Справа №1-1-306/10 21.09.2010 21.09.2010 21.09.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-574/10 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкін О.І.

Категорія: ст.187 ч.1 КК України Доповідач: Царюк В.В.

ст.357 ч.3 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Царюка В.В.

суддів : Чернявського А.С., Фаріонової О.М.

за участю прокурора Омеляна В.М., засудженого ОСОБА_1

21 вересня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, р. Молдова, раніше судимий: 26.08.2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 186 КК ч.1 України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

виправдений за ст. 357 ч.3 КК України.

Засуджений за ст. 187 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.08.2009 року і остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 472 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 01.12.2009 року, біля 01 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на перехресті вул. Дзержинського та пр. Леніна в м. Миколаєві, з метою незаконного заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_2, поштовхом повалив її на землю та спричинивши тілесні ушкодження, у тому числі і середньої тяжкості, вирвав з її рук сумку, а також викрав з карману постраждалої мобільний телефон марки «Сіменс», після чого з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну сумму 820 грн..

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст. 357 ч.3 КК України, суд послався на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на наявність в діях засудженого умислу, направленого на незаконне заволодіння документами постраждалої ОСОБА_2.

В апеляції та доповненнях до неї, ОСОБА_1 просить скасувати вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2010 року і ухвалити новий, яким перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч.2 КК України та застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої вищезазначеною статею.

Вважає, що вирок підлягає скасуванню, оскільки на думку апелянта, злочину, за яким його було визнано винним, він не скоював, так як викрав майно ОСОБА_2 без застосування до неї насильства, що підтвержується свідченнями, як самої постраждалої так і показами свідка. Разом з тим зазначив, що суд призначаючи покарання не врахував той факт, що засуджений має на утриманні неповнолітнього брата, а також матір, яка є інвалідом 2-ї групи.

Крім цього, просить суд апеляційної інстанції, призначити йому покарання не повязане з позбавленням волі, так як стверджує апелянт, вину у скоєному він визнав у повному обсязі, а за час проведення ним під вартою переглянув своє бачення до життя та забов’язався, що у подальшому буде вести законослухнянний образ життя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і доводи наведені в ній, думку прокурора, який вважав, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апелянта, колегія суддів дійшла слідуючого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, за вищезазначених обставин, підтверджується доказами викладеними у вироку суду першої інстанції. При допиті потерпіла ОСОБА_2 підтвердила суду, що палець на руці їй зламав саме засуджений, коли виривав у неї з рук сумку. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3360/3246 -09 ( а.с.71-72) перелом середньої фаланги третього пальця правої руки міг виникнути при викручуванні пальця, про що свідчить характер перелому та пояснення потерпілої при її освідуванні. За таких обставин спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, висновки суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187 КК України - є вірними. Посилання засудженого на те, що він не спричиняв потерпілій тілесних ушкоджень суд вірно не прийняв до уваги, оскільки ці покази протирічать матеріалам кримінальної справи. Будь-яких підстав для перекваліфікації дій засудженого на менш тяжкий злочин не вбачає і колегія суддів.

Що стосується покарання, то на думку колегії суддів, ОСОБА_1 таке призначено судом першої інстанції у відповідності зх. вимогами ст.. 65-67 КК України. Так, зі змісту вироку вбачається, що при призначенні покарання засудженому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про його особу, а саме щиросердечне каяття, позитивну характеристику по місцю жительства. Як обтяжуючу відповідальність засудженого обставину суд врахував вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння. Саме з урахуванням цих обставин суд призначив ОСОБА_1 покарання у мінімальних межах санкції ч.1 ст. 187 КК України.

Підстав для призначення йому більш м’якого покарання, про що ставить питання засуджений у своїй апеляції, колегія суддів не вбачає. Не може бути і звільнений ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки він раніше вже засуджувався і звільнявся від відбування покарання і знов новий злочин вчинив у період іспитового строку за попереднім вироком.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2010 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляцію засудженого на цей вирок - залишити без задоволення.

Головуючий :

Судді :