саме на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7, а його дії, які виразились в штовханні драбини від стовпа (електроопори), на якій знаходився потерпілий, були направлені на перешкоджання працівникам садового товариства перевірити показники лічильника електроенергії домоволодіння ОСОБА_5, що свідчить про необережну форму вини ОСОБА_5 у вчиненні протиправного діяння, яка регулюється ст. 25 КК України, оскільки обвинувачений, штовхаючи драбину, а якій перебував потерпілий, не передбачав можливості настання суспільно – небезпечних наслідків свого діяння у виді спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень від падіння з драбини, хоча повинен був і міг їх передбачати.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, у діях ОСОБА_5 відсутня суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а тому відсутній і склад вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п.п.3,4 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Судове рішення згідно п.1ч.2 ст.412 КПК України у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито.

Відповідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284  КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

За таких обставин вирок суду не може вважатися законним, а тому підлягає скасуванню,  а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України  - закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

В зв’язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині призначення обвинуваченому більш тяжкого покарання за вказаний злочин.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а кримінальне провадження по обвинуваченню СідніченкаВолодимира Миколайовича за ч. 2 ст. 125 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України -за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Судді: