Справа № 752/15377/16-к

Провадження № 1-кп/752/220/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2017 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарі Михальчуку М.І.

за участю прокурорів Михайлова М.В., Демиденко Л.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-за вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 року за ст. 186 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

-за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20.10.2016 року за ст. 190 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 28.08.2013 року приблизно о 09 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку №20 по вулиці Заболотного в місті Києві, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_1 та шляхом обману заволодів її майном, а саме - в ході бесіди з нею повідомив їй, що втратив свої грошові кошти та попросив її показати наявні у неї грошові кошти під приводом впізнання власних, після чого, перерахувавши її грошові кошти в сумі 5 000 грн., повернув лише частину, а саме - 400 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 4600 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду про те, що дійсно 28.08.2013 року, перебуваючи на території дитячого садку, розташованого по вулиці Заболотного, 20 в місті Києві підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_1 та повідомив їй, що втратив грошові кошти, після чого з метою заволодіння її майном попросив показати наявні у неї грошові кошти та, перерахувавши їх, повернув лише частину, після чого з місця вчинення злочину зник.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала суду про те, що 28.08.2013 року приблизно о 09 год. 00 хв. перебувала поблизу дитячого садка, розташованого по вулиці Заболотного, 20 в місті Києві, де до неї підійшов раніше незнайомий їй обвинувачений ОСОБА_2, який попросив показати наявні у неї грошові кошти. В подальшому він перерахував її грошові кошти та повернув лише частину, після чого з місця вчинення злочину втік.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та надійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 190 ч. 2 КК України правильно як заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який одружений, не працевлаштований, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, не відбувши покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 року.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 190 ч. 2 КК України із застосуванням вимог ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до внов призначеного покарання, невідбуту частину покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 року - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання згідно вимог ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком, та покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20.10.2016 року, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 71 ч. 1 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 року до внов призначеного покарання призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків - 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20.10.2016 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів - 3 (три) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя О.С. Первушина