УХВАЛА

22 жовтня 2012 року            Справа № 2а/2370/2964/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Коваленка В.І.,

суддів – Мишенка В.В., Чубар Т.М.,

при секретарі –Хоменку О.О.,

за участю:

позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства рибного господарства України про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного агенства рибного господарства України, в якому просить зобов’язати Держрибагентство України виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В подальшому позивач подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила визнати акт, яким зафіксовано, що їй під час ознайомлення з наказом про звільнення пропонувалась інша посада, незаконним, недійсним, фальсифікованим.

Позивач підтримала подану додаткову позовну вимогу.

Представник відповідача проти задоволення таких вимог заперечила з мотивів їх безпідставності.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, судом встановлено, що головою комісії з проведення реорганізації Деркомрибгоспу ОСОБА_3, начальником відділу метрології бухгалтерського обліку та зведеної звітності ОСОБА_4, в.о. завідувача сектору юридичного забезпечення ОСОБА_5, головним спеціалістом відділу інформаційно-аналітичного забезпечення роботи голови управління інформаційно-аналітичної роботи та технічного забезпечення ОСОБА_6, завдувачем сектору контрольно-ревізійної роботи ОСОБА_7, завідувачем сектору кадрової роботи ОСОБА_8, складено об 11 годині 00 хвилин 20 травня 2011 року акт, з якого вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано іншу посаду в органах рибоохорони, а у разі не погодження запропоновано ознайомитись з наказом про її звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи питання про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд враховує, що згідно положень частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з положень статті 2 та пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Проаналізувавши зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що сам по собі наведений акт не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, оскільки не містить вказівок, що є обов'язковими для виконання. А тому, такий спір не підпадає під ознаки публічно-правового і ця частина позовних вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що слід відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог щодо визнання акту незаконним, недійсним, фальсифікованим.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 137, 157, 160, 165, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог щодо визнання акту незаконним, недійсним, фальсифікованим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11