КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.08.09 р. № 07/990
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т.І.,
суддів: Зеленіної Н.І.,
Жук Г.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Лєжньова І.С. - представник за довіреністю № 3 від 26.01.2009 р.,
від відповідача: Школьна І.П. - представник за довіреністю № 42/1 від 22.01.2008 р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»на рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж», м. Харків,
до приватного підприємства «Бізнес-Гранд», м. Черкаси,
про стягнення 791090,28 грн.,
в с т а н о в и в :
У березні 2009 року ТОВ «Торговий будинок «Престиж»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ПП «Бізнес-Гранд»про стягнення 791090,28 грн., з яких 769940,12 грн. боргу, 8534,28 пені, 1066,77 грн. –3% річних, 11549,11 грн. інфляційних втрат. Також, позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача суму понесених судових витрат.
Вимоги позивач обґрунтовував невиконанням відповідачем зобов’язання згідно укладеного договору № 69/08 купівлі-продажу від 18.01.2008 року в частині розрахунків за поставлений товар та порушенням норм ст.ст. 526, 527, 530, 625 ЦК України.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 р. (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 578631,87 грн. основного боргу, 270,76 грн. інфляційних втрат, 837,18 грн. процентів річних, 6697,44 грн. пені, 5864,37 грн. держмита, 87,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Торговий будинок «Престиж»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за вих. № 59 від 25.05.09, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990 та винести рішення по суті справи № 07/990.
Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно зменшені позовні вимоги щодо заборгованості за отриманий товар за накладними № РНк-м 07260 від 27.02.2009 р. на суму 121411 грн. 87 коп., № РНк-с 13553 від 27.02.2009 р. на суму 69896 грн. 38 коп.
За апеляційною скаргою ТОВ «Торговий будинок «Престиж»на рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 11.06.2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 07/990 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Пунктом 4 ухвали від 11.06.2009 р. суд апеляційної інстанції зобов’язував апелянта письмово уточними прохальну частину апеляційної скарги, зазначивши, яке нове рішення просить апелянт прийняти.
Заявою за вих. № 66 від 23.06.2009 р. позивач уточнив прохальну частину апеляційної скарги, а саме: просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 р. по справі №07/990; винести рішення по суті справи та стягнути з відповідача на користь позивача 769940,12 грн. основного боргу; 6697,44 грн. пені; 837,18 грн. трьох процентів річних; 270,76 грн. суми інфляційних; 7910,90 грн. держаного мита за подання позовної заяви; 118 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 3955,45 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні усно заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990 та винести рішення по суті справи № 07/990.
Згідно розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2009 року склад колегії суду змінено: головуючий суддя Разіна Т.І, судді Зеленіна Н.І., Жук Г.А.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, встановила наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»(продавець) і приватним підприємством «Бізнес-Гранд»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 69/08 з додатками та протоколом розбіжностей (далі по тексту - договір) (а.с.8-33).
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно умов вказаного договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю кондитерські вироби виробництва АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харківчанка», а покупець зобов'язався прийняти і оплатити вказану продукцію в установлений строк (п.1.1. договору).
Пунктом 1.3. договору сторони обумовили, що асортимент та ціна кондитерських виробів встановлюється в затвердженому продавцем «Прейскуранті цін».
Відповідно до п. 4.1. договору відвантаження продукції здійснюється продавцем на підставі заявок покупця, складених за формою, згідно додатку № 2 та направлених продавцю не пізніше 3 діб до передбаченої дати відвантаження.
Згідно п. 4.10. договору право власності на поставлену продукцію, а також пов'язані з ним ризики втрати і псування продукції переходять від продавця до покупця з моменту доставки продукції. Продукція вважається доставленою продавцем і прийнятою покупцем по кількості при виконанні, зокрема, таких умов: 4.10.1. У випадку здійснення поставки транспортом продавця (СРТ) склад покупця) з моменту прийняття продукції на складі покупця: після звірки фактично поставленої кількості продукції по кожній позиції з позиціями, вказаними в належним чином оформлених товарно-транспортних документах і довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей, підпису уповноваженого представника покупця у видатковій товарно-транспортній накладній з відтиском штампа (печатки) покупця, зазначення дати і часу прибуття транспортного засобу під розвантаження, дати та часу закінчення розвантаження і зазначення прізвища імені та по батькові, посадового становища особи, відповідальної за приймання продукції у покупця.
Згідно з п. 7.11. договору, покупець зобов'язався оплачувати поставлену продавцем продукцію протягом 21 календарного дня з моменту їх отримання. При цьому покупець зобов'язався у платіжних дорученнях на оплату товару вказувати номер і дату товарно-транспортної накладної продавця, за якою здійснюється платіж, а також номер і дату цього договору. Платіж вважається здійсненим, а оплата проведеною з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в установі банку.
Пунктами 11.4, 11.5 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати продукції покупець сплачує продавцю основний борг з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, пеню від суми основного боргу за кожний день прострочення, 3 % річних від простроченої суми, а також відшкодовує збитки. Пеня сплачується в таких розмірах: за прострочення не більше 10 днів - подвійна ставка Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення; за прострочення від 10 до 20 днів - 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення; за прострочення понад 20 днів - 1% від суми боргу за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати продукції понад 20 календарних днів покупець крім пені у безспірному порядку сплачує суму заборгованості і 30 % річних за увесь період порушення грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 13.1 договору цей договір вступає у силу з 01.02.2008 р. і діє один календарний рік. Додатковою угодою від 01.02.2009 р. сторони продовжили дію договору купівлі - продажу від 18.01.2008 р. № 69/08 до 01.02.2010 р.(а.с. 49).
Як свідчать матеріали справи, за товарно-транспортними накладними від 29.01.2009 р. № РНк-с13296, № РНк-с13297, від 06.02.2009 р. № РНб-мО7845, від 13.02.2009 р. № РНб-м07863, № РНк-СІ3428, від 20.02.2009 р. № РНк-мО7236 і № РНк-с13491 ТОВ «Торговий будинок «Престиж»автомобільним транспортом автоперевізника - ТОВ «Транс сервіс»поставило ПП «Бізнес-Гранд»кондитерські вироби в асортименті на загальну суму 618361 грн. 22 коп. (а.с.34-42).
Місцевим господарським судом було досліджено товарно-транспортні накладні від 27.02.2009р. № РНк-м07260 та № РНк-с13553 на підтвердження передачі позивачем відповідачу через автоперевізника - ТОВ «Транс сервіс» кондитерських виробів у асортименті на суму 191308 грн. 25 коп. та вірно встановлено, що дані накладні оформлені не належним чином. Інших доказів, які б підтверджували факт передачі відповідачу товарів за цими двома товарно-транспортними, позивач не надав ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду.
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта в апеляційні скарзі та в заяві від 23.06.2009 року в обґрунтування апеляційної скарги на Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.1996 р. є безпідставним, оскільки наказ втратив чинність.
Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 191308 грн. 25 коп. за товарно-транспортними накладними від 27.02.2009р. № РНк-м07260 та № РНк-с13553 кондитерських виробів.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що умовами укладеного договору сторони передбачили, що відвантаження продукції здійснюється продавцем на підставі заявок покупця, складеної по формі, передбаченої додатком № 2 до договору і направлених покупцем продавцю не пізніше 3 (трьох діб до обумовленої дати відвантаження (п. 4.1.).
Позивачем не надано до позовної заяви довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей, спірні товарно-транспортні накладні не містять посилання на укладений договір, подану заявку, та довіреність на отримання цінностей, а, отже, і не підтверджено належними та допустими доказами (в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України) отримання відповідачем кондитерських виробів на суму 191308 грн. 25 коп.
ПП «Бізнес-Гранд»перерахувало на рахунок ТОВ «Торговий будинок «Престиж»70000 грн. та 114498 грн. 64 коп., як плату за кондитерські вироби згідно з договором від 18.01.2008 р. № 69/08 без зазначення товарно-транспортних накладних, вказане підтверджується платіжними дорученням від 24.02.2009 р. № 589 і від 25.02.2009 р. №619 (а.с. 56-57).
Оскільки, відповідач у вказаних платіжних дорученнях, в порушення вимог п. 7.11 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. № 69/08, не зазначив товарно-транспортні накладні, за якими здійснювалися платежі, тому позивач вправі був зарахувати ці платежі (їх частину) у погашення боргу за кондитерські вироби, який виник за іншими товарно-транспортними накладними, оформленими не пізніше ніж ті, щодо яких подано позов.
Отже, місцевим господарським судом було вірно встановлено, що сума заборгованості за кондитерські вироби, поставлені за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. № РНк-с13296 становить 28091 грн. 88 коп. (67821 грн. 23 коп. – 39729 грн. 35 коп.). Решту кондитерських виробів, поставлених ТОВ «Торговий будинок «Престиж»за видатковими накладними від 29.01.2009 р. № РНк-с13297, від 06.02.2009 р. № РНб-мО7845, від 13.02.2009 р. № РНб-мО7863, № РНк-с13428, від 20.02.2009 р. № РНк-мО7236 і № РНк-с13491 та від 27.02.2009 р. № Нк-м07260 та № РНк-с13553, ПП «Бізнес-Гранд»не оплатило.
Таким чином, за отриману продукцію за товарно-транспортними накладними від 29.01.2009 р. № РНк-с13296, № РНк-с13297, від 06.02.2009 р. № РНб-м07845, від 13.02.2009 р. № РНб-м07863, № РНк-с13428, від 20.02.2009р. № РНк-м07236 і № РНк-с13491 на загальну суму 618361 грн. 22 коп. у відповідача є прострочене зобов'язання зі сплати позивачу боргу в сумі 578631 грн. 87 коп., яку місцевий господарський суд правомірно стягнув з ПП «Бізнес-Гранд».
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 530 ЦК України, у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктами 1 та 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 з урахуванням внесених до неї у подальшому змін і доповнень, ця Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
За прострочення оплати поставлених за товарно-транспортними накладними від 29.01.2009 р. № РНк-с13296, № РНк-с13297, від 06.02.2009 р. № РНб-мО7845, від 13.02.2009 р. № РНб-мО7863, № РНк-с13428, від 20.02.2009 р. № РНк-мО7236 і № РНк-с13491 кондитерських виробів позивач має право на стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу станом на 25.03.2009 р. –11549 грн. 11 коп. боргу, внаслідок застосування встановленого індексу інфляції за лютий 2009 р., три проценти річних у сумі 1066 грн. 77 коп. і 8534 грн. 28 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Україна.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 1 ст. 549 ЦК України неустойку (штраф, пеню) визначає як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши правильність нарахування вказаних санкцій приходить до висновку, що ТОВ «Торговий будинок «Престиж»неправильно визначило дату початку прострочення в оплаті кондитерських виробів і відповідно кількість прострочених днів станом на 25.03.2008 р. Також, позивач безпідставно застосував встановлений індекс інфляції за лютий 2009р. до простроченої заборгованості, яка мала місце у березні 2009 р.
Отже, місцевим господарським судом було арифметично вірно перераховано передбачені законом та договором санкції за прострочення зобов’язання та встановлено, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 6697 грн. 44 коп. пені; 270 грн. 76 коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції та 837 грн. 18 коп. трьох процентів річних.
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на порушення господарським судом ст. 85 ГПК України при прийнятті рішення, не підтверджено матеріалами справи.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»на рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990 –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2009 року у справі № 07/990 залишити без змін.
Справу № 07/990 повернути до господарського суду Черкаської області.
Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: Н. Зеленіна
Г. Жук
Дата відправки 10.08.09