КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11612/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р. А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р. А. про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44454 від 04 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку); зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р. А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р. А. щодо невключення ОСОБА_4 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р. А. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_4, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України справа переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

До початку розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за необхідне визначити підсудність даної справи.

Так у постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 міститься правовий висновок про те, що, виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України дійшов висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14.

У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових позицій, викладених у зазначених постановах Верховного Суду України, з огляду на таке.

У відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343) ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Однак, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону дія цього Закону не поширюється на банки.

Питання неплатоспроможності та/або ліквідації банків вирішуються в порядку, визначеному законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, на думку колегії суддів, застосування до спірних правовідносин Закону № 2343, всупереч висновку ВС України, є помилковим.

В свою чергу, з аналізу змісту ст.ст. 1, 4, 6 Закону № 4452 випливає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб шляхом здійснення повноважень, делегованих державою, щодо гарантування повернення вкладнику внеску у розмірі 200000, 00 грн.

Учасниками цих правовідносин, що є предметом спору, є виключно позивач та відповідач, і саме між ними виникають відповідні права та обов'язки без залучення банку-боржника та без вирішення питання про відшкодування коштів від імені сторони правочину, на відміну від акцептованих вимог кредиторів.

Юридичний факт неплатоспроможності банку у даній категорії справ є лише підставою для виникнення правовідносин.

Таким чином, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що невключення рахунку зацікавленої особи до переліку рахунків, за яким вона зможе отримати відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а також незгода з рішенням уповноваженої особи Фонду про віднесення правочину до переліку нікчемних, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Правовідносини, які складаюся між зацікавленими особами та уповноваженою особою Фонду з приводу зазначених та подібних їм обставин, є публічними, за яких уповноважена особа на підставі регулятивного акта реалізує владні управлінські повноваження (функції), однією з яких, зокрема, і є її обов'язок прийняти рішення про визнання правочину (договору) нікчемним на підставі закону.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що дана категорія справ повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 04.07.2014 р. між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_4 укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 44454, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 190000, 00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 р. та зобов'язується сплачувати проценти за його користування (а. с. 13 - 14).

Постановою Правління Національного банку України від 15.07.2014 р. № 410/БТ ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» віднесено до категорії проблемних, у зв'язку із порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516.

Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2014 р. № 365 ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.08.2014 р. № 69 розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 р. № 717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

30.10.2014 р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» прийнято наказ № 34 про створення комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Згідно протоколу засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10.11.2014 р. в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» виявлено ряд правочинів з ознаками нікчемності.

В протоколі зазначено, що нікчемні договори та інші правочини були вчинені в зв'язку з тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, а відповідно існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації Банку та реалізації його майна, фізичними особами було ініційовано процес фіктивного відкриття рахунків іншими фізичними особами для штучного зарахування коштів на них у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів у 200000, 00 гривень. У протоколі зазначено, що операції із штучного залучення вкладів фізичних осіб здійснювались без присутності осіб, на ім'я яких відбувалось внесення готівкових коштів.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаровим С. І. від 18.11.2014 р. № 6 визнано нікчемними трансакції та правочини згідно переліку, який додається до цього наказу.

Листом від 17.12.2014 р. № 001/1319 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаров С. І. повідомив ОСОБА_4 про вищевказані обставини та зазначив про те, що правочини, в тому числі, договір банківського вкладу між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_4 від 04.07.2014 р. № 44454, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Також, ОСОБА_4 повідомлено про подання заяви про відкриття кримінального провадження до МВС України за вказаним фактом в порядку п. 6 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про заміну уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та делегування повноважень ліквідатора банку від 02.11.2015 року № 198, згідно якого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено Оберемка Романа Анатолійовича.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 р., залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Прийнявши рішення про визнання договору № 44454 нікчемним, відповідач виходив з того, що було виявлено та зафіксовано, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок «розбивки» великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Також відповідач зазначає, що ОСОБА_4 був введений до ОДБ ПАТ «КБ «УФС», тобто фактично ідентифікований 05.07.2014 р. в 11:43 (субота), хоча депозит було оформлено 04.07.2014 р., документ на внесення грошових коштів на депозитний рахунок сформовано 05.07.2014 р. в 18:07, відображено внесення в балансі 10.07.2014 р. Операційний час був встановлений до 16:30.

Колегія суддів ваважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вказана обставина не свідчить про нікчемність укладеного договору банківського вкладу, оскільки відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, тобто банк зобов'язаний виконати доручення клієнта незалежно від часу його надходження. Крім того, проведення банком у базі даних платежів після закінчення операційного часу також не впливає на дійсність договору банківського вкладу та не є підставою для обмеження прав клієнта банку, а також визнання його нікчемним, оскільки ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має вичерпний перелік визнання договорів нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 23.06.2016 р. у справі № 826/4453/15.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність незакінченого судовим розглядом кримінального провадження, порушеного за наслідком заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про вчинення кримінального правопорушення (шахрайства), дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком.

Вкладом у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., практики ЄСПЛ та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку колегії суддів, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

Колегія суддів позбавлена можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.

Щодо розповсюдження на договір банківського вкладу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При дослідженні тексту договору колегією суддів не встановлено у ньому жодної умови, яка б передбачала здійснення платежу з метою надання переваги кредитору, в тому числі, відмінному від позивача.

Колегією суддів констатовано, що на стадії укладення договору, що є відмінною від стадії зарахування коштів та не є їй тотожною, надання жодних переваг не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, заявлених до уповноваженої особи Фонду.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 06.04.2017 р. представник апелянта для обґрунтування та підтримання своєї позиції не з'явився.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Доводи апелянта про неможливість подання відповідачем Фону додаткової інформації щодо позивача через чинність наказу № 6 від 18.11.2014 р. в частині, що стосуються позивача, колегією суддів також не приймаються з огляду на встановлення під час розгляду справи права позивача на отримання коштів в межах гарантованої суми.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.