Справа №1-253/09 02.03.2010 02.03.2010 02.03.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТ

Справа № 11- 136/2010 року Головуючий у першій інстанції

Категорія: ст. 187 ч. 1 КК України суддя: Захарченко Д.В.

Доповідач апеляційного суду:

суддя: Губа О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Ржепецького О.П.

суддів: Івченко О.М., Губи О.О.

за участю прокурора: Данчука В.М.

захисника: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_3, 23 липня 1978 народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого неофіційно, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

– за ч. 1 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь:

–потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 11702 грн.;

– міського фінансового відділу м. Миколаєва в рахунок відшкодування затрат, пов’язаних з находженням потерпілого на стаціонарному лікуванні, 993 грн. 37 коп.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 2 листопада 2009 року з 22 години 30 хвилин до 23 години 30 хвилин в дворі будинків № 244 та № 246 по вул. Чигрина в м. Миколаєві ОСОБА_3 з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, наніс неповнолітньому ОСОБА_4 удари руками в область обличчя та живота, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та відкрито викрав майно належне ОСОБА_2, яке при собі мав неповнолітній потерпілий, на загальну суму 7102 грн.

В апеляції захисник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити, пом’якшити покарання, призначивши його без позбавлення волі. При цьому посилається, що суд при призначенні покарання не врахував пом’якшуючі обставини, а саме: щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, наявність на утриманні засудженого 2 неповнолітніх дітей, стан здоров’я засудженого, його дружини та дітей, позитивні характеристики, а також те, що він раніше не судимий і є єдиним годувальником.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляції, заперечення потерпілого ОСОБА_2, думку прокурора Данчука В.М. про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду – без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказів.

Зазначений висновок суду та кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 187 КК України в апеляції апелянтом не оспорюється.

Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, тобто з урахуванням вчинення ним тяжкого злочину у відношенні неповнолітнього, даних про його особу, який характеризується позитивно за місцем проживання, визнав вину у вчиненні злочину, частково відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну шкоду, раніше не судимий. Тому з урахуванням зазначених пом’якшуючих обставин ОСОБА_3 призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 1 ст. 187 КК України.

При цьому, хоча суд і не послався у вироку на стан здоров'я ОСОБА_3 та членів його сім’ї (медичні довідки – а.с. 224, 225, 227, 228), але призначив йому покарання, яке є достатнім та необхідним для його виправлення в умовах ізоляції від суспільства.

А тому підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_3, як про це ставиться питання в апеляції захисника, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 – без змін.

Головуючий:

Судді: