ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р. | № 18/260-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р. Владимиренко С.В. Кота О.В. |
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи | Дніпропетровської міської ради |
на постанову Дніпропетровського апеляційного у справі господарського суду за позовом до третя особа про | від 26.12.2006 року господарського суду № 18/260-06 Дніпропетровської області Науково-виробничого підприємства “Авілон” товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровської міської ради Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” визнання права власності на об’єкти нерухомого майна |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржника (відповідача): не з’явився;
- позивача: Афанас’єв Р. Г. (дов. № 30 від 16.03.2007 р.)
- третьої особи: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Науково-виробниче підприємство “Авілон” товариства з обмеженою відповідальністю у липні 2006 року звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м та зобовязання відповідача зареєструвати право власності на зазначені об’єкти нерухомого майна.
25.09.2006 р. позивач у порядку ст. 24 ГПК України подав клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” на Дніпропетровську міську раду; - про залучення Дніпропетровської міської ради у якості відповідача; - про залучення Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог; - про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю “Термоізоляція” у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог.
25.09.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на об’єкт самочинного будівництва, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, без додаткових актів введення в експлуатацію, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 р. змінено неналежного відповідача Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” на належного –Дніпропетровську міську раду та залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”
10.10.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на об’єкт самочинного будівництва, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2006 р. (суддя Петрова В.І.) позов задоволено, визнано за Науково-виробничим підприємством “Авілон” товариства з обмеженою відповідальністю право власності на об’єкти самочинного будівництва, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Бахмат Р.М. та Лотоцької Л.О., ) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2006 р. скасовано, прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено, визнано за Науково-виробничим підприємством “Авілон” товариства з обмеженою відповідальністю право власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м.
Дніпропетровська міська рада у своїй касаційній скарзі просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Скаржник вважає, що постанова від 26.12.2006 р. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, як зазначає скаржник, Дніпровська міська рада своїми діями, чи бездіяльністю оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів НВП “Авілон” ТОВ щодо права власності на обєкти нерухомості, які були придбані відповідно до договору купівлі-продажу № 787459 від 29.08.2000 р. між ЗАТ “Термоізоляція” та НВП “Авілон” не порушувала і підстав у позивача для звернення до суду з позовом до Дніпровської міської ради не має. Спірні будівлі не знаходяться у комунальній власності ради, а тому будь-яких прав на неї вона не заявляла, будь-який спір між позивачем і радою щодо права на об’єкт нерухомості відсутній.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 16.02.2007 р. у справі № 18/260-06 призначено наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.–головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Мележик Н.І.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 20.03.2007 р. у справі № 18/260-06 змінено колегію суддів: Шевчук С.Р.–головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Кота О.В.
В судове засідання 20.03.2007р. представники скаржника та третьої особи не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутність представників скаржника та третьої особи.
Науково-виробниче підприємство “Авілон” товариства з обмеженою відповідальністю та Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, та не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення на підставі наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 26.09.2006 р. господарський суд Дніпропетровської області вирішуючи зазначений спір за клопотанням позивача (а.с. 93, 97) згідно ст. 24 ГПК України замінив неналежного відповідача Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” на належного –Дніпропетровську міську раду.
Відповідно до частини 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Отже, виходячи з наведеної процесуальної норми, питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи із огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з’ясуванню усього кола обставин, що входять до предмету доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.
При вирішенні питання про залучення належного відповідача у справі суду першої інстанції слід було дослідити наявність та обґрунтованість підстав щодо заміни іншого відповідача. Однак господарським судом першої інстанції такі підстави не досліджувалися і в ухвалі від 26.09.2006 р. не зазначені мотиви здійснення процесуальної дії передбаченої ст. 24 ГПК України.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Задовольняючи позов та визнаючи за Науково-виробничим підприємством “Авілон” товариством з обмеженою відповідальністю право власності на майно- об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на території вул. Автотранспортна,8А м. Дніпропетровська, а саме - цех металевих виробів літ. Г-1, загальною площею 498,2 кв.м; - гараж літ. 3-1, загальною площею 106,3 кв.м. попередні судові інстанції належним чином не з’ясували та не встановили факту звернення позивача до Дніпровської міської ради про видачу свідоцтва на право власності на спірне майно, не з’ясували чи є між сторонами спір щодо права власності на зазначене майно, не встановили, які саме права та інтереси позивача були порушені Дніпропетровською міською радою та не дослідили склад цивільного правопорушення відповідачем. Також судовими інстанціями не з’ясовано, яке саме майно відчужувалося позивачу по договору купівлі-продажу від 29.08.2000 р. (тимчасові побутові приміщення чи об’єкт нерухомості), коли, ким та за рахунок чиїх коштів створено спірне майно, чи мало ЗАТ “Термоізоляція” дозвіл на його будівництво та правову підставу для його відчуження.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід з’ясувати зазначене та відповідно до вимог ст. ст. 21, 24 ГПК України визначити коло учасників процесу та їхнє процесуальне положення, а також необхідно врахувати, що інший відповідач має бути такою юридичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.
Беручи до уваги, що господарським судами попередніх інстанцій в по рушення ст.43 ГПК України, ч. 4 ст. 129 Конституції України не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи, та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, пе редбачених частиною 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу Украї ни, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріаль ного права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги ви кладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від вста новленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. у справі № 18/260-06 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. у справі № 18/260-06 скасувати.
3. Справу № 18/260-06 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Кот О.В.