КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
27.08.09 р. № 2/011-09/8
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Гаврилюк О.М
секретар судового засідання Єрмак Л.В.
представники сторін:
від позивача: Галуза Л.О. –дов. від 01.07.2009р., представник
Матюшенков Д.В. – дов. від 28.08.2008р., представник
від відповідача: Москаленко І.О. –дов. №2-юр від 01.06.2009р., представник
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техна»на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р.
у справі №2/011-09/8 (суддя Чорна Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техна»
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Зоря»
про визнання договору оренди від 10.08.2004р. недійсним
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техна»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Зоря»про визнання договору оренди від 10.08.2004р. недійсним.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2009р. по справі №2/011-09/8 у позові відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р. та прийняти нове рішення.
На думку позивача, рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: ч. ч. 1, 2 ст. 182, ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 331, ч. 3 ст. 640, ч. 2 ст. 793, ч. 1 ст. 794 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. строк апеляційного провадження по справі продовжувався.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.08.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий –Ткаченко Б.О., судді –Лобань О.І., Гаврилюк О.М.
Позивач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому навів додаткові обґрунтування своїх вимог.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги свої апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
10.08.2004р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма «Зоря»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техна» (орендар) укладено договір оренди, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення площею 770 мІ , що знаходиться за адресою: Київська область. Васильківський район, с. Салівонки (а.с. 10-13).
Актом приймання-передачі від 16.08.2004р. відповідне приміщення було передано орендарю (а.с. 14).
Як зазначає позивач, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на відповідне приміщення, у нього не виникло права власності на відповідний об’єкт, відповідний договір нотаріально не посвідчений, а тому є нікчемним, неукладеним та підлягає визнанню недійсним.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р. має бути залишене без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
10.08.2004р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма «Зоря»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техна» (орендар) укладено договір оренди, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення (складське приміщення) площею 770 мІ , що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Салівонки (а.с. 10-13).
Відповідний договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений їх печатками.
В п. 3.1 договору зазначено, що приймання-передача об’єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін.
Актом приймання-передачі від 16.08.2004р. підтверджується, що відповідне приміщення було передано орендарю (а.с. 14).
Згідно ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції на момент підписання відповідного договору та передання майна в оренду) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
В ст. 794 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Оскільки в п. 4.1 відповідного договору зазначено, що термін оренди складає шість місяців з моменту прийняття об’єкта, що орендується, за актом здачі-приймання, посилання позивача на нікчемність та не укладення відповідного договору у зв’язку з відсутністю нотаріального посвідчення та державної реєстрації є безпідставним.
Посилання позивача на те, що відповідний договір укладений на строк більше ніж один рік, оскільки декілька разів пролонговувався і необхідно враховувати сумарний строк всіх пролонгацій, також є безпідставним, оскільки основний договір укладений на 6 місяців і сторони такого договору не могли передбачити/знати, що він буде пролонговуватись декілька разів. Крім того, в п. 4.2 договору чітко визначено, що договір щоразу пролонговується терміном на шість місяців.
Посилання позивача на те, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на відповідне приміщення, на землю, на якій знаходиться відповідний об’єкт оренди, та на те, що у нього не виникло права власності на відповідний об’єкт є безпідставним, оскільки спростовується державним актом на право постійного користування землею від 05.04.1996р. та фактами, встановленими в постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2008р. по справі №10/105-07 (а.с. 50-57). Так, зокрема, в відповідній постанові Вищий господарський суд України спростував доводи попередніх інстанцій та прийшов до висновку, що, у відповідності до ст. ст. 20, 21, 24 Закону України «Про власність»та ст. 20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», Агрофірма «Зоря»ще у 2001 році набула права власності на автогараж площею 770,9 мІ, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Салівонки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного договору, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що відповідний договір укладений з дотриманням чинного законодавства України, спрямований на настання реальних наслідків, сторони такого договору були правоздатні та володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про недоведеність позивачем своїх вимог і погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р. по справі №2/011-09/8 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишене без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техна» на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р. по справі №2/011-09/8 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009р. по справі №2/011-09/8 залишити без змін.
3. Справу №2/011-09/8 повернути до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Лобань О.І.
Гаврилюк О.М
Дата відправки 07.09.09