КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-24383/08 Головуючий у 1 інстанції Зайцев А.В.
Суддя-доповідач Василенко Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Малиніна В.В., Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2008 у справі за позовомОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання неправомірними дій щодо невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, -
в с т а н о в и л а:
23.04.2008 ОСОБА_1. звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за 2007 рік у сумі 2988,12 грн., а також стягнути з відповідача на її користь сплачені судові збори.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2008 позовні вимоги задоволено частково:
- визнані дії Бердичівського міського УПСЗН щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році громадянці ОСОБА_1. у неповному обсязі - неправомірними;
- стягнуто з Бердичівського міського УПСЗН на користь ОСОБА_1. 1990,03 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_1. з місцевого бюджету м. Бердичева понесені нею витрати по оплаті державного мита у розмірі 51 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач УПСЗН виконкому Бердичівської МР Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується копією довідки № 281 від 31.03.2008 (а. с. 6) та запереченнями на позов (а. с. 12), ОСОБА_1. як застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа здійснює догляд за власною дитиною ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку, який згідно до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1, тому позивач немає права на отримання зазначеної допомоги за 2007 рік згідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1. у 2007 році отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як працююча жінка у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240-III, а саме: у квітні-серпні 2007 року - 129,03 грн., у вересні - 134,45 грн., у жовтні 2007 року - 136,13 грн., у листопаді 2007 року - по 140,05 грн., у грудні 2007 року 144,10 грн., що вбачається з довідки № 281 від 31.03.2008 (а. с. 6).
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у запереченні на позовну заяву та полягають у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України, а тому виплати згідно Закону України № 2811-XII проводились із врахуванням постанови КМ України № 13 від 11.01.2007 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми».
Відповідно до п. 9 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого вищезазначеною постановою КМ України, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму.
Крім того, апелянт зазначає, що згідно до вимог абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що після визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідних змін обсягів фінансування не проводилось.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляції, виходячи з наступного.
Згідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Більш того, частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
В свою чергу, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.
Згідно з вимогами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи зазначене з 09.07.2007 для вирішення спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240-III, згідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць затверджений у таких розмірах: з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні.
В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить із того, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального права для розрахунку розміру суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, яку належить стягнути з відповідача, помилково був застосований змінний розмір прожиткового мінімуму встановлений для основних соціальних і демографічних груп населення - дітей віком до 6 років, передбачений абзацем 2 частини 1 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з 1 квітня - 463, з 1 жовтня - 470 грн.).
Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір прожиткового мінімуму, встановлений для дітей віком до 6 років, береться за основу лише при розрахунку розміру суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, котра виплачується незастрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі згідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В даному випадку, як вже зазначалось вище і вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач отримує відповідну допомогу по Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Враховуючи зазначене, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1. підлягає сума заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 у розмірі, що складає різницю між сумою, яку повинен був отримати позивач (525 х 3 + 532 х 3 = 3171) та сумою, яку була виплачена їй у цей період (129,03+129,03+134,45+136,13+140,05+144,10 = 812,79), що дорівнює 2358,21 грн., а не 1990,03 грн., як помилково встановлено судом першої інстанції.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановляючи рішення, суд першої інстанції припустився помилки, стягнувши певну суму з відповідача на користь позивача, оскільки відповідно до ст. 21 КАС України в порядку адміністративного судочинства розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд першої інстанції помилково вважав, що недоплачена сума щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку є шкодою, заподіяною позивачу. Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, виходячи з наступного.
Із змісту статті 22 ЦК України вбачається, що майнова шкода виражається у формі збитків. В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
В даному випадку реальними збитками є лише судові витрати, які були стягнуті на користь позивача у розмірі 51 грн.
Виходячи із аналізу статті 22 ЦК України, колегія приходить до висновку про те, що недоплачена сума щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, передбачена як статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», так і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», не є шкодою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2008 - задовольнити частково.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2008 - скасувати в частині стягнення з Бердичівського міського управління праці та соціального захисту населення на користьОСОБА_11990,03 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року та ухвалити в цій частині нову постанову, якою:
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області перерахувати та виплатити на користьОСОБА_1суму недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму, встановленого абзацем 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 09.07.2007 по 31.12.2007.
В іншій частині постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2008 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 15.09.2009.