Справа № 33-337/10 18.08.2010 18.08.2010 18.08.2010
Номер провадження: 33-337/10
.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 - 337/2010 року Головуючий суду першої інстанції:
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП суддя: Франчук О.Д.
Головуючий апеляційного суду: суддя: Губа О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді: Губи О.О.
при секретарі: Захарченка О.В.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 червня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого начальником зміни цеху на Южноукраїнській АЕС, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
– визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови суду, 20.05.2010 року о 15.00 годині по пр. Леніна в м. Южноукраїнськ Миколаївської області ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Від проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не визнаючи своєї вини, просить постанову суду змінити та призначити йому більш м’яке стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому апелянт зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ніяких свідків не було, копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не надавалась. Разом з тим вважає, що при визначенні виду адміністративного стягнення судом першої інстанції не було враховано те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи, за яким позитивно характеризується, має сім’ю та малолітню дитину.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його скаргу, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для її задоволення.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджено матеріалами адміністративної справи й обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП апелянтом не оскаржується.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2010 року серії ВЕ № 152971 вбачається, що ОСОБА_1 20.05.2010 року о 15.00 годині по пр. Леніна в м. Южноукраїнськ Миколаївської області в порушення вимог п. 2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 3, 4).
Сам ОСОБА_1 в поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вказав, що від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився (а. с. 2).
Що стосується накладеного стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, то застосувавши його суд послався на відсутність обставин, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_1
Такий висновок є невірним, оскільки згідно наданих до апеляційної скарги документів ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину та позитивно характеризується за місцем роботи. Тому немає підстав вважати, що суддею було порушено вимоги ст. 33 КУпАП та не враховано його особу, про що стверджує апелянт, оскільки на момент розгляду адміністративного матеріалу вищезазначені дані не були відомі суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, наявність на утриманні малолітньої дитини та позитивної характеристики з місця роботи не є підставою для призначення більш м’якого стягнення, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік не є найсуворішим видом санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а одже призначено не у максимальних межах даного виду стягнення.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни постанови судді від 10.06.2010 року відносно ОСОБА_1 немає, а тому апеляція ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області: ОСОБА_4