Справа № 1-30/2009 р.  

В И Р О К

Ім’ям  України

21 травня 2009 року                         Миколаївський районний суд Одеської області  у складі:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

за участю: секретаря - Новак Т.П., прокурора Кузьміна І.В., підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у АДРЕСА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, маючої середню освіту, неодруженої, українки, громадянки України, маючої на утриманні двох малолітніх дітей 2001 та 2003 р.н., раніше судимої вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 13.11.2007 р. за ст. 166 КК України до двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік, постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 6.12.2007 р. звільнена від кримінальної відповідальності згідно до ст. 1 п. «б» Закону «Про амністію» від 19.04.2007 р.,  вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 4.11.2008 р. за ст. 121 ч. 1 КК України до п’яти років шість місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився та проживає у АДРЕСА_2 не працюючого, маючого не повну середню освіту – 9 класів ЗШ, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2008 року  приблизно в 23.30 г., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, находячись в с.м.т. Миколаївка на вул. Леніна, за попередньою змовою й разом з ОСОБА_2, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення  чужого майна, застосували до ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілого - нанесли багато разів удари кулаками та ногами ОСОБА_3 у обличчя, у різні частини тіла, заподіявши останньому тілесні ушкодження, які віднесені до категорії  легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміючи, що ОСОБА_3 усвідомлює протиправний  характер чинених ними дій, усвідомлювали, що відкрито вчиняють злочин, викрали у останнього:

- гроші в сумі 195 грн.;

- мобільний телефон марки  «Самсунг-С-160», б/в, імпортного виробництва вартістю 250 грн.;

- стартовий пакет  «Київстар» б/в, вітчизняного виробництва, вартістю 15 грн..

Усього підсудними  було відкрито викрадено майно на загальну суму 460 грн., чим заподіяли  ОСОБА_3 матеріальну шкоду.        

Зазначені дії підсудні вчинили умисно з корисливих мотивів.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України цей злочин являється тяжким.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою вину та просили оголосити їх показання, що вони давали на досудовому слідстві.

Вина підсудних у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами:

-   Показаннями ОСОБА_1 в якості обвинуваченої від 12.09.2008 р., якими вона повністю визнала свою вину, згідно з якими 11.08.2008 р. приблизно у 23.30 г., перебуваючи у с.м.т. Миколаївка на вул. Леніна в стані алкогольного сп’яніння разом з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та своїми двома дітьми, розмовляючи з ОСОБА_3, зрозуміла, що у нього маються мобільний телефон та гроші і їх можна викрасти. Для цього вона позвала ОСОБА_3 і коли він обернувся – то вона вдарила його у обличчя кулаком, а саме у перенісся. Від удару ОСОБА_3 впав  і вона побачила, що у нього тече кров. Потім вона сіла потерпілому на живіт та почала наносити йому одною рукою удари по обличчю, а другою рукою шукала по кишеням гроші. Потім до них підійшов ОСОБА_2 та наніс ОСОБА_3 удар ногою у голову, та декілька ударів по тулубу. Взявши мобільний телефон та гроші ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2, щоб він ще раз перевірив кишені потерпілого. ОСОБА_2 сів на живіт ОСОБА_3 та почав перевіряти кишені, при цьому наносив удари останньому по тулубу. ОСОБА_3 почав просити, щоб йому повернули записну книжку і ОСОБА_2 повернув її ОСОБА_3. Після цього вони залишили потерпілого лежати на дорозі та пішли звідти (а.с. 97-100);

-   Аналогічними показаннями ОСОБА_2, якими він повністю визнав свою вину та підтвердив вищезазначені обставини (а.с. 112-115);

-   Показаннями потерпілого ОСОБА_3, згідно з якими 11.08.2008 р. приблизно у 23.30 г., перебуваючи у с.м.т. Миколаївка на вул. Леніна він побачив  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якими була ще одна жінка та двоє дітей, та запитав у них, де можна переночувати. Вони погодилися йому допомогти. Потім він побачив, що ОСОБА_1 чогось шепнула на вухо ОСОБА_2. Потім його позвала ОСОБА_1 і коли він повернувся до неї – вона вдарила його кулаком у обличчя. Від удару ОСОБА_3 впав і відчув, що у нього тече кров. Потім ОСОБА_1 сіла йому на живіт та почала наносити йому одною рукою удари по обличчю, а другою рукою шукала по кишеням гроші. Потім до них підійшов ОСОБА_2 та наніс ОСОБА_3 удар ногою у голову, та декілька ударів по тулубу. Взявши мобільний телефон та гроші ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2, щоб він ще раз перевірив кишені потерпілого. ОСОБА_2 сів на живіт ОСОБА_3 та почав перевіряти кишені, при цьому наносив удари по тулубу. ОСОБА_3 почав просити, щоб йому повернули записну книжку і ОСОБА_2 повернув її. Після цього вони залишили потерпілого лежати на дорозі та пішли звідти;

-   Протоколами добровільної видачі від 12.08.2008 року, відповідно до яких ОСОБА_1 добровільно видала мобільний телефон марки «Самсунг-С-160» і стартовий пакет  «Київстар» до нього, які забрала у ОСОБА_3 (а.с. 5);

-   Довідками СПД Маньонок про те, що вартість мобільного телефону «Самсунг-С-160» б/в станом на 12.07.2008 року складає 250 грн, вартість стартового пакету «Київстар» складає 15 грн. (а.с. 122, 123);

-   Розпискою ОСОБА_3 про те, що він отримав від працівників міліції свій мобільний телефон, у середині якого стартовий пакет «Київстар» (а.с. 124);

-   Висновком експерта № 146 року, з якого вбачається, що при обстеженні ОСОБА_3 були виявлені наступні тілесні пошкодження: садні голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, синці голови. Зазначені пошкодження виникли від багаторазового впливу тупим твердим предметом, яким міг бути кулак руки, нога, обута у взуття, і т.д.. Вони могли утворитися 11-12.08.2008 р. та відносяться до категорії легкими тілесних ушкоджень що не спричинили короткочасного розладу здоров’я (а.с. 83);

Обставиною, що обтяжують покарання підсудним, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а також, рецидив злочинів у ОСОБА_2.(а.с. 128, 135-141).

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудним, суд визнає те, що вони щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, ОСОБА_2 добровільно відшкодував завданий збиток потерпілому в сумі 195 грн., раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 150).

Враховуючи тяжкість злочинів, особи підсудних, обставини, які пом’якшують та обтяжують  покарання, суд дійшов до висновку про неможливість виправлення підсудної ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання із застосуванням до нього ст. 75-76 КК України.

Керуючись статтями 323, 324, 327, 333-335 КПК України,

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, призначивши їй покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати покарання, призначене за вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 4 листопада 2008 року та за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк шість років п’ять місяців.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 4 листопада 2008 року (а.с. 139), рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_1 з 4 листопада 2008 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, призначивши йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язку повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Миколаївський районний суд Одеської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя                                      В.О. Скрипченко